Читати російську народну казку "іван-дурень"

Відео: СЛУХАТИ Дитячі казки - Казка про Іванка дурника

У деякому царстві, у деякій державі жив-був дід та баба. У них було три сини, третього звали Іван-дурень. Перші двоє одружені, а Іван-дурень холостой- два брата займалися справою, домом, орали і сіяли, третій же нічого не робив. Один раз батько і невістки стали Івана посилати на поле доорав скільки-то льох (міра землі) ріллі. Хлопець поїхав, приїхав на ріллю, запряг коня, проїхав з сохою раз чи, два чи, бачить: рахунку немає комарів та мошек- він схопив хлистик, стьобнув по боці кінь, убив їх без смети- вдарив по іншому, вбив сорок гедзів (ґедзь або ґедзь) і думає: «Адже я на один замах вбив сорок богатирів, а дрібної сошки (міра землі, з якої платили в старовину. Вираз« дрібної сошки »означає тут: нижчого розряду) кошторису немає!».

Взяв їх усіх поклав в купу і завалив кінським калом- сам не став орати, випряг кінь, поїхав додому. Приїжджає додому і каже невісток і матері: «Давайте мені полог (товста полотнина, зшита в кілька смуг) і сідло, а ти, батюшка, давай шаблю, котора у тебе висить - на стіні заіржавіла. Що я за мужик! В мене нічого не має".

Ті посміялися над ним і дали на сміх якийсь розколотий Тюріков (товста полотнина, зшита в кілька смуг) наместо седла- хлопець наш приробив до нього попруги і надів на худу кобиленку. Замість пологу мати дала якийсь старий дубас (рід одягу, подібної сарафана і названої так тому, що її фарбують в дубовому листу) - він і то взяв, та взяв шаблю у батька, пішов, виточив, зібрався і поїхав. Доїжджає до росстанях (місце, де одна дорога розділяється на дві, перехрестя) - а був ще мало-мало грамотний - написав на стовпі: приїжджали б найсильніші богатирі Ілля Муромець і Федір Лижників в таке-то держава до сильного і могутньому богатирю, який на один помах вбив сорок богатирів, а дрібної сошки кошторису немає, і всіх їх каменем привалив.

Точно, після його приїжджає богатир Ілля Муромець, бачить на стовпі напис: «Ба, - каже, - проїхав сильний, могутній богатир: послухатися не придатне». Поїхав, наздоженуть Ванюху- далеко не доїхав, зняв шапку і кланів: «Здрастуй, сильний, могутній богатир!» А Ванюха НЕ Ломатя шапки, каже: «Здорово, Ілюша!» Поїхали разом. Чи не через довго часу до того ж стовпа приїхав Федір Лижників, бачить, на стовпі написано, послухатися не придатне: Ілля Муромець проїхав! - І він поїхав туди ж- так само далеко не доїхав до Ванюхі - сніматся шапку, говорить: «Здрастуй, сильний, могутній богатир!» А Ванюха шапка не Ломатя. «Здорово, - каже, - Федюнька!»

Поїхали разом все троє-приїжджають в одну державу, зупинилися на царських луках. Богатирі поставили собі намети, а Ванюха распяліл дубас- коней два богатиря сплутали шовковими путами, а Ванюха зірвав прут з дерева, звив його і сплутав свою кобилу. Ось і живуть. Цар зі свого терему побачив, що його улюблені луки труять якісь люди, негайно отряжат ближнього свого запитати, що за люди? Той приїхав на луки, підійшов до Іллі Муромця, питати Його, що вони за люди і як сміли без дозволу топтати царські луки? Ілля Муромець відповідав: «Не наша справа! Питай геть старшого - сильного, могутнього богатиря ».

Посол підійшов до Ванюха. Той закричав на нього, не дав слова мовити: «Забирайся, Докуліла живий, і скажи цареві, що на його луки приїхав сильний, могутній богатир, який на один помах вбив сорок богатирів, а дрібної сошки кошторису немає, і каменем привалив, та Ілля Муромець і Федір Лижників з ним, і вимагає у царя дочка заміж ». Той переказав це царю. Цар вхопив за записами: Ілля Муромець і Федір Лижників є, а третього, який убіват на один помах по сороку богатирів, немає в записах. Те цар наказав зібрати рать, захопити трьох богатирів і привести до нього. Де захопити? Ванюха побачив, як стала підходити ближче рать- він крикнув: «Илюха! Іди прожени їх, що за люди? »- Сам лежить, розтягнувся так поглядиват, як сич.

Ілля Муромець на того слова зіскочив на коня, погнав, не так руками бив, скільки конем топтал- всіх прибив, залишив тільки одних язичніков8 царю. Цар почув цю біду, того більше зібрав сили і послав зловити богатирів. Іван-дурень крикнув: «Федюнька! Піди прожени цю наволоч! »Той скочив на коня, всіх прибив, залишив одних язичників.

Чого робити царю? Справа зле, силу побили богатирі- цар задумався і згадав, що у нього в царстві живе сильний богатир Добриня. Він посилає до нього лист, просить приїхати перемогти трьох богатирів. Добриня пріехал- цар на третьому балконі зустрів його, а Добриня навершний (верхом їде) під`їхав до балкону врівень з царем: ось який був! Привітався, поговорили. Він і поїхав на царські луки. Ілля Муромець і Федір Лижників побачили, що до них їде Добриня, злякалися, зіскочили на своїх коней і йди-но звідти - викрали. А Ванюха не встиг. Поки имал свою кобиленку, Добриня і під`їхав до нього, та й сміється, що це за сильний, могутній богатир? Маленький, худенький! Зігнувся головою до самого Ванюха, дивиться на нього, та й милується. Ванюха та якось не обробел, вихопив свою саблёшку, та й зсік йому голову.

Цар це побачив, перелякався: «Ох, - каже, - богатир убив Добриню- біда тепер! Ідіть швидше, кличте богатиря до палацу ». За Ванюха приїхав така шана, що батюшки упаси! Карети самолучшій, люди все ізжаловани. Посадили і привезли до царя. Цар його пригостив і віддав дочь- повінчалися вони, і тепер живуть, хліб жують.

Я тут був, мед піл- по вусах текло, в рот не попало. Дали мені ковпак, так начали толкать- дали мені каптан, я йду додому, а синичка летат і каже: «Синь таки обдарований!» Я думав: «Скинь та поклади!» Взяв скинув, та й поклав. Це не казка, а приказка, казка попереду!