- Їдь в ліс! - Каже купецький син.
- Ех, господар, сюди страшно їхати-адже тепер ніч, можуть або звірі напасти, або розбійники образити.
- Ось злякався! Роби, що наказую.
В`їхали вони в ліс і через трохи побачили: висить на одному дереві мрець. Працівник ще пущі набрався страху, а купецькому синові все дарма - зняв мерця з дерева, поклав у візок і наказав їхати далі. Через годину - через два під`їжджають вони до великого будинку-у вікна вогонь світиться.
- Ну, ось і знатно: є де переночувати! - Каже купецький син.
А працівник впирається:
- Краще в лісі ночувати, ніж у цьому будинку-того й гляди до розбійників потрапимо - оберут нас до нитки, та й смерті не минути!
І справді тут жили разбойнікі- але купецький син нічого не слухає, сам і ворота відчинив і на двір в`їхав. Випряг коней і бере з собою працівника в хороми.
Входять - а там за великим столом сидять розбійники, все в багатій одежу, у всіх при боці славні саблі- п`ють різні напої та їдять рибу.
- Привіт, панове, - сказав їм купецький син, - посадіть-ка і мене з собою попити-поїсти.
Розбійники дивляться на нього: що за молодець? - І не відповідають ні слова. Непроханий гість сам до столу підходить, взяв шматок риби, з`їв та й каже:
- Ну, панове, погана ваша риба! Гей, працівник, ходи-но принеси сюди ту белужіна, що у візку лежить.
Працівник збігав, приніс мерця. Купецький син узяв мертве тіло, кинув на стіл і почав ножем кромсать- відрізав шматок, понюхав і закричав:
- Ні, нехороша, а ця белужіна! Працівник! Лови-ка живих!
А сам на розбійників показивает- розбійники з переляку розбіглися в різні боки і поховалися хто куди.
- Ну ось, ти боявся! Де ж пристрасть-то? - Запитує купецький син працівника. - Сядемо краще за стіл та повечеряємо.
Сіли, напилися-наїлися, а ночувати НЕ осталісь- запрягли коней і поїхали в путь-дорогу.
Ось під`їжджають вони до цвинтаря.
- Стій! - Закричав купецький син. - Зупинимося тут ночувати.
А працівник знову за своє.
- Тут страшно, ночами мерці встають!
- Якою ти, всього боїшся!
Зупинилися і лягли спати на могилі. Купецький син заснув, а працівникові і сну немає. Раптом з тієї могили піднімається мрець в білому савані, величезного росту-навалився на купецького сина і почав його душити. Той прокинувся, збив мерця під себе і почав, в свою чергу, бити і мучити всіляко. Мрець терпів-терпів і став пощади просити.
- Я тебе, мабуть, відпущу, - каже купецький син, - якщо ти через годину понесеш і діставши мені дочка такого-то царя, що живе отсюдова за тридев`ять земель.
- Доставлю, тільки відпусти!
Купецький син відпустив мерця, і через годину часу біля його вози з`явилася спляча царівна - на тій же самій ліжка, на який зазвичай вона спочивала в царських палатах. Купецький син не будив царівни до тих пір, поки вона сама не проснулась- а вернувшись додому, вступив з нею в законне подружжя.
Багато купецький син по різних землях мандрував, а страху ніде не іспитал- приїхав додому, і ось що трапилося з ним в деякий час. Мав він сильну полювання рибу ловіть- цілі дні і ночі на річці проводив. Матері його боляче не подобалося, що він надовго з дому отлучался- ось вона і попросила рибалок якось налякати його. Рибалки наловили йоржів і, як скоро помітили, що купецький син, плаваючи в човні, заснув, - підпливли до нього потихеньку і поклали йому за пазуху кілька йоржів. Йоржі затріпотів, купецький син схопився, злякався і впав у воду, де-не-як виплив і тут-то вперше дізнався, що таке страх!
Поділися в соц. мережах:
Царівна жаба
Читати російську народну казку "безстрашний"