Читати російську народну казку "ведмідь і собака"

Відео: Російська народна казка - Ведмідь і собака

Жили-були мужик та баба. Була у них собака вірна. Замолоду вартувала вона будинок, а як прийшла старість, так і брехати перестала.

Набридла вона мужику. Ось він взяв мотузку, зачепив собаку за шию і повів до лісу. Привів до осики і хотів було задушити, та як побачив, що у старого пса течуть гіркі сльози, стало йому шкода.

Відпустив мужик собаку, а сам відправився додому.

Залишився пес в лісі. Лежить під деревом голодний і проклинає собачу долю.

Раптом йде ведмідь:

- Що ти, пес, тут ліг?

- Господар мене прогнав.

- А що, пес, хочеться тобі є?

- Ще й як хочеться щось!

- Ну, ходімо зі мною, я тебе нагодую.

Ось вони і пішли. Попадається їм назустріч жеребець.

Ведмідь схопив жеребця. Жеребець впав. Ведмідь розірвав його і каже собаці:

- На, їж скільки хочеш, а як з`їси все, приходь до мене.

Живе собака, ні про що не тужить. А як все з`їла та знову зголодніла, побігла до ведмедя.

- Ну що, брат, з`їв жеребця?

- З`їв, знову доводиться голодувати.

- Навіщо голодувати! Чи знаєш, де ваші баби жнуть?

- Знаю!

- Тоді підемо, я підкрадися до твоєї господині і схоплю дитини, а ти догоняй мене так відбирай. Як віднімеш, віднеси господині. Вона за те стане тебе по-старому годувати.

Ось прибіг ведмідь на ниву, де баби жнуть, і забрав дитину.

Дитина закричав, баби кинулися за ведмедем, наздоганяли, наздоганяли, не могли наздогнати, так і вернулися. Мати плаче, баби тужать.

Звідки не візьмись, прибіг пес, наздогнав ведмедя, відняв дитину і несе його назад.

- Дивіться, - кажуть баби, - пес відняв дитину!

Мати вже так зраділа.

- Тепер, - каже, - я цього пса нізащо не покину!

Привела собаку додому, налила молока, накришила хлібця:

- На, поїв!

А мужику каже:

- Ось, чоловіче, цю собаку треба берегти та годувати: вона нашу дитину у ведмедя відняла.

Поправився пес, од`ївся і живе розкошуючи. Став він ведмедю перший друг.

Один раз у мужика була вечірка. На ту пору ведмідь прийшов до собаки в гості.

- Здорo во, пес! Ну, як ся маєш - хліб поїдає?

- Слава Богу, - відповідає пес, - не життя, а масниця! Чим же тебе пригощати? Підемо в хату, господарі загуляли, не побачать. Тільки ти увійдеш - скоріше лізь під грубку. Ось я що добуду, тим і буду тебе пригощати.

Гаразд, забрався ведмідь в хату - під грубку.

Собака бачить, що гості і господарі порядком розвеселилися, - і ну тягати зі столу, пригощати приятеля.

Ведмідь випив склянку, випив інший - і розібрало його. Гості затягнули пісні. І ведмідь став свою пісню заводити.

Собака його вмовляє:

- Не співай, а то біда буде.

Куди! Ведмідь не вщухає, а все голосніше заводить пісню.

Гості почули виття під піччю, похапали кілки і давай ведмедя по боках вилупцьовувать.

Насилу ведмідь вирвався, втік.

Ось тобі і сходив в гості!