Читати російську народну казку "безстрашний"

Відео: Василь Жуковський - Казка про Івана-царевича і Сірого Вовка (аудіокнига)

В якомусь царстві, в якійсь державі був пан - такий сміливий, нічого не боявся, і був у нього слуга Хомко. Зібралися вони і поїхали в путь-дороженьку. Довго чи недовго вони їхали, прістігала їх в лісі темна ніч. Їдучи лісом, побачили вони землянку, а в землянці вогонь горить.

- Хомко, - сказав пан, - їдь до вогню

Під`їхали до землянки, увійшли, дивляться - мрець лежить. Пан каже:

- Хомко, давай тут ночувати!

- Ні, пане, я боюсь- краще далі поїдемо.

- Дурень, стану я для тебе по лісі блукати!

Взяв барин батіг і ліг біля мертвеца- а Хомко заліз в піч, зігнув заслін, протягнув до себе, після знову розправив, закрив піч заслоном і уперся в нього ногами. Вдарило опівночі - мертвий встав і напав на непроханого сусіда-барин не будь поганий, вхопив батіг і ну його смажити. Довго билися вони-нарешті, заспівав когут - мрець впав на своє місце, а пан кричить:

- Хомко! Чого Поробуйте? Вилазь з печі, поклажі мерця в візок.

Хомко виліз і потягнув мерця в візок.

Сіли і поїхали далі-цілий день були в дорозі, а до вечора в село приїхали. Дивляться: стоїть народ на вулиці і гірко плаче.

- Про що, мужички, плачете? - Запитує пан.

- Як нам не плакати, батюшка! Внадилася до нас ходити Смерть і їсть наших дітей щоночі по черзі.

- А ну, покажіть мені вашу Смерть.

- Так ось вона в цей будинок прийде.

- Хомко! Поїдемо-ка на полювання, чи не вдасться ще?

Під`їхали до того дому і просяться ночувати.

- Ні, пане, - відповідають господарі, - не можна нам тебе пустити, бо нині вночі до нас Смерть прийде-ми вже припасли їй хлопчика.

- Будь ласка, пустіть! Мені подивитися хочеться, що за Смерть така?

Пустили його-барин зійшов в хату, взяв в руки батіг і сіл на лавку. У саму північ прийшов мрець. Пан питає його:

- Хто прийшов?

- Смерть!

- А чи є у тебе квиток?

- Що за попит! Хіба у Смерті бувають квитки?

Пан зачав його батогом дуть- насилу мрець вирвався і кинувся на кладовищі - в свою могилу-барин за ним, поклав на тій могилі прикмету і вернувся в хату. Тут йому велику честь віддали.

На ранок сказав пан:

- Хомко! Запрягай коней, поїдемо на могіли- я там щось забув.

Поїхали. Пан знайшов запрімеченний могилу, розрив і витягнув звідти мерця.

- Хомко! Бери його, поклажі в візок.

Хомко поклав, стало у них два мерця.

- Ну, - каже пан, - тепер з нас досить-є і осетер і білуга!

Поїхали далі-приїжджають в інше село, а тут народ плаче.

- Що, мужички, плачете? - Запитав пан.

- Як нам, батюшка, не плакати? Біля нас в лісі живуть розбійники, всіляко нас ображають, грабують і до смерті побивають.

- А в якому місці живуть розбійники?

Мужики вказали.

- Хомко, - сказав пан, - поїдемо на полювання, чи не буде ще удача?

Поехалі- варто в лісі великий будинок, дивиться у вікно отаман і каже:

- Ну, хлопці, їде до нас якийсь барін- ось ми його привітаємо з приїздом!

Пан в`їхав на подвір`я, зійшов в світлицю, а там дванадцять чоловік розбійників сидять за столом та обідають.

- Здорово, молодці! - Сказав пан і звелів фомки тягти осетра та білугу. Хомко притягнув мерців і прямо на стіл.

- Ну, хлопці, їжте, - пригощає пан разбойніков- вони поробили, нічого не відповідають.

- Хомко! Принеси-но батіг, я змушу є!

Хомко подав батіг, пан взяв і почав направо і наліво розбійників хлестать- ті вскочили та бігти! Так все і пішли. Пан каже:

- Ну, Фомка, наша взяла! Давай шукати грошей.

Забрали все, що знайшли у розбійників, і поїхали далі.

Приїжджають до моря-океану- стоїть на березі великий триповерховий будинок.

- Хомко! Випрягає коней та підемо в будинок.

Зійшли на самий верхній поверх і побачили - сидить царівна і гіркими сльозами розливається.

- Що, дівчина, плачеш? - Запитує пан.

- Як мені не плакати, молодець! Випав мені жереб бути взятої нечістимі- ось зараз прийдуть чорти і потягнуть в море!

Пан став чекати. Наперед прибіг маленький чортеня.

- Ти куди? - Закричав на нього пан.

- За царевною- мене дідусь послав.

- А чи є у тебе квиток?

- Що за квиток, адже ми - чорти!

- Знаю, що чорти! А навіщо живете безданно, безмитно?

Схопив батіг і зачав чортеня бити. Чортеня абияк вирвався і без пам`яті втік в море переказав про все сатані. Сатана послав багато-багато чертей- пан тих батогом повигнал, тих у вікно повикідал.

Прибіг сам сатана.

- Що ти, брат, Буян? Або хочеш бути більше мене?

- А ти хто такий? - Запитує пан. - Чи є у тебе квиток?

- Якою ти дурень! Ну, який там квиток? Адже я - сатана!

- Стривай же, ось я тебе, розумника! Хомко, подай батіг та щипці розпечені! - Ну його щипати та батогом бити. Сатана і так і сяк крутився, не міг скоро вирватися, почав просити у пана милості. Пан відпустив його ледве жива, і втік він без оглядки в море.

Після приїжджає туди цар в сумної ризи, побачив живу дочку - і зрадів великою радістю. Став її расспрашівать- царівна розповіла, хто і як позбавив її від смерті. Цар подякував пана і віддав за нього дочку свою. Пан одружився і поїхав з своєю дружиною на старе жітельство- якби йому їхати повз того моря, де чорти живуть. Побачили його чорти, збираються назустріч бігти, хочуть його в воду столкнуть- але сам сатана закричав:

- Чи не могіте його трогать- він жартома прийде, нас усіх переб`є!

Пан приїхав додому благополучно і понині живе щасливо.