Читати російську народну казку "з страшних оповідань: гончар і мрець"

Їхав вночі мужик з горшкамі- їхав-їхав, кінь у нього втомилася і зупинилася якраз проти цвинтаря. Гончар випряг кінь, пустив на траву, а сам приліг на одній могіле- тільки щось не спиться йому. Лежав-лежав, раптом почала під ним могила растворяться- він відчув це і схопився на ноги. Ось могила розчинилася, і звідти вийшов мрець з гробової віка в білому саване- вийшов і побіг до церкви, поклав в дверях кришку, а сам в село. Мужик був чоловік смелий- взяв гробової кришку і став біля своєї вози, чекає - що буде?

Трохи згодом прийшов мрець, хвать - а кришки-то немає- став по сліду добиратися, дістався до мужика і каже:

- Віддай мою кришку, не те на шматки розірву!

- А сокира-то на що? - Відповідає мужик. - Я сам тебе скришити на друзки!

- Віддай, добра людина! - Просить його мрець.

- Тоді віддам, коли скажеш: де був і що робив?



- А був я в селе- заморив там двох молодих хлопців.

- Ну, скажи тепер: як їх оживити можна?

Мрець мимоволі й каже:

- Відріж від мого савана ліву підлозі і візьми з собою-як прийдеш в той будинок, де хлопці заморити, насип в горщик гарячих вугіль і поклади туди клаптик від савана, та двері затворі- від того диму вони зараз відживуть.

Мужик відрізав ліву підлозі від савана і віддав гробової кришку. Мрець підійшов до могили - могила растворілась- став в неї опускатися - раптом півні закричали, і він не встиг закритися як треба: один кінець кришки зовні залишився.

Мужик все це бачив, все примітив. Стало рассветать- він запряг коня і поїхав у село. Чує в одному будинку плач, крікі- входить туди - лежать два хлопця мертві.

- Не плачте! Я зможу їх оживити.

- Оживи, родімий- половину нашого добра тобі віддамо, - кажуть родичі. Мужик зробив все так, як навчив його мрець, і хлопці ожили. Рідні зраділи, а мужика негайно схопили, скрутили мотузками:

- Ні, дока! Ми тебе начальству представім- коли оживити зумів, отже ти і заморив-то!

- Що ви, православні! Бога бійтеся! - Заволав мужик і розповів все, що з ним вночі було. Ось дали знати по селу, зійшлося багато народу і повалив на кладовищі, відшукали могилу, з якої мрець виходив, розрили і вбили йому прямо в серце осиковий кілок, щоб більше не вставав так людей не моріл- а мужика знатно нагородили і з честю додому відпустили.