Поради психолога батькам гіперактивних дітей

Іноді за дітьми спостерігається надзвичайна активність, надмірна навіть для конкретної вікової категорії - тоді її позначають поняттям «гіперактивність». При цьому у хлопчиків вона проявляється практично в 4 рази частіше, ніж у дівчаток. Лікарям точно не відомі всі причини появи гіперактивності, але до основних відносять значне підвищення рухливості дитини, імпульсивність і, як не дивно, дефіцит уваги. З цією проблемою батьки можуть зіткнутися вже в перші роки життя малюка.

Стабілізація психологічної середовища

Психологічно стабільна і спокійна ситуація є однією з важливих складових загального здоров`я і благополуччя будь-якого дорослої людини, а що вже говорити про дітей. На них це впливає особливо серйозно.

Оберігаючи психологічне здоров`я своєї дитини, батькам варто дотримуватися наступних порад:

кожен малюка вимагає певної уваги, яке йому обов`язково потрібно приділяти;
лаючи дітей за певні негарні вчинки потрібно пам`ятати, що не завжди вони бувають навмисними;
основа взаємин між дітьми і батьками повинна будуватися на довірі та взаєморозумінні;
у відносинах з дітьми потрібно дотримуватися золотої середини, тобто не бути занадто м`якими, але і не виставляти до чаду завищених вимог;
не варто також змушувати дитину вибачатися за кожен проступок;
ні в якому разі не можна ігнорувати дитя, якщо воно хоче щось сказати;
Проте важлива підтримка візуального і тілесного контакту з малюком, йому важливо іноді отримувати заохочення, обійми або хоча б усну підтримку і похвалу;
регулярно потрібно проводити дозвілля разом всією родиною;
позитивно на режим дня вплине таке його побудова, коли ближче до вечора переважають позитивні емоції.

Можна також скласти дитині якийсь список обов`язків або приблизний розпорядок дня. При цьому важливо, щоб завдання не перевищували реальні можливості чада. Ще краще використовувати заохочення різного виду. Деякі батьки настільки захоплюються цією ідеєю, що розробляють гнучку систему заохочень.

До психологічних умов відносять також і режим дня, наявність факторів, які можуть розосередити дитячу увагу. Медики рекомендують ще контролювати кількість проведеного дітьми часу перед комп`ютером або телевізором.

Вправи для гіперактивних дітей

Додаткові фізичні вправи можуть зміцнити здоров`я будь-якої людини, особливо якщо вони підібрані розумно. Їх заслуга - в поліпшенні роботи дихальної та серцево-судинної системи, вони роблять міцніше м`язи, знімають їх втому, прискорюють обмін речовин. Загалом, вони і наповнюють організм людини енергією. Крім усього саме фізичні вправи допомагають батькам впоратися з підвищеною активністю дитини.

За логікою, додаткова активність мала б нашкодити спокою і без того непосидющих дітей. Але цю думку спростовують багато фахівців. Фізична реабілітація є однією з важливих аспектів лікування. Якщо заняття проводяться регулярно і систематично, батьки починають помічати значне заспокоєння дитини. Правда, варто врахувати, що так званим «гіперактивним» дітям підходять не всі види занять і вправ.

Проведення лікувальної фізкультури має контролюватися фахівцем. Проводити її, звичайно, можна і вдома. Але при цьому потрібно робити тільки ті вправи, які порадить лікар і тільки в рекомендованому кількості. Само собою, виконувати їх потрібно регулярно.

Дітям з підвищеною активністю протипоказані такі навантаження:

гри, які передбачають дуже яскраве вираження емоцій;
різні змагання;
командні ігри;
показові виступи.

Перед тим, як почати виконувати фізичні вправи регулярно, дитину потрібно привести в поліклініку для проведення медичного огляду. Це дозволить з точністю визначити, які саме навантаження підійдуть, а які можуть бути небезпечними. Фізичні вправи можна доповнити відвідуванням басейну і, якщо дитині це цікаво, заняттями одним з індивідуальних видів спорту.

