Одного разу був на селі свято-йшов скрипаль на гулянку і раптом провалився крізь землю-провалився і потрапив в пекло, прямо в те місце, де багатий мужик мучився.
- Здрастуй, знайомий! - Каже скрипаль. Відповідає йому мужик:
- Ти негаразд потрапив сюди! Тут пекло, і я в пеклі сиджу.
- За що ж ти, дядько, сюди потрапив?
- За гроші! Було у мене грошей багато, жебраком не давав, два котла в землю закопав. Ось зараз стануть мене мучіть- палицями бити, кігтями терзати.
- Як же мені-то бути? Мабуть, і мене замучать!
- А ти піди, сядь за трубою на грубці та три роки не їж - так урятований!
Скрипаль сховався за трубой- прийшли не наші, стали багатого мужика бити так засуджувати:
- Ось тобі, багач! Темряву грошей накопичив, а заховати НЕ сумел- туди закопав їх, що нам вартувати не під силу! У воротах бесперечь їздять, коні нам голови підковами порозбивали, а в стодолі ціпами нас молотять.
Тільки пішли не наші, мужик і говорить скрипалеві:
- Якщо вийдеш отсюдова, скажи моїм дітям, щоб вони взяли гроші: один котел біля воріт закопаний, а інший-в стодолі, і щоб роздали їх на злиденну братію.
Потім ще набігла ціла хата наших не та запитують у багатого мужика:
- Що у тебе російським духом пахне? Мужик каже:
- Це ви по Русі ходили, російського духу набралися!
- Як би не так!
Стали шукати, знайшли скрипаля і закричали:
- Ха-ха-ха, скрипаль тут!
Стягнули його з печі і змусили грати на скрипці. Він три роки грав, а йому за три дні показалось- уморився і каже:
- Що за диво! Бувало, грав я - в один вечір всі струни ізорву, а тепер третій день граю - і всі цілі. Господи благослови!
Тільки вимовив - всі струни і лопнули.
- Ну, братці, - каже скрипаль, - самі бачите: струни лопнули, ні на чому грати!
- Стривай, - сказав один нечистий, - у мене є два бунти струн, я тобі принесу.
Збігав і прінес- скрипаль взяв струни, потягнув і знову тільки вимовив: "Господи благослови!" -обидва Бунту лопнули.
- Ні, братці, ваші струни мені не годятся- у мене свої будинки є, дайте - сходжу! Чи не наші його не пускати:
- Ти підеш! - Кажуть.
- Якщо ви не вірите, то пошліть зі мною когось в поводирів.
Чи не наші вибрали одного і послали з скрипалем. Скрипаль прийшов в деревню- чує: у крайній хаті весілля справляють.
- Підемо па весілля!
- Підемо!
Увійшли в ізбу- тут все скрипаля дізналися, запитують:
- Де це ти, брате, три роки пропадав?
- На тому світі був!
Посиділи, погуляли, не наш кличе скрипаля:
-Пора йти! А той:
- Стривай ще немножко- дай мені на скрипці пограти, молодих повеселити.
До тих пір просиділи, поки півні запелі- тут не наш пропав, а скрипаль став говорити синам багатого мужика:
- Ваш батько наказав вам взяти гроші: один котел біля воріт заритий, а інший - в стодолі, і велів всі ці гроші жебракам роздати.
Ось відкопали обидва котла, стали роздавати гроші по злиденній братії: чим більше їх роздають, тим більше їх додається.
Вивезли ці котли на перехрестя: хто ні їде повз, всякий бере звідти, скільки рукою захопить, а гроші все не збувають. Подали чолобитну государю- він і наказав: в деякому місті йшла дорога в об`їзд - верст п`ятдесят буде, а якщо прямо прокласти, то всього п`ять верст, і наказав государ вибудувати прямоезжею міст.
Ось і збудували міст на п`ять верст, і на ту справу обидва котла спорожнили.
У ті часи якась дівчина народила сина і покинула його з малолетства- цей немовля три роки не їв, не пив, і все з ним божий ангел ходив.
Прийшов немовля на міст і каже:
- Ах, який славний міст! Дай бог того царство небесне, на чиї гроші його побудували.
Почув Господь цю молитву і велів своїм ангелам випустити багатого мужика з пеклі кромішнього.
Поділися в соц. мережах: