Лімфоцити є групою кров`яних тілець, що відносяться до класу лейкоцитів і забезпечують одну з найважливіших функцій в імунній системі організму. В їх завдання входить боротьба з різними патогенами - пухлинними клітинами, вірусами, хвороботворними бактеріями і паразитами та іншими чужорідними мікроорганізмами. Підвищений вміст цих елементів в крові називають лимфоцитозом. Оскільки нормальна кількість лімфоцитів з народження і до 16 років поступово змінюється, лімфоцитоз у дітей має більш складну етіологію, ніж у дорослих.
вікові зміни
Рівень лімфоцитів в крові новонародженої дитини практично такий же, як і у дорослої людини (15 - 35%). Але через кілька днів він починає збільшуватися і до першого тижня досягає 22 - 55%, порівнюючи з кількістю нейтрофілів. Це так званий перший перехрест лейкоцитарної формули, коли процентне співвідношення найважливіших білих кров`яних тілець однаково. Така аномалія спостерігається ще раз на 4 - 5 році життя і, відповідно, є другим перекрестом.
Починаючи з місячного віку і до року показник лімфоцитів виростає до 45 - 70%, тобто в даному випадку їх підвищений вміст викликано фізіологічними причинами. Подібні зміни не є патологічними і не потребують медичного втручання. Це нормальне явище, яке супроводжує формування і зміцнення імунітету дитини. Тут лимфоцитозом вважається рівень вище вікової норми, тому розшифровкою дослідження крові у дітей повинен займатися тільки фахівець.
Класифікація та причини
Лімфоцитоз буває відносним і абсолютним. Природно, механіка і причини розвитку кожного з цих видів відрізняються:
- відносний. При цьому зростає не кількість лімфоцитів, а їх процентне співвідношення до загальної кількості білих кров`яних тілець. Наприклад, при наявності запального процесу лейкоцити масово мігрують до ураженої області, внаслідок чого їх рівень в циркулюючому пулі падає, викликаючи відносний лейкоцитоз. Так організм реагує на такі патології:
- запалення гнійного характеру;
- тривалі хвороби, що супроводжуються постійної інтоксикацією організму;
- ГРВІ чи грип.
- абсолютний. Зустрічається при захворюваннях, що викликають підвищений формування лімфоїдних клітин і, як результат, прискорений синтез лімфоцитів. До них відносяться:
- вірусні гепатити;
- коклюш;
- краснуха;
- кір;
- туберкульоз;
- токсоплазмоз і бруцельоз;
- ентерити;
- лишай;
- лімфоцитарний лейкоз;
- інфекційний мононуклеоз.
Слід зазначити, що якщо у дитини недавно було вірусне інфекційне захворювання, лімфоцити ще якийсь час можуть бути вище норми. Іноді подібне явище спостерігається протягом 1 - 2 місяців. У разі відсутності інших скарг приводів для занепокоєння при таких обставинах немає.
Різні причини лимфоцитоза впливають і на характер його протікання. За цими ознаками патологію можна розділити на два основних типи:
- реактивний - Імунна відповідь на атаку організму чужорідними антигенами;
- злоякісний - Самостійне захворювання, морфологічним субстратом якого є лімфоїдні клітини (лейкози, гемобластози та інші).
Існує таке явище, як інфекційний лімфоцитоз. Воно ще недостатньо вивчено і імовірно пов`язано з вірусними інфекціями. Найчастіше захворювання спостерігається у дітей 2 - 7 років, які відвідують навчальні заклади. Тривалість його зазвичай становить 2 - 4 тижні з піками активності в осінньо-весняний період.
Також лімфоцити підвищуються при хімічних отруєннях, реакціях на деякі антибіотики і гормональні препарати. Визначити точні причини тут може тільки фахівець.
Коли інфекція вражає організм немовляти, його імунітет найчастіше реагує на це досить бурхливо. Підсумком стає зростання концентрації білих кров`яних тілець (в тому числі і лімфоцитів), що перевищує стандартні темпи у дітей старшого віку. Така відповідь отримав назву лейкемоїдна, за аналогією з лейкозами, але при цьому аж ніяк не означає наявність онкозахворювання.
діагностика
Якщо після дослідження крові у дитини виявлено лімфоцитоз, необхідно зробити наступні кроки:
- Піти на прийом до педіатра, який проведе комплексну оцінку отриманих даних, зіставивши їх з віком пацієнта і рівнем інших лейкоцитів. Також враховуються недавно перенесені хвороби та медичні препарати, якщо дитина такі приймає. При необхідності призначається консультація у гематолога.
- Щоб виявити патогени, що викликали високі лімфоцити, проводять додаткові аналізи.
- У деяких випадках потрібні рентгенограма, УЗД, цитологія кісткового мозку та інші дослідження.
- Коли у хворого збільшені лімфовузли, печінка або селезінка, його направляють до онколога.
лікування
Оскільки лимфоцитоз є реакцією організму на протікає в ньому патологічний процес, лікування полягає в усуненні першопричини, що викликала підвищене вироблення кров`яних тілець. Коли у дитини також виявлено багато лейкоцитів, це може свідчити про наявність вірусного захворювання і приєднаної до нього бактеріальної інфекції. В даному випадку зазвичай призначають курс антибіотиків.
- при ГРЗ або ГРВІ імунна система повинна активно боротися з патогенами. Якщо одночасно з цим спостерігається лімфоцитоз, значить, організм сам ефективно знищує чужорідні мікроорганізми. Тому курс лікування повинен бути спрямований на допомогу йому в придушенні захворювання, і після одужання рівень лімфоцитів прийде в норму.
- У випадках же таких серйозних патологій, як лейкоз або мієлома, будуть потрібні більш радикальні заходи. Нерідко єдиним виходом тут будуть хіміотерапія і трансплантація кісткового мозку.
резюме
З усього вищесказаного можна зробити наступний висновок: лімфоцити є вкрай важливими елементами для життєдіяльності організму. Відхилення їх рівня від норми може вказувати на абсолютно різні за значимістю процеси - починаючи від звичайної застуди і аж до найсерйозніших захворювань. Тому розшифровкою результатів дослідження крові повинен займатися тільки кваліфікований лікар.