Читати російську народну казку "півень і жерновци"

Відео: Півень і жерновци | Російські казки

Жив собі собі старий із старою, бідні-бідні! Хліба-то у них не було-ось вони поїхали в ліс, набрали жолудів, привезли додому і почали їсти.

Довго чи недовго вони їли, тільки стара впустила один жолудь в підпіллі.

Пустив жолудь паросток і в період перебування доріс до підлозі.

Стара запримітила і каже:

- Старий! Треба пів-то прорубіть- нехай дуб зростає вище: як виросте, не будемо в ліс за жолудями їздити, станемо в хаті рвати.

Старий прорубав підлогу.

Деревце росло, росло і виросло до стелі.

Старий розібрав і стелю, а після і дах зняв.

Дерево все росте та росте і доросло до самого неба. Не стало у старого зі старою жолудів, взяв він мішок і поліз на дуб.

Лез, ліз і піднявся на небо.

Ходив, ходив по небу, побачив: сидить Кочеток - золотий гребенёк, масло головка і стоять жерновци. Ось старий-від довго не думав, захопив з собою і Кочетков та жерновци і опустився в хату. Спустився і каже:

- Як нам, стара, можливо, що ми будемо їсти,

- Стривай, - мовила стара, - я спробую жерновци.

Взяла жерновци і стала молоти: ан млинець да пиріг, блін так пиріг! Що не поверне - все блін да пиріг! .. І нагодувала старого.

Їхав повз якийсь пан і заїхав до старого зі старенькою в хату.

- Чи немає, - запитує, - чого-небудь поїсти? Баба каже:

- Чого тобі, рідний, дати поїсти, хіба блинков? Взяла жерновци і намолола- нападали блинки та пиріжки.

Приїжджий поїв і каже:

- Продай мені, бабуся, твої жерновци.

- Ні, - каже старенька, - продати не можна. Він взяв та й вкрав у неї жерновци. Як уведав старий із бабусею, що вкрадені жерновци, стали горе горювати.

- Стривай, -говорить Кочеток-золотий гребенёк, - я полечу наздожену!

Прилетів він до боярським хоромам, сіл на ворота і кричить:

- Кукуріку! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні!

Як почув пан, зараз наказує:

- Гей, малий! Візьми кинь його в воду. Спіймали Кочетков, кинули в колодезь- він і став засуджувати:

- Носик, носик, пий воду! Ротик, ротик, пий воду! - І випив всю воду.

Випив всю воду і полетів до боярським хоромам- сів на балкон і знову кричить:

- Кукуріку! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні!

Пан звелів кухареві кинути його в гарячу піч.

Спіймали Кочетков, кинули в гарячу піч - прямо в вогонь-він і став засуджувати:

- Носик, носик, лей воду! Ротик, ротик, лей воду! - І залив весь жар в печі.

Спурхнув, влетів в боярську світлицю і знову кричить:

- Кукуріку! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні! Боярин, боярин, віддай наші жерновци золоті, блакитні!

Гості почули це і побігли з дому, а господар побіг наздоганяти їх-Кочеток - золотий гребенёк схопив жерновци і полетів з ними до старого і старої.