- Якщо б мене взяв царський пекар!
А інша говорить:
- Якщо б мене царський слуга взяв за себе заміж!
А третя говорить:
- А я хотіла б за самого царя вийті- я б принесла йому два сина і одну дочку!
Цар вся ця розмова слишал- через деякий час цар зробив точно так, як вони бажали: старша дочка вийшла за пекарів, середня дочка вийшла за слугу царського, а менша за самого царя. Цар добре жив зі своєю дружиною, і стала вона беременна- потім стала народити. Ось цар посилає за міський бабкой- а сестри царської дружині і кажуть:
- Для чого посилати? Ми і самі можемо бути у тебе бабками.
Як народила цариця сина, то ці бабки взяли та й сказали цареві, що ваша дружина народила цуценя, а немовля новонародженого поклали в коробочку і пустили в царському саду в ставок. Цар розгнівався на свою дружину, хотів було її в гармати расстрелять- та відрадили приїжджі королі - на перший-де раз треба пробачити. Ну, цар і простіл- до іншого разу залишив.
Через рік стала цариця іншою дитиною вагітна і народила сина-сестри знову сказали царю, що ваша дружина народила кошеня. Цар ще більше того розсердився і хотів було свою дружину зовсім стратити, та знову прохали-вмовили його. Він одумався і залишив її до третього разу. А сестри і іншого немовляти поклали в коробочку і пустили в ставок. Ось ще цариця стала вагітна третьою і народила прекрасну дочь- сестри знову доповіли царю, що ваша дружина народила невідомо що. Цар більше того розсердився, поставив шибеницю і хотів було свою дружину повесіть- та приїжджі з інших земель королі сказали йому:
- Краще візьми та постав біля церкви каплицю і посади її туди: хто буде йти на службу, про всяк буде їй в очі плювати!
Цар так і зробив-а їй не тільки що плювати в очі, всякий несе хто калачів, хто пирогів. А яких цариця народила дітей, а бабки в ставок попущалі, царський садівник взяв їх до себе і став виховувати.
Ці царські діти росли не по роках, а по місяцях, не по днях, а по часам- принци виросли такі молодці, що ні вигадати, ні взгадать, ні пером написати-а царівна така красуня - просто ужасть! І увійшли вони в пору і стали просити садівника, щоб дозволив їм поставити будинок за містом. Садівник позволіл- вони поставили великий відмінний будинок і почали добре жити. Брати любили ходити за зайцамі- раз вони пішли на полювання, а сестра одна залишилася вдома. І приходить до неї в будинок стара бабуся і каже цій дівчині:
- Добре у вас в будинку і красиво-тільки немає у вас трьох речей.
Царівна питає у бабусі:
- Чого ж немає у нас? Здається, у нас все є!
Старенька каже:
- Ось чого у вас немає: птахи-балакуни, дерева співучого і живої води.
Ось приїжджають брати з полювання, сестра їх зустрічає і каже:
- Браття! Все у нас є, тільки трьох речей немає!
Брати запитують:
- Чого ж у нас, сестро, немає?
Вона говорить:
- Нема у нас птахи-балакуни, дерева співучого і живої води.
Старший брат і просить:
- Сестричка, благослови мене, я піду діставати ці дива. А якщо я помру або мене вб`ють, так ви мене Із цього дізнавайтеся: поторкну я в стіну ножічек- якщо з ножичка капне кров - це буде знак, що я помер.
Ось він і пошел- йшов-йшов і прийшов до лісу. Сидить на дереві старий старічок- він його і питає:
- Як би мені дістати птаха-балакуни, дерево співуче і живої води?
Старий дав йому каточек:
- Куди цей каточек покотиться, туди й іди за ним!
Каточек покотився, а царевич за ним-прикатился каточек до високої гори і пропал- царевич пішов у гору, дійшов до половини гори, аж ось і пропав. У будинку його негайно ж капнула з ножичка кров- сестра і каже середньому братові, що помер наш великий брат: ось капнула з його ножичка кров! Відповідає їй середній брат:
- Тепер я піду, сестриця, діставати птицю-балакуни, дерево співуче і живої води.
Вона його благословіла- він і пошел- йшов-йшов, багато чи мало верст, і прийшов до лісу. Сидить на дереві старий старічок- царевич його і питає:
- Що, дідусь, як би мені дістати птаха-балакуни, дерево співуче і живої води?
Дідок каже:
- На ось тобі каточек - куди він покотиться, туди й іди.
Старий кинув - каточек покотився, а царевич за ним пошел- прикатился каточек до крутий високій горі і скрился- поліз він в гору, дійшов до половини, аж ось і пропав.
Ось сестра чекала на нього багато, багато років, а його все немає! - І каже:
- Повинно бути, і інший мій братик помер!
Пішла сама діставати птицю-балакуни, дерево співуче і живий води-йшла вона багато чи мало часу і прийшла в ліс. Сидить на дереві старий старічок- запитує його:
- Дідусь! Як би мені дістати птаха-балакуни, дерево співуче і живої води?
Відповідає дідок:
- Де тобі дістати! Тут хитріше тебе ходили, так все пропали.
Дівчина просить:
- Скажи будь ласка!
І каже їй дідок:
- На ось тобі каточек, іди за ним!
Каточек покотився, дівчина за ним пішла. Довго чи коротко - прикатился цей каточек до крутий високою горе- дівчина полізла в гору, і зачали на неї кричати:
- Куди ти йдеш? Ми тебе вб`ємо! Ми тебе з`їмо!
Вона знай собі йде так ідет- зійшла на гору, а там сидить птах-балакун.
Дівчина взяла цю птицю і питає у неї:
- Скажи мені, де дістати дерево співуче і живої води?
Птах каже:
- Ось туди йди!
Прийшла вона до співучому дереву, на тому дереві різні птахи поют- відламала від нього гілку і пустилася далі-дійшла живу воду, почерпнула глечик і понесла додому. Стала під гору спускатися, взяла та й пирснула живою водою: раптом схопилися її брати і кажуть:
- Ах, сестриця, як ми довго спали!
- Так, братці, якщо б не я, ви б століття тут спали!
А Він відповів їм сестра:
- Ось, братці, дістала я птицю-балакуни, дерево співуче і живої води.
Брати зраділи. Прийшли вони додому і посадили співуче дерево в своєму саду- воно на весь сад розпустилося, і співають на ньому птиці різними голосами.
Раз якось поїхали брати на полювання і потрапляє їм назустріч цар. Полюбилися царю ці мисливці, став їх просити до себе в гості. Вони і кажуть:
- Ми попросимо у сестриці позволенія- якщо вона дозволить, то неодмінно будемо!
Ось приїжджають вони з полювання, сестра їх зустрічає, рада за ними ухажівать- кажуть їй брати:
- Дозволь нам, сестро, к царю в гості сходіть- він нас честю просив.
Царівна їм позволіла- вони і поїхали в гості. Пріехалі- цар їх відмінно прийняв і на славу угостіл- стали вони царю доповідати і просити, щоб і він відвідав їх. Ось через деякий час приїжджає до них цар, вони його так само добре прийняли-пригостили і показали йому дерево співуче і птицю-балакуни. Цар здивувався і каже:
- Я цар, та в мене цього немає!
Тут сестра і брати кажуть цареві:
- Ми-де ваші діти!
Цар дізнався про все, зрадів, і залишився у них назавжди жити, і дружину свою з каплиці взял- і жили вони всі разом багато років у всякому счастии.
Поділися в соц. мережах:
Читати російську народну казку "пан і дружина"