Читати російську народну казку "з страшних оповідань: дитя мерця"

В одному селі жили-були чоловік та дружина-жили вони весело, згідно, любовно: всі сусіди їм заздрили, а добрі люди, глядючи на них, раділи. Ось господиня обважніла, народила сина, та з тих родів і померла. Бідний мужик сумував так плакав, більш за все про дитину побивався: як тепер вигодувати, виростити його без рідної матері? Найняв якусь стареньку за ним ходіть- все краще. Тільки що за притча? Днем дитина не їсть, завжди кричить, нічим його НЕ утешішь- а настане ніч - ніби й немає його, тихо і мирно спить.

- Чому так? - Думає стара. - Дай-но я ніч не засну, авось розвідаю.

Ось в саму північ чує вона: хтось відчинив потихеньку двері і підійшов до люльке- дитина затих, наче груди смокче. На другу ніч і на третю знову те саме.

Стала вона говорити про те мужіку- він зібрав своїх родичів і став раду радити. Ось і придумали: чи не поспати одну ніч та підглянути: хто це ходить да дитини годує? З вечора вляглися всі на підлозі, в головах у себе поставили запалену свічку і покрили її глиняним горщиком. Опівночі відчинилися в хату двері, хтось підійшов до колиски - і дитина затих.

В цей час один з сродственики раптом відкрив свічку - дивляться: покійна мати в тому самому плаття, в якому її поховали, стоїть на колінах, нахилившись до колиски, і годує дитину мертвою грудьми. Тільки засвітилася хата - вона негайно піднялася, сумно подивилася на свого крихітку і тихо пішла, не кажучи нікому не єдиного слова. Всі, хто її бачив, перетворилися в камінь- а крихітку знайшли мертвим.
Поділися в соц. мережах:

По темі: