Мужик розповів про те сусідам, а сусіди порадили йому сходити в ближній місто: там-де живе купець Асон, майстер розгадувати всякий сон. Ось мужик зібрався і пішов в місто-йшов, йшов і зупинився на дорозі переночувати у одній бідної вдови. У вдови був син - хлопчисько років п`яти- глянув той хлопчик на мужика і каже:
- Дідок! Я знаю, куди ти йдеш.
- А куди?
- До багатого купця АСОН. Гляди ж, стане він тобі сон розгадувати і попросить половину того, що лежить під пічкою, ти йому половини не дай, давай одну чверть. А коли запитає, хто тебе навчив, про мене не розповідай.
Другого дня вранці встав мужик і відправився далі- приходить в місто, розшукав АСОН двір і з`явився до господаря.
- Що тобі треба?
- Так ось, пан купець, здається мені ночами, ніби в моїй хатинці під пічкою вогонь горить і хтось жалібно стогне: "Ой, душно! Ой, душно!" Чи не можна розгадати мій сон?
- Розгадати-то можна, тільки даси половину того, що у тебе під пічкою?
- Ні, половина не дам- буде з тебе і чверті. Купець побився об заклад, та бачить, що мужик стоїть на своєму міцно, і согласілся- закликав робітників з сокирами, з лопатами і поїхав разом з ними до старого в будинок. Приїхав і велів ламати піч- як тільки піч була зламана, мостини підняті, зараз і виявилася глибока Ямище - в косу сажень буде, і вся-то забита сріблом та золотом.
Старий зрадів і почав ділити той скарб на чотири частини. А купець і давай його випитувати:
- Хто тебе навчив, дідок, давати мені чверть, а не давати половини?
- Ніхто не навчив, самому в голову прийшло.
- Брешеш! Чи не з твоїм розумом здогадатися. Слухай: коли зізнаєшся, хто тебе навчив, так всі гроші твої будуть, я не візьму з тебе і четвертої частки. Мужик подумав-подумав, почухав потилицю і сказав:
- А ось як поїдеш додому, побачиш на дорозі ізбушку- в тій хатинці живе бідна вдова, і є у неї син-малоліток - він самий і навчив мене. Купець одразу в візок і погнав коней швидкої риссю.
Приїхав до бідної вдови.
- Дозволь, - каже, - відпочити трошки так чайку випити.
- Ласкаво просимо!
А сам сів на лавку, почав чай розпивати, а сам все на хлопчика поглядає. На ту пору прибіг до хати півень, заплескав крилами і закричав: "Кукуреку!"
- Якою голосистий який! - Сказав купець. - Хотів би я знати, про що ти горланити?
- Мабуть, я тобі скажу, - промовив хлопець. - Півень віщує, що прийде час - будеш ти в бідності, а я стану володіти твоїми багатствами. Напився купець чаю, став збиратися додому і каже вдові:
- Віддай мені свого синішку- буде він жити у мене на всьому готовому, в достатку, в щасті і не дізнається, що таке бідність. Та й тобі краще - зайвий тягар з рук геть!
Мати подумала, що і справді у купців життя вільніше, благословила сина і віддала його АСОН з рук на руки.
Асон привіз хлопчика в свій будинок і звелів йти на кухню- потім покликав кухаря і віддав йому такий наказ: убий цього хлопчика. Кухар повернувся на кухню, взяв ніж і почав на бруску точити.
Хлопчик залився сльозами:
- Дядечко! Для чого ти ножа гостриш?
- Хочу баранчика колоти.
- Неправда твоя! Ти хочеш мене різати. У кухаря і ніж з рук випав, шкода йому стало занапастити душу людську.
- Радий би, - каже, - відпустити тебе, та боюся господаря.
- Не бійся!
Кухар так і зробив - хлопчика у себе сховав. Місяця через два, через три приснився тамтешньому королю такий сон: ніби є у нього в палаці три золоті блюда, прибігли пси і почали з тих страв хлебтати.
Задумався король: що таке той сон означав? Кого не питав, ніхто йому не міг розсудити. Ось і надумав він послати за Асоном- розповів йому свій сон і велів розгадувати, а терміну поклав три дні.
- Якщо в той строк не відгадаєш, то все твоє маєток на себе візьму.
Вернувся Асон від короля сам не свій-ходить похмурий та сердитий, кого ні зустріне - всякому ляпаса дает- а найдужче на кухаря накинувся: навіщо-де хлопчиська зі світу зжив? Він би тепер у нагоді мені. На ті мови кухар візьми та признайся, що хлопчик-то жівехонек. Асон негайно зажадав його до себе.
- А ну, - каже, - відгадай мій сон-снилося мені цієї ночі, ніби є у мене три золоті блюда і ніби з тих страв пси хлебтали.
Відповідає йому хлопчик:
- Це не тобі снилося, це снилося государю.
- Вгадав, молодець! А що значить цей сон?
- Знати-то знаю, так тобі не скажу вези мене до короля, перед ним нічого не приховую.
Асон наказав закласти коляску, хлопчика на зап`ятках поставив і поїхав у палац-підкотив до високого ганку, увійшов в білокам`яні палати і віддав королю уклін.
- Здрастуй, Асон! Відгадав мій сон? - Запитує король.
- Ех, пане! Твій сон не боляче мудрен- не те що я, його мала дитина розсудити може. Коли хочеш, поклич мого хлопчика, він тобі все як по-писаному розповість.
Король наказав привести хлопчика і, як тільки привели його до палацу, почав про свій сон випитувати.
Відповідав хлопчик:
- Нехай-но наперед Асон розсудить, а то бач він який! Нічого не відаючи, чужим розумом жити хоче.
- Ну, Асон, говори ти колись. Асон впав на коліна і зізнався, що не може відгадати королівського сну. Тоді виступив хлопчик і сказав королю:
- Государ! Сон твій правдивий: є у тебе три невірних слуги: хранитель друку, скарбник і головний вельможа, задумали вони тебе влади позбавити. Так воно і було.
Як сказав п`ятирічок, так і случилося: король відібрав у АСОН все його маєток і віддав тому хлопцеві.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "пан і собака"