Читати російську народну казку "никола дуплянскій"

Жив-був старий, у нього була дружина молода. Унадився до неї в гості ходити хлопець, Тереха Гладкий. Упізнав про те старий і каже дружині:

- Господиня, я був в лісі, Миколу Дуплянского знайшов: про що його не попросиш - то й дає тобі.

А сам на ранок побіг до лісу, знайшов стару сосну і заліз до неї в дупло.

Ось баба його непокоїло пирогів, колобов та масляних блинков і пішла в ліс молитися Миколі Дуплянскому. Прийшла до сосни, побачила старого і думає:

- Ось він, батюшка, Микола Дуплянскій-то! - Давай йому молитися:

- Засліпила, батюшка Микола, мого старого.

А старий відповідає:

- Іди, женка, додому і буде твій старий слеп- а Зобенко (кошик) з пирогами залиш здесь.

Баба залишила Зобенко з пирогами у сосни і вернулася додому.

Старий зараз виліз з дупла, наївся пирогів, колобов і блинков, висік собі палицю і пішов додому. Йде навпомацки, наче сліпий.

- Що ти, дідок, - запитує його дружина, - так тихо повзеш?



Хіба не бачиш?

- Ох, дружина, біда моя прийшла, нічого-таки не бачу.

Дружина підхопила його під руки, привела в хату і поклала на піч. В вечора того ж дня прийшов до неї дружок, Тереха Гладкий.

- Ти теперка нічого не бійся, - каже йому баба, - ходи до мене в гості, коли хочеш. Я нині ходила в ліс, молилася Миколі Дуплянскому, щоб мій старий ослеп- ось він повернувся напередодні додому і вже нічого не бачить.

Напекла баба млинців, поставила на стіл, а Тереха взявся їх наминали на обидві щоки.

- Дивись, Тереха, - каже господиня - не подавись млинцями, я сходжу, масла принесу.

Тільки вийшла вона з хати по масло, старий узяв самостріл, зарядив і вистрілив в Тереху Гладкого- так і вбив його на смерть. Тут зіскочив дід з печі, згорнув млинець грудкою, ніби він сам подавілся- зробив так і вліз на піч. Прийшла дружина з маслом, дивиться: сидить Тереха мертвий.

- Казала тобі, не їж без масла, а то вдавишся, так не послухав: ось тепер і помер.

Взяла його, сволоклі під міст і лягла одна спати.

Щось не спиться їй одній-то, і ну кликати до себе старого-а старий каже:

- Мені і тут добре.

Полежав-полежав старий і закричав рівно уві сні:

- Дружина, вставай! У нас під мостом Тереха лежить мертвий.

- Що ти, старий? Тобі уві сні привиділося.

Старий сліз з грубки, витягнув Тереху Гладкого і поволік до багатого мужика, побачив у нього цебер з медом, поставив близько бадді Тереху і дав йому в руки лопатку, ніби мед колупає. Дивиться мужик, хтось мед краде, підбіг, так як вдарить Тереху по голові, той на землю і повалився, аки мертвий. А старий вискочив з-за рогу, схопив мужика за воріт:

- За що ти хлопця вбив?

- Візьми сто рублів, тільки нікому не розповідай! - Каже мужик.

- Давай п`ятсот, а то в суд поволоку.

Дав мужик п`ятсот рублів. Старий підхопив мерця і поволік на погост- вивів з Попової стайні жеребця, посадив на нього Тереху, прив`язав віжки до рук і пустив по цвинтарю. Поп вибіг, лає Тереху і хоче його ізловіть- жеребець від попа та прямо в стайню, так як вдарить Тереху Гладкого об перекладину, він впав і покотився на земь. А старий вискочив з-за рогу і вхопив попа за бороду:

- За що вбив хлопця? Ходімо до суду.

Нічого не вдієш, дав йому поп триста рублів, тільки відпусти та нікому не розповідай, а Тереху поховав.