Злюбила зла баба дівчинку, била її, лаяла, тільки і думала, як би зовсім вапна, погубити. Ось раз поїхав батько кудись, а мачуха і каже дівчинці:
- Піди до моєї сестри, твоєї тітки, попроси у неї голку та нитку - тобі сорочку зшити.
А тітка ця була баба-яга, кістяна нога. Чи не посміла дівчинка відмовитися, пішла, так перш зайшла до своєї рідної тітки.
- Здрастуй, тітонька!
- Здрастуй, рідна! Навіщо прийшла?
- Послала мене мачуха до своєї сестри попросити голку й нитку - хоче мені сорочку зшити.
- Добре, племінниця, що ти перш до мене зайшла, - каже тітка. - Ось тобі стрічка, масло, хлібець та м`яса кусок.Будет там тебе берізка в очі стягують - ти її стрічкою перевяжі- будуть ворота скрипіти та плескати, тебе утримувати - ти підлий їм під п`ятки масліца- будуть тебе собаки рвати - ти їм хлібця кинь - буде тобі кіт очі дерти - ти йому м`ясця дай.
Подякувала дівчинка свою тітку і пішла. Йшла вона, йшла і прийшла в ліс. Варто в лісі за високим тином хатинка на курячих ніжках, на баранячих ріжках, а в хатинці сидить баба-яга, кістяна нога - полотно тче.
- Здрастуй, тітонька!
- Здрастуй, племінниця! - Каже баба-яга. - Що тобі треба?
- Мене мачуха послала попросити у тебе голочку і ниточку - мені сорочку зшити.
- Добре, племяннушка, дам тобі голочку та ниточку, а ти сідай поки попрацюй!
Ось дівчинка сіла біля вікна і стала ткати. А баба-яга вийшла з хатинки і каже своїй працівниці:
- Я зараз спати ляжу, а ти йди, витопити баню і вимий племінницю. Так дивись, гарненько вимий: прокинуся - з`їм її!
Дівчинка почула ці слова - сидить ні жива, ні мертва. Як пішла баба-яга, вона стала просити робітницю:
- Рідна моя, ти не стільки дрова в печі підпалюй, скільки водою заливай, а воду решетом носи! - І їй подарувала хустинку.
Працівниця баню топить, а баба-яга прокинулася, підійшла до віконця і питає:
- Ткешь ти племяннушка, ткешь, мила?
- Тку, тітонька, тку, мила!
Баба-яга знову спати лягла, а дівчинка дала коту м`ясця і питає:
- Котик-братик, навчи, як мені втекти звідси. Кот каже:
- Он на столі лежить рушник та гребінець, візьми їх і біжи скоріше: не те баба-яга з`їсть! Буде за тобою гнатися баба-яга - ти приклади вухо до землі. Як почуєш, що вона близько, кинь гребінець - виросте густий дрімучий ліс. Поки вона буде крізь ліс продиратися, ти далеко втечеш. А знову почуєш погоню - кинь рушник: розіллється широка та глибока ріка.
- Спасибі тобі, котик-братик! - Каже дівчинка. Подякувала вона кота, взяла рушник і гребінець і побігла.
Кинулися на неї собаки, хотіли її рвати, кусати, - вона їм хліба дала. Собаки її і пропустили. Ворота заскрипіли, хотіли закритися - а дівчинка підлила їм під п`ятки маслечка. Вони її і пропустили.
Берізка зашумів, хотіла їй очі вистьобаний, - дівчинка її стрічкою перев`язала. Берізка її і пропустила. Вибігла дівчинка і побігла з усієї сили. Біжить і не оглядається.
А кіт тим часом сів біля вікна і почав ткати. Не стільки тче, скільки плутає!
Прокинулася баба-яга і питає:
- Ткешь чи, племяннушка, ткешь, мила?
А кіт їй у відповідь:
- Тку, тітка, тку, мила.
Кинулася баба-яга в хатинку і бачить - дівчинки немає, а кіт сидить, тче.
Почала баба-яга бити так лаяти кота:
- Ах ти, старий шахрай! Ах ти, лиходій! Навіщо випустив дівчину? Чому очі їй не видер? Чому особа не подряпав? ..
А кіт їй у відповідь:
- Я тобі стільки років служу, ти мені кісточки обгризеної не кинула, а вона мені м`ясця дала!
Вибігла баба-яга з хатинки, накинулася на собак:
- Чому дівчину рвали, чому не кусали? .. Собаки їй кажуть:
- Ми тобі стільки років служимо, ти нам горілої скоринки не кинула, а вона нам хлібця дала! Побігла баба-яга до воріт:
- Чому не скрипіли, чому не плескали? Навіщо дівчину з двору випустили? ..
Ворота кажуть:
- Ми тобі стільки років служимо, ти нам і водиці під п`ятки НЕ підлила, а вона нам маслечка не пошкодувала!
Підскочила баба-яга до берізки:
- Чому дівчині очі не вистьобаний?
Берізка їй відповідає:
- Я тобі стільки років служу, ти мене ниточкою НЕ перев`язала, а вона мені стрічку подарувала!
Стала баба-яга лаяти робітницю:
- Що ж ти, така-сяка, мене не розбудила, не привела? Чому її випустила? ..
Працівниця каже:
- Я тобі стільки років служу - ніколи слова доброго від тебе не чула, а вона хустинку мені подарувала, добре так ласкаво зі мною розмовляла!
Покричали баба-яга, пошуміла, потім села в ступу і помчала в погоню. Товкачем поганяє, помелом слід замітає ...
А дівчинка бігла-бігла, зупинилася, доклала вухо до землі і чує: земля тремтить, трясеться - баба-яга женеться, і вже зовсім близько ...
Дістала дівчинка гребінь і кинула через праве плече. Виріс тут ліс, дрімучий і верхній: коріння у дерев на три сажні під землю йдуть, вершини хмари підпирають.
Примчала баба-яга, стала гризти та ламати ліс. Вона гризе так ламає, а дівчинка далі біжить. Чи багато, хіба мало часу пройшло, доклала дівчинка вухо до землі і чує: земля тремтить, трясеться - баба-яга женеться, і вже зовсім близько.
Взяла дівчинка рушник і кинула через праве плече. В ту ж мить розлилася річка - широка-прешірокая, глибока-преглубокая!
Підскочила баба-яга до річки, від злості зубами заскрипіла - не може через річку перебратися. Вернулася вона додому, зібрала своїх биків і погнала до річки:
- Пийте, мої бики! Випийте всю річку до дна!
Стали бики пити, а вода в річці не меншає. Розсердилася баба-яга, лягла на берег, сама стала воду пити. Пила, пила, пила, пила, до тих пила, поки не лопнула.
А дівчинка тим часом знай біжить та біжить. Увечері повернувся додому батько і питає: у дружини:
- А де ж моя дочка?
Баба каже:
- Вона до тітоньки пішла - голочку та ниточку попросити, та ось затрималася щось.
Занепокоївся батько, хотів було йти дочку шукати, а дочка додому прибігла, захекалася, віддихатися не може.
- Де ти була, доню? - Питає батько.
- Ах, батюшка! - Відповідає дівчинка. - Мене мачуха послала до своєї сестри, а сестра її - баба-яга, кістяна нога. Вона мене з`їсти хотіла. Насилу я від неї втекла!
Як дізнався все це батько, розсердився він на злий бабу і вигнав її брудним помелом геть із дому. І став він жити удвох з донькою, дружно та добре.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "баба-яга і жихар"
Російські народні казки