Читати російську народну казку "пан-коваль"

Позаздрив один пан ковалеві: "Живеш-живеш, ще колись урожай буде і грошей дочекаєшся, а коваль молотком постукав - і з грошима. Дай кузню заведу! "

Завів пан кузню, велів лакея міхи роздувати. Варто, чекає замовників. Їде повз мужик, шини замовити хоче на всі чотири колеса.

- Гей, стій! Заїжджай сюди! - Крикнув пан. Мужик під`їхав.

- Чого тобі?

- Так ось, пан, шини треба на весь стан.

- Гаразд, зараз, почекай!

- А скільки буде коштувати?

- Півтори сотні рублів треба б взяти, ну да щоб народ принадити, візьму всього сто.

- Гаразд.

Став пан вогонь роздувати, лакей - в міхи дути. Взяв пан залізо, давай його кувати, а кувати-то не вміє - кував, кував та й перепалив залізо.

- Ну, - каже, - мужичок, що не вийде тобі не те що весь верстат, а хіба один шинок.

- Один так один, - погодився мужик. Ковал, кував пан і каже:

- Чи не вийде, мужичок, і один шинок, а чи вийде, чи немає сошнічок.

- Ну ладно, хоч сошнічок, - відповідає мужик. Постукав пан молотком, ще заліза зіпсував багато і каже:

- Ну, мужичок, що не вийде і сошнічок, а чи вийде, чи немає кочедичок.

- Ну, хоч кочедичок!

Тільки у пана і на нього заліза не вистачило: все перепалив.

- Ну, мужичок, - каже пан, - вийде і кочедик!

Вийшов у пана один "пшик": сунув він в воду залишився шматочок розпеченого заліза, воно і зашипів - "пшик!".