Чому виникають розриви при пологах і як їх уникнути

• 1 Розриви при пологах, їх види і причини появи
• 2 Профілактика родових травм
• 3 Лікування родових розривів

У процесі народження дитини розриви у жінки можуть бути зовнішні і внутрішні.

Зовнішні розриви зустрічаються частіше, і їх поява вимагає простого ушивання. До них відносяться:

• розрив промежини;
• розрив нижньої частини піхви;
• розрив ануса і прямої кишки.

Імовірність розриву промежини досвідчений акушер може визначити візуально і негайно вжити заходів для його запобігання. До таких заходів відноситься епізіотомія, оскільки загоєння різаної рани відбудеться швидше, ніж рваною.

Найбільший ризик розриву промежини спостерігається під час прорізування головки малюка.

Тяжкість розриву промежини розрізняється за ступенем її травматизації: легким вважається той розрив, коли травмована задня спайка статевих губ або слизова піхви, середнім ступенем вважаються розриви вагінальних м`язів, а пошкодження стінок прямої кишки і ануса вважаються важкими.

До внутрішніх розривів відносяться:

• розрив шийки матки;
• розрив матки.

Ці травми в рази серйозніше зовнішніх, так як супроводжуються рясною кровотечею і можуть навіть призвести до летального результату.

Розрив шийки матки може статися в момент притискання до неї головки малюка при ще недостатньому розкритті. В цьому випадку винною в її розриві буде сама породілля, не слухати вказівок акушерки. У цей момент ні в якому разі не можна тужитися, а перечекати і «продихати» ці найболючіші потуги, за якими послідує повне розкриття шийки. В іншому випадку, крім хворобливого розриву, великий ризик травми дитини.

Легка ступінь тяжкості розривів шийки характеризується її пошкодженням до 2 см в довжину, середня тяжкість - понад 2 см, а важкий розрив - з залученням вагінальних склепінь.

Шийка вшиваються без анестезії, оскільки не має нервових закінчень. А ось неушітих пошкодження призводять згодом до Цервіцити, ерозії і ектропіон шийки матки.

Таке ускладнення в фізіологічних пологах, як розрив матки, зустрічається вкрай рідко, але ця важка травма може коштувати життя, як породіллі, так і ще не народженої дитини. Розрив відбувається найчастіше в нижньому відділі матки, жінку можна буде врятувати тільки негайним проведенням кесаревого розтину, шанси врятувати дитину невеликі.

Причин, що викликають ці прикрі родові травми, багато, ось основні з них:

• неправильну поведінку жінки під час пологів, паніка, небажання дотримуватись рекомендацій акушера;
• «Стрімкі» роди-
• набряк промежини через млявої родового процесу;
• помилка акушера;
• рубці від залишилися після попередніх пологів швів;
• анатомічні особливості розташування промежини;
• хронічні захворювання, які спричинили сечостатевої системи або наявність інфекційного процесу;
• перекачані м`язи промежини професійних спортсменок і ін.

Причиною найважчою родової травми - розриву матки, можуть бути великий розмір плода, його особливе передлежання, вузький внутрішній таз породіллі і рубець, що залишився після кесаревого розтину в анамнезі. Але, як правило, ці причини відомі ще на етапі підготовки жінки до пологів і при їх наявності розродження проходить оперативним шляхом.

Якщо, незважаючи на вжиті заходи, розриви після пологів все ж з`явилися, їх зашивають відразу ж прямо на родовому столі. Адже від якості і швидкості накладення шва залежить термін реабілітаційного періоду і відсутність наслідків.

Велику роль в ліквідації розривів грає анестезія. Введення місцевого наркозу допоможе лікарям безболісно для жінки добре відкрити рану для обробки і вшиті, а також провести якісне дослідження внутрішніх органів на предмет їх цілісності.

Коли зашивається рана промежини, лікареві вкрай важливо точно зіставити її краю, інакше рубець в цьому місці буде доставляти породіллі хворобливі відчуття, що навіть може привести до повторення операції.

Трохи складніше йдуть справи з зашиванням розриву шийки матки. Травмовану шийку матки витягають на поверхню спеціальним інструментом і починають накладати шви саморозсмотуваний нитками, що не прошиваючи при цьому слизову, яка через деякий час затягується самостійно.

При розриві матки лікарі терміново припиняють родову діяльність і занурюють породіллю в глибокий наркоз. Черевну порожнину розтинають, не видаляючи плід, який врятувати не вийде. Потім, в залежності від місця розриву і його тяжкості, матку або вшивають, або видаляють як повністю, так і частково.

Особливий догляд за швами після ушивання промежини, піхви або шийки матки не потрібно, достатньо лише дотримання звичайних правил гігієни. Однак сідати на стілець жінці з післяпологовими швами можна від 2 тижнів до 4 місяців залежно від тяжкості розривів. Зовнішні розриви можна підсушувати розчином марганцівки або зеленкою. До повного загоєння розривів носити краще натуральне білизна і стежити за харчуванням для виключення травм стінок прямої кишки через порушення дефекації. Інтимне життя можна відновлювати після того, як розриви повністю заживуть, приблизно через 3 місяці після пологів.