Манна каша в харчуванні малюка

Найулюбленіша бабусями манна каша до року, манна, - найшкідливіша, так стверджують сучасні педіатри і дієтологи.

З приводу включення каш, в тому числі і манної, в раціон харчування дитини, результати останніх досліджень показали, що не варто починати прикорм грудничка зі злакових каш, овочів, фруктів і натуральних соків. Це обумовлено тим, що шлунково-кишковий тракт ще не готовий до перетравлювання такої їжі, а ферменти, що виділяються підшлунковою залозою, здатні перетравити велику кількість вуглеводів, дозрівають тільки до першого року. Не поспішайте з прикормом до 6 місяців взагалі, адже для немовлят найкраще джерело вітамінів і корисних поживних речовин - материнське молоко, а для дітей - на штучному вигодовуванні до 5 місяців - хороші високо адаптовані суміші.

Манка - це, по суті, побічний продукт, що утворюється при виробництві пшеничного борошна. Після помелу завжди залишається 2% дрібних осколків зерна, які лише трохи більше борошняного пилу, - це і є манка.

Недолік перший. У манки багато крохмалю і калорій, тому часте вживання манної каші малюком (особливо якщо годувати його не один раз в день, а замінювати нею суміші) призводить до калорійного перегодовування і розвитку ожиріння. Крім того, білка, вітамінів, мінералів та інших корисних речей там мало, тому організм не зможе розвиватися повноцінним чином.

Недолік другий. Манка багата фітином, а фітин містить фосфор, який зв`язує солі кальцію і не дає їм надходити з кишечника дитини в кров. Рівень солей кальцію в крові у малюка повинен бути постійним. Як тільки солей стає менше, паращитовидні залози "вимивають "їх з кісток і відправляють в кров. Тільки ось у дітлахів в кістках кальцію не так вже й багато, до того ж діти швидко ростуть, і кальцій дуже потрібен. Виходить, що манна каша позбавляє малят кальцію. Якщо в організмі дітей мало кальцію - погано працюють м`язи (розвивається гипотонус), серце, гірше згортається кров. Яскравий приклад нестачі кальцію - підвищена збудливість нервових клітин і поява судом. Тому діти, яких посилено годують манною кашею (по 2 - 3 порції в день), нерідко хворіють на рахіт і спазмофілією.

Фітин змінює середу в кишечнику дитини таким чином, що кальцій і вітамін Д, що надходять з їжею в достатній кількості, просто не всмоктуються. У батьків можуть виникнути питання. А що, інші каші теж пов`язують кальцій? Так, але в меншій мірі, ніж манка. Саме тому лікарі тепер рекомендують підгодовувати немовлят спочатку овочевим пюре, а потім кашами та м`ясом. Чи не врятує в цьому випадку вітамін D? Адже він сприяє відкладенню кальцію в кістках. Ні, ті дози вітаміну D, які потрібні при правильному харчуванні, не достатні для зростаючого як на дріжджах дитини (а саме так він росте на манній каші). Чим більше вага, тим більше треба і кальцію, і вітаміну D.

Недолік третій. Після застосування манної каші спостерігається погіршення всмоктування заліза, тому як манна каша готується в основному на коров`ячому (рідше козячому) молоці, а воно і ускладнює всмоктування заліза. Харчування подібними продуктами може привести організм малюка до деяких серйозних наслідків, таким як анемії, порушення роботи шлунково-кишкового тракту, рахіт, а також до постійного нежиті і частих застуд, що в подальшому може позначитися на здоров`ї дитини в шкільні роки.

Недолік четвертий - найсерйозніший. У манки міститься шкідлива для дитячого організму речовина - гліадин або глютен (особливий білок злакових), дуже алергенність речовина, здатне викликати таке захворювання як целіакія або глютенова ентеропатія. Цей білок ще називають клейковиною. Саме клейковина дає пружність тесту і м`яку пишність хліба. Глютен і подібні до них білки є в п`яти злаках: у пшениці, жита, вівсі, просі (пшене) і ячмені. Під впливом глютену у хворих на целіакію слизова оболонка кишечника стоншується і порушується всмоктування всіх поживних речовин, особливо жирів. Хвороба проявляється, коли маленькій дитині починають давати манну (рідше - вівсяну) кашу. Стілець стає рясним, кашкоподібним або рідким, світлим, з блискучою (жировий) поверхнею. Дитина перестає додавати у вазі, у нього збільшується живіт, а м`язи, навпаки, зменшуються. Якщо хвороба проявляється в більш старшому віці, дитина скаржиться на болі в животі, дисфункцію кишечника, але хвороба проявляється не настільки бурхливо, як у дитинстві.

