В`їжджає в село пан, зупинився біля мужика:
- В яку холоднечу ти рубаєш!
- Ех, пане, потреба рубає!
Пан здивувався, запитує кучера:
- А що, кучер, яка це потреба? Чи знаєш ти її?
- Я тільки зараз, пане, чую. Запитує пан мужика:
- Яка ж це, мужичок, потреба? Де вона у тебе?
Мужик і каже:
- А на що тобі, пане?
- Так полювання мені її подивитися.
Побачив мужик: в чистому полі на бугрінке варто билинка вся в снігу.
- А ось, - сказав мужик, - на горбі, пане, потреба стоїть! Он вона як від вітрі хитається, і ніхто не здогадається!
Пан і каже:
- Чи немає Времечка тобі її нам вказати?
- Мабуть, можна, пане.
Сіли на трійку коней і поїхали в чисте поле нужду дивитися. Виїхали вони на бугрінку, а інша билинка далі стоїть. І вказує мужик рукою:
- А он, пане, вона осторонь. Нам їхати не можна: сніг глибокий.
- Покарауліть-ка, - сказав пан, - троє коней, я сходжу подивлюся.
Пан сліз і пішов, а кучер-то і каже:
- Пане, візьміть і мене: і мені охота подивитися.
І полізли по снігу обидва. Одну билинку пройдуть, іншу знайдуть, а ще нужду не бачать. А мужичок-то був не промах, випряг коней, сів на одну, а інших стьобнув, та й полетів. Тільки вони його і бачили. Полазити по снігу два дурня, на доріжку вийшли, до воза підійшли, а лошадушек сліду не було. Думали, думали пан з кучером ... Що робити? Коней-то немає, а віз кинути шкода. Каже пан кучерові:
- Впрягатися-ка, кучер, в корінь, а я хоч впрістежку.
Кучер каже:
- Ні, ви, пане, посправнее, трошки сильніше - ви в корінь, а я - впрістежку.
Ну, нічого робити, запрягся пан в корінь. Везуть та везуть, повезуть і стануть. А мужик приховав коней і пішов назустріч.
- Що це ви, пане, візок на собі везете? Пан сердито каже:
- Іди! Нужда везе.
- Яка ж це горе?
- Іди в поле, он там на горбі стоїть! А сам везе так щастить. Приїхав додому ледве живий. Потребу побачив: троє коней втратив.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "афонька! Де був-побував?"