Читати російську народну казку "афонька! Де був-побував?"

- Афонька! Де був-побував, як від мене втік?

- У вашій, пане, селі - у мужика під клунею лежав.

- Ну, а якби стодола-то спалахнув?

- Я б його геть штовхнув.

- А якби стодола-то загорівся?

- Я б, пане, погрівся.

- Стало, ти моє село знаєш?

- Знаю, пане.

- Що, багаті мої мужички?

- Багаті, добродію! У семи дворів один сокиру, та й той без топорища.

- Що ж вони з ним роблять?

- Так в ліс їздять, дрова рубають: один-то дрова рубає, а шестеро в кулак сурмлять.

- Чи хороший хліб у нас?

- Гарний, добродію! Сніп від снопа - буде ціла верства, копиця від копиці - день їзди.

- Де ж його склалось?

- На вашому дворі, на пічному стовпі.

- Гарне цю справу!

- Добре, нехай не дуже: ваші хорти розігралися, стовп впав - хліб в балію потрапив.

- Невже весь пропав?

- Ні, пане! Солоду наростили та пива наварили.

- А багато вийшло?



- Багато! У ложці розтирали, в ковші розводили, сімдесят сім бочок накотили.

- Так п`яно чи пиво?

- Вам, пане, ковшем піднести так четвертним поліном зверху обплести, так і з двору чи не звести.

- Що ж ти робив, ніж промишляв?

- Горохом торгував.

- Добре твоя справа!

- Ні, пане, добре, нехай не так.

- А як?

- Йшов я повз попова двору, вискочили собаки, я бігти - і розсипав горох. Горох раскатился і рідкісний вродив.

- Худо ж твоя справа!

- Худо, та не так!

- А як?

- Хоч рідкісний, так стручіст.

- Добре ж твоя справа!

- Добре, нехай не так!

- А як?

- Внадилася по горох попова свиня, все ізрила-перепсував.

- Худо ж, Афонька, твоя справа!

- Ні, пане, зле, та не так.

- А як?

- Я свиню убив, шинки насолив.

- Гей, Афонька!

- Чого будьте ласкаві?

- З чим ти обоз пригнав?

- Два воза сіна, пане, та віз коней.

- А коня мого поїв?

- Поїв.

- Так що ж у нього губа-то суха?

- Так ополонку, пане, висока.

- Ти б її підрубав.

- І так коню чотири ноги відрубав.

- Ах, дурень, ти мені коня вивів!

- Ні, я її на Волинський двір до собакам звів.

- Ти наче недочує?

- І так коня не знайдеш.

- Дружину мою бачив?

- Бачив.

- Що ж, хороша?

- Як строката!

- Як?

- Немов яблучко наливне.