Непереносимість білків злаків має спадкову схильність. У розвитку хвороби беруть участь багато генів - одиниць спадкової інформації. Дефект гена, який бере участь у розщепленні глютену, призводить до накопичення глютену і токсичного впливу його на слизову тонкої кишки. При взаємодії глютену з особливими клітинами (лімфоцитами) утворюються антитіла, що руйнують клітини кишечника і викликають некротичний ентероколіт.

Бувають ситуації, коли кількість дефектних генів недостатньо для прояву хвороби, але захворювання може бути спровоковано кишковою інфекцією, частіше вірусної, що змінює рецепторний апарат клітини.

При прогресуванні захворювання запускаються незворотні аутоімунні процеси, з`являються антитіла до власного кишечнику і іншим органам, тобто відбувається саморуйнування організму. Внаслідок цього можуть початися інші захворювання: цукровий діабет I типу, аутоімунний тиреоїдит, ураження наднирників, ревматоїдний артрит та ін. У слизовій оболонці тонкої кишки посилено йдуть процеси відновлення, з`являється велика кількість незрілих клітин і підвищується ризик онкологічних захворювань.

Відео: Пробуємо вперше / манна каша з яблуком, грушею і бананом

Порушення процесів всмоктування в кишечнику призводить до зниження рівня мікроелементів, білків і вітамінів в крові. Недолік кальцію і фосфору викликає сильні болі в кістках, карієс зубів, ламкість нігтів, недолік заліза веде до залізодефіцитної анемії, цинку - до випадання волосся аж до облисіння. Білково-вітамінна недостатність може призвести до частих ГРВІ, підвищеної кровоточивості, шорсткості, сухості шкіри, фурункульоз.

Внаслідок порушення кишкової проникності відбувається всмоктування алергенів (речовин, що викликають алергічні реакції). Тому у більшості дітей є прояви харчової алергії, респіраторного алергози, аж до бронхіальної астми.

Глютен, потрапляючи в організм, пошкоджує слизову оболонку кишки, запускаючи в неї механізми, що викликають потоншення слизового шару і загибель ворсинок. Саме за рахунок ворсинок у багато разів збільшується поверхню всмоктування кишки здорової людини. Пошкоджена слизова оболонка перестає бути надійним бар`єром для всмоктування шкідливих для організму з`єднань, і вони проникають в кров хворого, викликаючи інтоксикацію (отруєння). У малюка з`являється занепад сил, головні болі, запаморочення, блідість, пітливість, агресивність, різні шкірні прояви. У той же час речовини, необхідні організму, проходять транзитом по кишкової трубці, що не всмоктуючись.

Глютен, крім манної і вівсяної каші міститься в молочних сумішах з толокном "малюк", "Малютка" і т.д.

Тому прикорм і починають з так званих безглютенових каш - гречки, рису або кукурудзи. Якщо малюк добре реагує на перші каші (гречану, рисову, кукурудзяну), то після них можна вводити вівсяну. Визначити, якщо реакція на глютен саме у вашої дитини, не складно - з`являються висипання на шкірі, змінюється характер стільця.

Кілька слів на захист манної каші

Звичайно ж, манна каша далеко не марна. Це чудовий дієтичний продукт. Питання тільки в тому, чи можна давати її маленьким дітям? По крайней мере, вона не рекомендується дітям до першого року життя. Після року її вже поступово можна включати в раціон, коли нормальна робота кишечника вже налагоджена і його ферментативна система досить дозріла. До трьох років манну кашу малюкам можна давати в строго обмеженій кількості.

У манній крупі 70 відсотків крохмалю і мало білків, і так як вона швидко готується, то все її поживні властивості зберігаються. У ній мало клітковини, і вона рекомендується в післяопераційний період і при виснаженні. При хронічній недостатності нирок, наприклад, рекомендуються страви, приготовані з безбілкових круп, - в цьому випадку манка незамінна.