Лікувальна фізкультура має свої особливості в залежності від віку дітей. В 1 рік вона проводиться з метою розвитку вестибулярного апарату дитини, його мануальних навичок і підвищення рухливості.

У два роки ці цілі змінюються. У цей час уже потрібно вчити його плавно підніматися і спускатися, пересуватися по місцевості різного типу, ходити по рівній гладкій поверхні, привчити виконувати чіткі цілі.

Деякі дослідники вважають трирічний вік дитини першим кризовим. Це пов`язано з індивідуальними періодами розвитку людини. На цьому етапі найкраще використовувати ігрові вправи. Вони крім цього повинні бути спрямовані на загальне зміцнення організму, на розвиток хорошого рівня моторики пальців.

У чотири роки дитина потребує вправах складніше. Їх суть полягає в тому, що перед малюком ставлять конкретні певні завдання. Вони є для початку досить простими: дитина повинна доробити якусь вправу до кінця, зупинитися після якогось сигналу і ряд інших. Вправи в цьому віці покликані навчити дітей самостійно оцінювати свої дії.

У п`ятирічному віці дитині важливо виконувати рухові вправи. Відмінно підійдуть:

прогулянки;
їзда на велосипеді;
біг підтюпцем;
інші загальнозміцнюючі вправи.

В такому випадку основне завдання фізичних навантажень - реалізація потреби в постійній активності. Саме в цьому віці у будь-якої дитини виражається певний рівень активності. У багатьох в цей період особливо помічається емоційна нестійкість.

Коли дитині йде вже шостий рік, заняття потрібно зробити більш складними. Вони повинні являти собою поєднанням різних фаз руху. Це допомагає закріпити у дітей здатність бути схильними до досить складним руховим діям.

У сім років рекомендуються вправи, які розробляють здатність здійснювати узгоджені руху. До них відносяться складні види дії за участю різних груп м`язів. Наприклад, лижі, плавання. Тільки ось батькам варто врахувати, що в такому віці дитина не може об`єктивно оцінити свої можливості. Через це потрібно стежити за станом здоров`я чада, щоб, якщо це знадобиться, знизити навантаження і не допустити перевтоми.

Медичні працівники рекомендують поєднувати силові вправи з аеробними. Це тільки піде на користь дитині. Але, правда, важливо пам`ятати, що діти набагато частіше втомлюються. Режим занять потрібно складати виходячи з цього факту.

Ігри з гіперактивними дітьми

Фізичні вправи, фізкультуру можна зробити більш різноманітними. Для цього згодиться ігрова терапія. Все більше психологів сходяться на думці, що подібні ігри є одним з найефективніших методів корекції активності дітей ще в ранньому віці.

Перед вибором ігор бажано поспілкуватися на цю тему з лікарем.

При цьому потрібно враховувати такі особливості дитини:

кількість одержуваного уваги;
імпульсивність;
рівень активності;
вміння підкорятися правилам;
наскільки швидко дитина втомлюється.

Привчати дітей до ігор в групі потрібно поступово. З ряду ігор краще вибрати ті, правила в яких чітко встановлено, а самі вони сприяють розвитку уваги.

Ось назви кількох хороших ігор, які будуть знайомі кожному другому батьку:

"знайди відмінності";
"гамір";
"ласкаві лапки" і ряд інших.

Потрібно розуміти, що дитині потрібно дуже багато уваги і турботи - але, звичайно, не варто ростити з сина або дочки пестуни. Завдяки необхідному відношенню мами і тата чадо виростає вдячним і слухняним до прохань і бажань самих батьків. Більш того, чим безболісніше проходить у дітей перші десять років життя, тим міцніше їх організми в пору дозрівання та зрілості.

Своєчасне звернення до лікаря - запорука успішного лікування хвороб. Активні ігри, здорове харчування і старанне кількість любові - запорука відсутності самих хвороб.

Поділися в соц. мережах: