Мужик, зазнавши від дружини своєї Толік побої, пішов, заплакавши, зі свого будинку і йшов не знаючи куди-зайшов він в дрімучий ліс і ходив по тому лісі дрімучому. Попалася йому назустріч баба і спитала мужика:
- Добра людина! Куди йдеш, куди йдеш? Як тебе занесло в цю сторонушку? Адже сюди мало птах залітає і рідко звір забігає.
- Матушка старенька! - Відповідав він. - Завела мене сюди неволя. Ходив я до млина жито молоти, і, смоловші, висипав борошно в чашку, і пішов додому-на ту пору раптом подув такий сильний вітер, що всю мою муку з чашки звіяло. Я прийшов додому без борошна і сказав про те своїй жене- а вона прибила мене і послала до Вітру, щоб він віддав мою муку або заплатив за неї гроші. Тепер же я ходжу, шукаю Вітру і не знаю, де його знайти.
- Піди за мною, - сказала йому стара, - я мати Вєтрова, але у мене їх чотири сини: перший - Вітер Східний, другий - Полудьонний, третій - Західний, а четвертий - Опівнічний. Так скажи ж мені тепер, який Вітер роздмухав борошно?
- Полудьонний, матінка! - Мовив мужик.
Стара повела старого в ліс далі і привела його в невелику хатину і сказала:
- Ось, мужичок, я тут живу. Лізь ж ти на піч і оповита гарненько, як можна-мої діти скоро будуть.
- Для чого ж мені кутатися? - Запитав мужик.
- Для того, - сказала стара, - що син мій, Опівнічний Вітер, дуже холоден- він коханці тебе скоро.
Після того Старухін діти стали збиратися. Коли прийшов Полудьонний Вітер, то стара, клікнувши з печі мужика, стала говорити своєму синові:
- Син мій любий, Полудьонний ветерочек! На тебе є скарга. Навіщо ти бідних людей ображаєш? Ти у цього мужика борошно розвіяв, яку він ніс в чашке- тепер заплати йому за борошно хоч грошима або чим хочеш.
- Добре, матінка! - Сказав їй Вітер. - Я йому заплачу за борошно.
Вітер клікнув до себе мужика і сказав йому:
- Слухай, мужик! Візьми собі цю коробочку- в ній все є, що тільки захочеш. І коли тобі що захочеться: грошей чи, хліба чи, страви чи, пиття чи якогось, худоби чи або що тобі заманеться - то скажи тільки:
- Коробочка, дай мені ось те і те-то!
Вона негайно тобі і дасть. Піди ж тепер додому-ось тобі платіж за твою муку.
Мужик, вклонившись Вітру і подякувавши йому за коробочку, пішов додому. Коли він приніс коробочку додому, то віддав її своїй дружині і сказав:
- Ось тобі, дружина, коробочка! У ній все є, що маєш, тільки лише попроси у неї.
Дружина, взявши коробочку, сказала:
- Коробочка! Дай мені гарною борошна на хліби.
Коробочка негайно їй дала, скільки треба було. Вона попросила у коробочки ще дещо, а коробочка все їй давала в ту ж хвилину.
Через кілька днів сталося повз Мужикова хати їхати знатного поміщика. Побачивши його, дружина Мужикова негайно сказала своєму чоловікові:
- Піди і клич його до себе в гості, а то й зазовешь його до себе в гості, то я приб`ю тебе до напівсмерті.
Мужик, убоясь побой від дружини своєї, пішов кликати дворянина до себе на пір- а дружина його в той час набрала у коробочки всякого страви і напоїв і, зібравши на стіл, сіла під окном- склавши руки, чекала вона до себе в будинок пришестя дворянина , якого мужик нагнав на дорозі і став кликати до себе на бенкет. Здивувався такому заклику, він лише сміявся і, не бажаючи до нього їхати, наказав своїм людям, які при ньому були, їхати до мужику і після розповісти, як він пригостить їх. Люди поїхали до мужику в гості і, приїхавши туди, вельми здивувалися, що, судячи з хатині, має бути йому дуже бідною людиною, а по страві, яке поставлено на столі, - знатним паном. Страви і напоїв було поставлено на столі безліч. Вони сіли за стіл, пили, і їли, і прохолоджувалися, і помітили, що Мужикова дружина - в чому мала потребу, то просила у коробочки, і коробочка їй все те давала.
Не виходячи з хати, вони послали одного з товаришів, щоб замовив зробити точно таку ж коробочку в найкоротший час, яку б негайно принесли до них так, щоб ні мужик, ні дружина його того і не помітили. Посланий побіг негайно і велів зробити таку ж коробочку, і як її принесли, то гості оці взяли тихенько Мужикова коробочку, а свою поставили на її місце, і потім всі поїхали від мужика і розповіли, як мужик їх пригощав. Дружина ж Мужикова в той день до вечора і викинула всі страви геть - потім, щоб на другий день наварити свіжого. На ранок прийшла до коробочки і стала у неї просити того, що їй було потрібно, і, бачачи, що коробочка нічого більше їй не дає, закликала свого чоловіка і сказала:
- Старий шкарбун! Яку ти приніс мені коробочку? Вона, видно, служила нам тільки на час. Піди знову до Вітру і проси у нього, щоб віддав нашу муку, а не те так я приб`ю тебе до смерті!
Бідний мужик пішов знову до Вітру і, прийшовши до старої, його матері, скаржився на свою дружину. Стара сказала йому:
- Почекай мого сина-він скоро буде.
Незабаром прийшов Полудьонний Вітер, і мужик почав йому скаржитися на свою дружину, а Вітер йому сказав:
- Шкода мені тебе, старого, що дружина у тебе так зла- проте я тобі в тому допоможу, і дружина тебе бити більше не стане. Візьми цю бочку, і коли прийдеш додому, а дружина твоя буде тебе бити, то стань позаду бочки і скажи:
- П`ятеро з бочки, бийте мою дружину!
А коли вони її відлупцюють досить, то скажи:
- П`ятеро знову в бочку!
Мужик, вклонившись Вітру, пішов додому і, прийшовши, сказав дружині:
- Ось тобі, дружина, замість коробочки бочка!
Дружина осердям на свого чоловіка і сказала:
- Що мені в твоїй бочці? Для чого не приніс борошна!
І догану ці слова, вхопила рогача і хотіла бити свого чоловіка. Мужик він зараз зачав за бочку і сказав:
- П`ятеро з бочки, бийте мою дружину гарненько!
Раптом вискочили з бочки п`ять молодців і стали бити Мужикова дружину. Мужик, бачачи, що побили її досить і вона стала просити його, щоб помилував її, сказав:
- П`ятеро знову в бочку!
З тих пір дружина його стала посмірнее.
Потім мужик став думати про свою коробочці і почав підозрювати гостей своїх, підмінили ль вони його коробочки. Він почав радитися з своєю дружиною про те, як би їм знову дістати свою коробочку. Дружина йому на те сказала:
- Коли тепер у тебе є така дивовижна бочка, що можеш ти не тільки з однією людиною, але навіть і з великими тисячами управлятися, то піди - виклич дворянина на поєдинок і вимагай, щоб він велів віддати тобі коробочку!
Мужик прийняв це за добру пораду, пішов до дворянину і, прийшовши до нього, став викликати його на поєдинок. Він же сміявся Мужикова дурощі, не хотів йому в тому відмовити, а надумав над ним посміятися і для того наказав мужику вийти в поле.
Мужик взяв свою бочку, пішов і чекав пана, який зібрав з собою багато людей і поїхав до мужику, і як скоро до нього під`їхав, то наказав служителям, щоб його ніби жартом гарненько побили. Мужик, бачачи, що над ним сміються, та вже й бити стали, розгнівався на дворянина і на його людей і мовив:
- Гей, пане! Вели віддати мою коробочку, а не те зле всім буде!
Але, бачачи, що бити його не перестають, він закричав:
- За п`ять на кожного з бочки, бийте гарненько!
Негайно вискочили з бочки на кожну людину по п`яти молодців і стали бити всіх немилостиво. Дворянин, убоясь, щоб його не вбили, закричав на весь голос:
- Мужичок! Перестань бити, я накажу віддати твою коробочку.
Мужик, почувши те, крикнув:
- Гей, гей, молодці! Ідіть всі в бочку.
Негайно всі молодці перестали бити і пішли в бочку. Дворянин ж наказав своїм людям віддати коробочку, що по велінню його і учинено. А мужик, взявши свою коробочку, приніс додому і став жити з своєю дружиною в великому задоволенні і тиші.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "пан і гусак"