Відео: аудіосказкі - Про Добриню Микитовича та Змія Горинича. російська народна казка
Жив цар. Ось він від`їжджає до деяких країн. Пробув там два роки і їде він додому.З ним зустрічається змій і каже:
- Ось я тебе з`їм!
Цар каже:
- Стривай, не їж!
Змій каже:
- Відмов, що вдома не знаєш.
Цар подумав і каже:
- Візьми.
Приходить цар додому. Дружина його зустрічає з сином і дочкою.
Він заплакав і сказав:
- Ах, діточки мої! Я вас відмовив змію!
Іван-царевич і Марья-царівна виросли і пішли до змію. Йшли, йшли, стоїть хатинка - до лісу передом, а до них задом. Іван-царевич сказав:
- Хатинка, хатинка! До мене стань передом, а до лісу задом!
Хатинка перекинулася. Входять в неї. Там сидить стара.
- Здрастуй, бабуся!
- Здрастуй, Іван-царевич і Марья-царівна. Сказали, що про вас відсутній, а бог дав і в очі бачити. Куди йдете? З волі чи по неволі?
- Більш по неволі. Батюшка відмовив нас змію
- Ох, з`їсть він вас!
- Що ж робити!
Вийшов Іван-царевич на двір. Сучка-продучка каже йому:
- Ну, Іван-царевич, буде вона давати тобі бочку золота, а іншу срібла, не візьмеш ти нічого, а проси ти мене. Коли вона буде тобі давати бочку, ти скажи: «Бабуся, мені її котити-ні докотити, нести - НЕ донести, везти - НЕ довезти. Віддай краще мені сучку-продучку.
Входить він у хату і каже:
- Прощай, бабуся!
- Прощай, батюшка!
Виходить вона на двір і каже:
- Нате вам на доріжку грошенят!
Викочує їм дві бочки, а Іван-царевич каже:
- Бабуся! Покірно тобі дякую! Нам це не в силу: нам їх котити-ні докотити, нести-ні донести, везти-ні довезти. Краще ось дай нам сучку-продучку.
- Візьміть.
Вони взяли її і пішли. Йшли, йшли, стоїть інша хатинка. Іван-царевич каже:
- Хатинка, хатинка! Встань до мене передом, а до лісу задом!
Хатинка перекинулася. Входять вони в неї. Богу помолилися, кажуть:
- Здрастуй, бабуся!
- Вітаю! Сказали, про вас відсутній, видом не бачити, а бог дав у очі побачити. Куди йдете? З волі або з примусу?
- Більш по неволі. Батюшка відмовив нас змію.
- Ох, батюшки, з`їсть він вас!
Ось Іван-царевич виходить на двір. Сучка-продучка йому каже:
- Буде вона тобі давати грошей, ти не бери. Скажи, що мені грошей не треба. Мені їх котити - НЕ докотити, нести - НЕ донести, везти-ні довезти, ні на чому. Краще віддай мені пса-Ревунков!
Ось він входить в хату і каже:
- Прощай, бабуся!
Вона каже:
- Прощай! Нате ж вам грошей.
Він говорить:
- Нам грошей не треба. Нам їх нести - НЕ донести, котити - НЕ докотити, а везти - НЕ довезти, ні на чому. Краще віддай нам пса-Ревунков!
Вона говорить:
- Візьміть.
Вони взяли і пішли. Йшли, йшли, стоїть третя хатинка.
Іван-царевич каже:
- Хатинка, хатинка! Встань до мене передом, а до лісу задом.
Хатинка перекинулася. Вони входять в неї. Помолилися богу і кажуть:
- Здрастуй, бабуся!
- Здрастуйте, Іван-царевич і Марья-царівна! Сказали: про вас відсутній, видом не бачити, а бог дав і в очі побачити. Куди йдете? З волі чи по неволі?
- Більш по неволі. Батюшка відмовив нас змію!
- 0х, батюшка, з`їсть він вас!
Іван-царевич вийшов на двір. Сучка-продучка каже:
- Буде вона тобі давати грошей, не бери ти, а проси у неї Кобельков-сосунка.
Іван-царевич входить в хату, каже:
- Прощай, бабуся!
- Прощайте, діточки. Нате ось вам грошей.
- Нам грошей не треба, у нас свої є. Краще віддай нам пса-сосунка!
Вона говорить:
- Візьміть.
Вони взяли і пішли. Йшли, йшли, прийшли до змію, кажуть:
- Здрастуй, змій!
- Здрастуй, Іван-царевич і Марья-царівна! Ну, Іван-царевич, будь ти конюхом, а ти, Марія-царівна, будь при мені.
Прожили вони якийсь час. Іван-царевич ходив на полювання. Ось сучка-продучка каже:
- Іван Царевич! Іди ти на полювання, а я залишуся вдома, послухаю, що вони будуть говорити.
Ось вона подлезла під будинок і слухає.
Змій каже:
- Марія-царівна! Як би нам винищити Івана-царевича?
