Ознаки та методика лікування мононуклеозу у дітей

Серед дитячих інфекційних захворювань часто зустрічається, є мононуклеоз - хвороба, що виявляється внаслідок зараження вірусом Епштейна-Барр (або ж вірусом герпесу 4 типи). Її симптоми схожі зі звичайною застудою, але поставити правильний діагноз допомагають аналізи крові.

Що таке інфекційний мононуклеоз?

Захворювання мононуклеоз викликає вірус герпесу, широко поширений серед населення будь-якого віку, тому заразитися такою недугою можуть всі без винятку. У народі мононуклеоз називають «хворобою поцілунків», оскільки в більшості випадків вірус передається за допомогою поцілунку через слину. Інфекційне захворювання може бути придбаним (коли людина заражається повітряно-крапельним шляхом) і хронічним (якщо інфекція передається від матері дитині ще в утробі).

Інфекційні клітини герпесу проникають в порожнину рота, після чого поширюються в носоглотку і вбираються всередину тканин слизової оболонки. У зручній для себе середовищі вони активно розмножуються, що і викликає ураження органів.

Хвороба починається поступово, що ускладнює своєчасну постановку діагнозу, оскільки хворі помічають перші тривожні симптоми вже після декількох днів прогресуючої хвороби. У дітей на першому тижні захворювання вірус проявляється в зниженні активності, відсутності апетиту, надмірної дратівливості. В цей же час спостерігається збільшення шийних лімфатичних вузлів, що нерідко супроводжується підняттям температури.

Для дорослих інфекційний мононуклеоз становить велику небезпеку, оскільки дана інфекція чревата поразкою внутрішніх органів, порушенням працездатності важливих систем організму і загального зниження імунітету.

Основними симптомами захворювання є:

• підвищення температури - аж до 40 градусів;
• погіршення самопочуття, поганий апетит;
• запалення лімфатичних вузлів (більше страждає шийна область);
• збільшення розмірів селезінки і печінки, що видно при УЗД-дослідженні;
• відхилення від норми в клінічних аналізах крові;
• сухий риніт - проявляється в запаленні мигдалин і аденоїдів, сухості носоглотки, закладеності носа і набряклості шкіри обличчя.

Серед дітей також часті випадки зараження мононуклеоз.

Варто відзначити, що в ранньому віці, тобто до 3-4 років, симптоми хвороби проявляються слабо, можна спостерігати:

• незначне збільшення розмірів внутрішніх органів;
• невелике запалення задніх лімфатичних вузлів на шиї;
• катаральні прояви ГРВІ;
• біль в горлі через збільшених мигдаликів;
• висипання на шкірі - особливо страждає особа і зона грудної клітини, але даний симптом може і не проявлятися.

Присутність хоча б одного з перерахованих симптомів має стати причиною для звернення до лікаря, оскільки при домашньому діагностуванні можна припуститися помилки, адже симптоматика мононуклеозу подібна до ГРВІ або стандартної ангіною, і відповідно, лікування, призначене дітям при таких хворобах, не впорається з вірусом на 100 %.

Якщо лікування призначено правильно і проводиться в повному обсязі, захворювання вдасться перемогти за 1-2 тижні, при цьому після у людини буде стійкий імунітет до даного вірусу. Якщо ж хворобу не лікувати, вона розвинеться в хронічну форму, усунути яку вже не представляється можливим.

Лікування і профілактика інфекційного мононуклеозу

Точний діагноз зможе поставити тільки лікар на підставі відповідних лабораторних досліджень. Оскільки зовнішні симптоми мононуклеозу подібні зі звичайною ангіною і цитомегаловірусом, визначити наявність вірусу можна лише за допомогою аналізу крові.
Свідченням розвитку захворювання стануть такі чинники:

• наявність в крові антитіл до вірусу Епштейна-Барр;
• присутність мононуклеаров - їх обсяг може варіюватися від 5 до 50% в залежності від ступеня розвитку хвороби;
• перевищення в складі крові моноцитів і лімфоцитів.

Лікування мононуклеозу симптоматичне, оскільки спеціальних лікарських препаратів проти цієї недуги немає. Залежно від виявляються симптомів лікар може призначити:

• судинозвужувальні краплі - Для усунення нежитю (дітям замість можна запропонувати часті промивання сольовим розчином);
• жарознижуючі ліки - Для зниження температури (використовуються, починаючи з 38 градусів);
• противірусні засоби - Принесуть користь лише при складних формах захворювання, на ранніх стадіях вони лише завадять організму боротися з інфекцією;
• лікарська група рослинних гепатопротекторів - Допомагає відновити роботу пошкоджених вірусом печінки і селезінки (дітям призначається коротким курсом);
• препарати для підняття імунітету - Комплексні сиропи для дітей, вітаміни і корисні добавки (підбираються з урахуванням особливостей організму).

При своєчасному лікуванні захворювання протікає близько 10-14 днів. Незалежно від того, якою мірою мононуклеоз вражав організм, після себе він залишить імунодефіцит, це проявляється в підвищеної сприйнятливості дітей до будь-яких інфекційних захворювань. Щоб запобігти подальшому ураження вірусними інфекціями, важливо зміцнювати дитячий організм будь-якими способами:

• вести активний спосіб життя - Проводити більшу частину часу на свіжому повітрі, займатися спортом, привчати малюка до плавання і загартовування;
• забезпечити дітям повноцінне збалансоване харчування - Каші і молочні продукти, свіжі овочі і фрукти, натуральні соки, нежирна риба і м`ясо, а також чиста вода забезпечать зростаючий організм необхідними мінералами і вітамінами;
• захистити малюків від нервових потрясінь і переживань - Налагодити спокійну атмосферу вдома, виховувати дітей без застосування фізичних заходів впливу, шанобливо ставитися до них в будь-яких ситуаціях;
• вживати необхідних імуностимулюючі препарати - В залежності від індивідуальних особливостей організму лікар призначить відповідні препарати на рослинній основі, тому ніяких побічних ефектів після їх прийому не виникне.

Чим небезпечний мононуклеоз?

Інфекційний мононуклеоз у дітей протікає в спрощеній ослабленою формі, тому особливих ускладнень не приносить. Однак, пустивши захворювання на самоплив, навіть такому слабкому вірусу ви дозволите нашкодити незміцнілий організм і привести до тяжких наслідків. До того ж некоректне лікування призведе до розвитку хронічного мононуклеозу в організмі дитини - у цьому випадку інфекція не буде проявляти себе в повній мірі, поступово шкодячи організму зсередини, при цьому малюк залишиться носієм і буде заражати оточуючих.

Можливі негативні моменти після інфекційного мононуклеозу:

• імунодефіцит - Вірус мононуклеозу вважається лімфотропним, тобто він в першу чергу вражає лімфоцити (клітини лімфоїдної тканини), через це страждає імунітет, оскільки лимфоидная система відповідає за вироблення імунітету організму;
• поява вторинної бактеріальної флори - На тлі зараження вірусом в організмі можуть з`являтися і розмножуватися стафілококові і стрептококові інфекції, що призводить до поширення гнійних виділень і ангін;
• ураження печінки і селезінки - Пошкодження клітин печінки в кінцевому підсумку може стати причиною розвитку гепатиту, а без належного лікування збільшення розмірів селезінки іноді призводить до її розриву;
• зміна складу крові - Це явище характерне для тих випадків, коли мононуклеоз проявляється на тлі інших, більш небезпечних захворювань. Різні інфекції змішуються, внаслідок чого може спостерігатися недокрів`я, зменшення кількості тромбоцитів та ін .;
• нервові розлади психіки - Проявляються у дітей з вродженим імунодефіцитом, а також у малюків, які нещодавно перенесли вірусні захворювання.

Як видно, всі з представлених негативних наслідків інфекційного мононуклеозу досить неприємні і навіть небезпечні, тому найкраще проводити зміцнюючі заходи для профілактики зараження.