В один час пішла вона тріски збирати і знайшла сосновий чурбан- вернулася, затопила хату, а колода поклала на піч і каже сама з собою: «Нехай висохне, на лучину годиться!» А хата у баби була черная- скоро тріски розгорівся, і пішов дим по всій хаті. Раптом старій почулося, ніби на печі колода кричить:
- Матушка, димно! Матушка, димно!
Вона створила молитву, підійшла до печі і зняла колода, дивиться - що за диво? Був колода, а став хлопчик. Зраділа стара: «Бог синка дав!» І почав той хлопчик рости не по роках, а по годинах, як тісто на опарі кіснет- виріс і став ходити на двори боярські і жартувати жарти богатирські: кого схопить за руку - рука геть, кого за ногу - нога геть, кого за голову - голова геть! Стали бояри, старій жаловаться- вона покликала синка і каже йому:
- Що ти задумав? Живи, батюшка, тихіше. А він у відповідь:
- Якщо я тобі неугодний, я зовсім піду! Вийшов з міста і пішов дорогою- назустріч йому
Дугін-богатир - будь-яке дерево, так в дугу зігне! Запитує Дугін:
- Куди йдеш, Сосна-богатир?
- Куди очі дивляться!
- Візьми мене з собою.
- Підемо.
Пішли вдвоем- зустрівся їм Гориня-богатир:
- Куди йдете?
- А світ за очі!
- Візьміть і мене з собою.
- Добре, йди.
Пройшли ще скільки-то верст- попадається їм біля великої річки Усиня-богатир - сидить на березі, одним вусом річку загатив, а по його усу, немов по мосту, піші йдуть, кінні скачуть, обози їдуть. Запитує Усиня:
- Куди йдеш, Сосна-богатир? - Куди очі дивляться!
- Візьми і мене з собою.
- Гаразд, хай буде товариш.
От ідуть вони четверо, довго чи коротко - підходять до синю морю- хочеться їм потрапити на той бік, а як - не знають. Усиня-богатир розкинув своі`уси, і з тих вусах перебралися все на іншу сторону.
Йшли, йшли і опинилися в дрімучому лісі.
- Стій, хлопці! -говорить Сосна-богатирь.- Що нам по білому світу хитатися? Чи не краще тут на життя залишитися?
Взялися до роботи, зрубали хату і стали ходити полювати, а вдома залишають одного по черзі - обід куховарити, за господарством дивитися. На перший день була черга Дугініна, виготовив він попити-поїсти і ліг на лавку відпочити трошки. Стук-стук, приходить баба-яга:
- Подавай, - каже, - обід! Пити-їсти хочу! Дугін поставив на стіл хліб-сіль і смажену
утку- вона все зжерла та ще питає.
- Більше немає нічого, - відповідає Дугін, - ми самі люди заїжджі.
Баба-яга вхопила його за волосся, почала тягати по підлозі, тягала, тягала, ледве живого залишила. Вернулися з полювання товариші:
- Що лежиш, Дугін?
- Очманілий, братці! Хата нова, сира ...
На другий день те ж саме сталося з Горинь, а на третій день - з Усиня.
Дійшла черга до Сосни-богатиря- приходить до нього баба-яга, вимагає:
- Подавай пити-їсти!
Він поставив на стіл хліб-сіль і смаженого гусака. Баба-яга з`їла і ще питає.
- Більше немає нічого, ми самі люди заїжджі. Вона кинулася на богатиря, так Сосна-богатир сам
сильний, вхопив її за сиві патли, оттаскал і викинув з хати ледве живу. Баба-яга поповзла рачки і пішла під великий камінь. Вернулися з полювання товариші- Сосна-богатир повів їх до цього каменю і каже:
- Треба, хлопці, підняти його.
Вони пробували, пробували - ніхто збочити НЕ може-а Сосна-богатир кулаком вдарив - камінь за версту відлетів. Глянули, а на тому місці, де камінь лежав, прірва виявилося.
- Ну, хлопці, треба звірина бити так мотузки вити! Набили звірів, нарізали кож, зв`язали довгий
ремінь, причепили до нього сітку і в тій сітці спустили Сосну-богатиря в підземельне царство.
Почав він ходити по підземельні царству, набрів на хатинку, зійшов туди - в хатинці сидить дочка баби-яги та килим вишиває. Побачила гостя і скрикнула:
- Ах, Сосна-богатир! Зараз моя матінка прийде-куди тебе заховати від неї?
Взяла обороту його в шпильку і встромила в тамбур. Приходить баба-яга і питає:
- Хто в тебе в хаті?
- Нікого, матінко!
- Що ж російським духом пахне?
Кинулася шукати, шукала, шукала, нікого не знайшла. Як тільки баба-яга пішла, красна дівиця кинула булавочку об підлогу - з булавочки з`явився Сосна-богатирь- повела його до комори, в тому комірчині два глечика стоять: в синьому - сильна вода, в білому - безсила.
- Коли будеш з матінкою битися, вискочив скоріше в двері та в комору, випий всю воду з синього глечика і перелий в нього з білого.
Тільки встигла це розповісти, як вдається баба-яга і хоче в богатиря вчепитися.
- Стривай, матінка! -говорить Їй дочь.- Зроби перш домовленість: якщо він тебе сшібет, нехай дасть тобі дух перевесті- а якщо ти його сшібешь, тоді йому просити відпочинку.
Сосна-богатир і баба-яга зробили такий договір і кинулися один на одного-яга-баба вдарила його об підлогу. Червона дівиця зараз закричала:
- Матушка! Дай йому відпочити. Сосна-богатир побіг до комори, випив з синього
глечика всю воду, перелив в нього з білого, повернувся в хату, вхопив бабу-ягу і вдарив об підлогу.
- Дай дух перевести! Закричав стара, схопилася, побігла в комору і напилася безсилою води. Стали вони знову драться- Сосна-богатир вдарив її так сильно, що до смерті убіл- поклав мертву на вогонь, спалив і розвіяв попіл за вітром. І взяв він червону дівчину, посадив в сітки і затряс ремнем- богатирі Дугіна, Гориня та Усиня негайно її витягли, опустили знову канат, підняли Сосну-богатиря до половини і обірвали ремінь. Сосна-богатир упал- його виносить на Русь величезний птах, він одружується з дочкою баби-яги, а богатирі, його товариші, з переляку розбігаються в різні чужедальней землі.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "баба-яга і жихар"