Вона говорить:
- Я не знаю.
- Ось як він буде йти, полювання завжди вперед уходіт- я разлечься і розірву його!
Сучка-продучка прибігла до Івана-царевича і каже:
- Ну, Іван-царевич, побіжимо ми вперед, а ти не біжи. Як він полетить, ми його розірвемо!
Ось полювання його побігла вперед, він підходить до воріт. Раптом змій розлетівся і хотів його схопити. Полювання кинулася, трохи змія не схопила. Він прилітає знову в кімнати.
На інший день сучка-продучка знову говорить:
- Іди ти, Іван-царевич, знову на полювання, а я залишуся вдома, послухаю.
Ось лежить вона під світлицею, змій каже:
- Ну, ось як напечи ти млинців, а я надеру з себе жиру, ти І помажеш їх краще цим жиром. Як він стане їх є, то його розірве.
Вона говорить:
- Ну, напечу.
Сучка-продучка прибігла до Івана-царевича і каже:
- Ну, Іван-царевич, ти не їси млинців! Сестра твоя хоче їх піч зі зміїним салом. Як вона подасть їх, а ми поб`ємося. Ось ти неначе стань нас рознімати та повали млинці, а ми понюхаємо і підемо з хати.
Почала вона пекти млинці і каже:
- Братик, піди з`їси Блінков, а то мені не можна через змія тебе і погодувати. Він сів, а вона подала йому млинців, намазати добре зміїним салом. А собаки побилися під столом, він став розбороняти їх і повалив млинці. Собаки понюхали і пішли геть. Іван-царевич каже:
- Спасибі, сестро! Ти мені подала таку страву, що мої собаки не стали їсти!
Прилітає змій і каже:
- Ну, що ж - не довелося?
- Він хотів їсти, собаки побилися. Він кинувся за ними і повалив млинці. Собаки понюхали їх і пішли геть.
Змій каже:
- Це все його собаки винні! Ну, ось же як його з`їсти! Зроблюся я звіром, і буду до нього бігти назустріч, і відведу собак за дев`ять земель!
Сучка-продучка чула і каже:
- Ну, Іван-царевич, ось коли ти пропав! Вискочить з кущів звір і заведе нас за дев`ять земель! І він тоді тебе з`їсть!
А Іван-царевич каже:
- Ви не ходите!
- Нам не можна не йти.
У цей час вискочив звір, і повів собак, і повів їх за дев`ять земель.
Прилітає змій назад і каже:
- Ну, ось коли я тебе з`їм!
Він говорить:
- Стривай, не їж! Я за охотою ходив, запорошився, істоплю баню, вимоюсь, тоді вже мене з`їси.
А змій каже:
- Ну, топи ж скоріше!
Іван-царевич почав дрова рубати. Ворона летить і говорить:
- Ну, Іван-царевич, твоя охота залишилася за вісім земель.
Став він топити - ворона летить і говорить:
- Твоя полювання залишилася за сім земель.
Витопити, обмився. Ворона летить і говорить йому:
- Ну, Іван-царевич, залишилася твоя охота за шість земель.
Змій приходить, говорить:
- Давай же я тепер тебе з`їм!
Іван-царевич каже:
- Стривай, не їж. Я візьму трубу і влізу на дуб, протрублю і розпрощаюся з білим світлом.
Вліз Іван-царевич на дуб, став сурмити. Змій каже:
- Ти полювання кличеш!
Розлетівся і хотів його з`їсти.
І Іван-царевич шашкою відрубав йому крило. Змій вдарився додолу і став підгризати дуб. Ворона летить, каже:
- Твоя полювання залишилася за п`ять земель!
Він знову протрубив. Полювання його почула і біжить до нього, роззявивши роти. А дуб так і хитається: змій його попід`їдали! Прибігла полювання і розірвала тут же змія.
Тоді Іван-царевич зліз з дуба, розрубав цей дуб на дрібні частини, поклав в багаття, а на багаття змія і запалив. Змій весь спалився, залишився один тільки зуб. Марія-царівна розкопала попіл, знайшла цей зуб і зашила в подушку. Іван-царевич ліг на цю подушку, і цей зуб увійшов в тім`я, і він тут же помер.
Сучка-продучка каже:
- Ех, Іван-царевич помер! Давайте його винесемо на вітер.
Винесли собаки його на вітер і стали лизати в тім`я.
Сучка-продучка каже:
- Ви ляжьте за ним, а я залишуся одна лизати!
Відскочила вона геть, і зуб вискочив з темряви, і потрапив в пень, і розбив його на дрібні частини. Іван-царевич встав і каже:
- Ех, я довго спав!
А сучка-продучка каже:
= Спав 6и ти навіки!
Тоді Іван-царевич прив`язав сестру до кінського хвоста і пустив коня в чисте поле, і він її розтріпав.
А Іван-царевич залишився жити в зміїному будинку.
Поділися в соц. мережах: