- Іди, - каже піп, - ти у нас місця не пролежиш.
Прийшов мужик, роздягнувся і ліг на лавці. Заманулося йому перерахувати гроші, вийняв і давай рахувати. Поп побачив, що мужик рахує гроші - а на це вони чуйні - і думає:
- Бач, ходить голодранців, а грошей яка прірва. Дай-ко напою його п`яним та й обберу.
Ось поп трохи згодом підійшов до мужика і каже:
- Підемо, світло, до нас вечеряти.
Мужик зрадів:
- Спасибі, батюшка!
Сіли ужінать- поп поставив вина і давай його наливати: так пошта - просто відпочинку не дає. Мужик напився п`яний і впав на підлогу, поп зараз витягнув у нього з кишені гроші, забрав до себе, а мужика уклав на лавку.
На ранок проспався мужик, глядь, а в кишені пусто- зметикував в чому справа, та що візьмеш: коли просити на попа - так стануть питати: звідки гроші взяв і сам откуль прішел- ще біди наживеш. Так мужик і пішов, волочився подекуди місяць, інший і третій, а там і думає собі:
- Чай поп тепер мене позабил- одягнуся-ка так, щоб не визнав мене, та піду до нього за старе відплатити.
Прийшов до попа в ізбу- а попа на ту пору вдома не сталося, одна попадя сиділа.
- Пусти, матінка, переночувати до себе.
- Мабуть, йди.
Він увійшов до хати і сів на лавці.
- Як звуть, світло? Звідки йдеш?
- Какофіем, матінка, йду здалеку на прощу.
На столі у попа лежала книга. Ось мужик взяв, перевертає листи та губами бурмоче, ніби читає, а потім як заплаче. Попадя і питає:
- Про що, світло, плачеш?
- Як мені не плакати? У Святому-то писанні написано, що кому за які гріхи буде, а ми грішні стільки творимо нечестивого, що не відаю, матінка, як ще Бог гріхів-то терпить?
- А ти, світло, навчений грамоті?
- Як же, матінка, щодо цієї справи я не ображений від Бога.
- А співати по-дьячковскі вмієш?
- Вмію, матінка, вмію. З малих років навчався: весь церковний статут знаю.
- А у нас, світло, дяка немає- поїхав батька хороніть- не зарадиш чи батькові завтра обідню відслужити?
- Добре, матінка! Чому не допомогти?
Приїхав поп, попадя йому все розповіла. Поп тому і радий, пригостив мужика якнайкраще. На ранок прийшов з мужиком в церкву і почав служити обідню. Тільки мужик стоїть на Крилосі і мовчить собі. Поп закричав на нього:
- Що ж ти стоїш мовчки, а не співаєш?
А мужик йому:
- Мабуть, я і сяду, коли стояти не хочеш, щоб.
І сів ... Поп знову кричить:
- Що ж ти сидиш, а не співаєш?
- Мабуть, я і ляжу.
І розвалився на підлозі. Поп підійшов і викурив його з церкви, а сам залишився обідню докінчувати. Мужик прийшов до попа на двір. Попадя запитує:
- Що, відслужили обідню?
- Відслужили, матінка!
- А де ж батька?
- Він в церкві залишився: треба ховати небіжчика. А мене послав до тебе взяти новий кожух, сукном критий, так боброву шапку, йти далеко, дак він хоче тепліше одягнутися.
Попадя пішла за кожухом і шапкою. А мужик зайшов в хату, зняв свою шапку, ... в неї і поклав на лавку, а сам взяв попівський кожух з Боброва шапкою і драла.
Поп відслужив обідню і приходить додому. Попадя побачила, що він в старому кожусі, і питає:
- Де ж новий кожух-то?
- Який?
Ну тут розповіли один одному про мужика і дізналися, що мужик-то їх обдурив. Поп зопалу схопив шапку, надів на голову і побіг по селу шукати мужика, а з шапки так і пливе по пиці: весь обгидив. Підбіг до одній хаті і питає господаря:
- Чи не бачив Какофья?
- Бачу, батюшка, який ти! Хороший!
Кого не запитає - все йому одне відповідають.
- Які дурні, - каже піп, - їм одне говориш, а вони тобі інше!
Бігав, бігав, все село оббігав, а толку не домігся.
- Ну, думає, що з воза впало, те пропало.
.. Тим казка і скінчилася.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "пан і гусак"