- Гей, господар, пусти переночувати!
- Іди, коли смерті не боїшся.
- Що за мова така! - Думає козак, поставив коня в сарай, дав йому корму і йде в хату. Дивиться - і мужики, і баби, і малі дітлахи - все ридма плачуть так богу молятся- помолилися і стали надягати чисті сорочки.
- Чого ви плачете? - Запитує козак.
- Так бач, - відповідає господар, - в нашому селі ночами смерть ходить, в яку хату ні загляне - так на ранок поклажі всіх мешканців в труни та вези на цвинтар. Нинішню ніч за нами чергу.
- Е, господар, що не бойся- бог не видасть, свиня не з`їсть.
Господарі полягли спати- а козак собі на умі - і око не змикає.
У саму північ відчинилося вікно-у вікна здалася відьма - вся в білому, взяла кропило, просунула руку в хату і тільки хотіла кропити - як раптом козак розмахнув своєї шаблею і відтяв їй руку по саме плече. Відьма заохала, заверещала, по-собачому забрехала і втекла геть. А козак підняв відрубану руку, сховав у свою шинель, кров замилити і ліг спати. Вранці прокинулися господарі, дивляться - все до єдиного живі-здорові, і невимовно зраділи.
- Хочете, - каже козак, - я вам смерть покажу? Зберіть скоріше всіх сотників і десятників та ходімо її по селу шукати.
І зібралось все сотники і десятники і пішли по домам- там немає, тут немає, нарешті добралися до пономарской хати.
- Вся, чи сім`я твоя тут у наявності? - Запитує козак.
- Ні, рідний! Одна дочка хвора, на печі лежить.
Козак глянув на піч, а у дівки рука отсечена- тут він оголосив все, як було, вийняв і показав відрубану руку. Світ нагородив козака грошима, а цю відьму присудив втопити.
Поділися в соц. мережах:
Пропала грамота
Читати російську народну казку "арись-поле"