Профілактика анемії у дітей

Відео: Вебінар «Анемія у дітей»

За статистикою ВООЗ, анемією сьогодні страждає близько 25% населення планети. Переважна більшість серед них - діти і вагітні жінки, причому найчастіше низький рівень гемоглобіну визначається у дітей дошкільного віку (майже у кожної другої дитини цієї вікової групи).

Можливо, така поширеність захворювання стала однією з причин, по яких ми не завжди сприймаємо ситуацію серйозно. Тим часом, зниження кількості кров`яних тілець погіршує функціонування всіх органів і систем і, отже, тягне за собою численні порушення здоров`я.

Ось чому дійсно дуже важливо задуматися над питанням, як можна запобігти розвитку анемії у дитини, і зробити для цього все необхідне.

Профілактика анемії у дітей грудного віку

А починати бажано ще на етапі планування вагітності. Тому що, по-перше, що виношують вагітність жінки потрапляють в групу ризику по розвитку анемії. По-друге, якщо у майбутньої мами знижений рівень гемоглобіну, то існує дуже велика ймовірність розвитку такого стану і у її майбутньої дитини.

Відео: Профілактика і лікування глистів у дітей народними засобами частина 1

Отже, вагітна жінка просто зобов`язана підтримувати нормальний рівень гемоглобіну в крові. Найлегше це зробити, забезпечивши свій щоденний харчовий раціон продуктами, які насичують наш організм залізом. Такими прийнято вважати гречку, вівсянку, яловичину, городню зелень. Але при цьому головне прийняти до уваги, що вміст заліза в різних продуктах харчування неоднакове і що засвоюється воно нашим організмом теж по-різному.

Так, найбільш цінними з цієї точки зору вважаються харчові джерела тваринного походження, головним чином, кролятина, яловичина (в тому числі яловичий язик), конина, індичатина, риба. Ці продукти містять так зване гемного залізо, яке дуже добре засвоюється.

У рослинних продуктах міститься негемное залізо - його там не так багато і біологічна його засвоюваність значно нижче. Тому для кращого ефекту їжу рослинного походження (злаки, фрукти, овочі і зелень) необхідно поєднувати з м`ясом. Відносно добре засвоюється залізо, що міститься в моркві, рисі, зернових і бобових продуктах. Багато цього елемента міститься в морській капусті, пшоняної і кукурудзяної крупи, горіхах, сої, горосі, сухофруктах ... Але його засвоєнню перешкоджають фітати і поліфеноли, що містяться в рослинній їжі.

Щоб отримується з продуктів харчування залізо засвоювався активніше, одночасно з ним в організм повинні надходити й інші поживні речовини, що сприяють цьому процесу. Серед них головна роль належить тваринного білка, вітамінів А, В6, В9 (фолієвої кислоти) і В12, С, Е, кобальту, марганцю, міді, цинку, органічних кислот, фруктозі. А тому необхідно подбати і про достатньому надходженні цих компонентів в харчовий раціон. Для цього рекомендується вводити в своє меню вівсяну і гречану крупи, зелений горошок, буряк, помідори, петрушку, абрикоси і персики, яблука, груші, хурму, картопля, яловичину, печінку, яєчні жовтки, рибу, молоко, вершкове масло.

На жаль, однією тільки оптимізації харчового раціону може не вистачити для профілактики анемії. В частих випадках потрібен додатковий прийом призначених для цього препаратів. Доцільність їх застосування оцінить лікар. Але після настання вагітності, починаючи з другого триместру, приймати препарати заліза доведеться майже напевно.

Така необхідність може виникнути і після пологів, адже новонароджена дитина отримує цей елемент разом з материнським молоком. Якщо в раціоні матері виявиться недостатня кількість заліза, то компенсувати його дефіцит доведеться за допомогою ліків або БАДів.

Також годувальниці, можливо, доведеться приймати подібні препарати (або навіть давати їх дитинці), якщо її малюк потрапляє в групу ризику по розвитку анемії. Серед таких немовлят:

недоношені діти;
з`явилися на світ при ускладнених пологах немовлята;
народилися у матерів з дефіцитом заліза в організмі та іншими ускладненнями вагітності (серед яких і гестоз);
немовлята курців матерів;
схильні до харчових алергій і дерматитів;
мають захворювання органів шлунково-кишкового тракту (запори, дисбактеріоз та ін.);
діти з вродженими вадами;
які не одержують материнське молоко в перші 6 місяців життя;
вигодовуються неадаптованими сумішами або коров`ячим молоком;
недобирає у вазі або з надмірною масою тіла, великі немовлята;
двійні та трійні;
перенесли хірургічні операції з великими кровопотерями.

Дуже важливо правильно налагодити процес грудного вигодовування, адже протягом першого півріччя життя малюк буде отримувати все необхідне, в тому числі і біологічно доступне (тобто добре усвояемое) залізо, з грудним молоком, а в сумішах його міститься значно менше, і воно не так добре засвоюється. Ще менш біодоступності залізо, що міститься в коров`ячому молоці.

Одним словом, грудне вигодовування - це найкраща профілактика анемії у новонароджених. Якщо харчування материнським молоком з якихось причин неможливо, то потрібно давати дитині адаптовані молочні суміші, збагачені залізом. А незбиране коров`яче молоко необхідно виключити з дитячого раціону повністю, по крайней мере, до досягнення дитиною одного року (воно має безліч негативних впливів на організм крихти, зокрема може викликати втрату крові з слизових оболонок кишечника і, отже, є одним з факторів розвитку анемії у однорічного малюка).

У міру дорослішання крихти, починаючи з 6-місячного віку, грудне молоко вже не буде справлятися з функцією насичення дитячого організму залізом і іншими необхідними для його здоров`я речовинами. Тим часом, потреба них постійно зростає. Так, в 4-6 місяців дитина повинна отримувати 7 мг заліза на добу, а починаючи з семимісячного віку - по 10 мг щодня. Саме в період, починаючи з шестимісячного і закінчуючи дворічним віком, діти найбільш незахищені від залізодефіцитної анемії.

З моменту, коли починають вводити прикорм, задоволення потреб дитини у вітамінах і мінералах цілком залежатиме від грамотної організації його раціону.

Занадто раннє або пізніше введення прикорму, відсутність різноманітності в дитячому раціоні, його незбалансованість або безвідповідальний підхід батьків до дитячого меню, невідповідність вводяться в прикорм продуктів і страв віку малюка - все це може посприяти розвитку анемії у дитини та інших недуг.

А тому слід вивчити, коли починати вводити прикорм дитині, які краще вибрати для цього продукти та інші поради з організації дитячого харчування. А до шестимісячного віку годує мама зобов`язана сама правильно і повноцінно харчуватися. Рекомендації і принципи - такі ж, як і в період вагітності.

Профілактика анемії у дітей раннього віку

Слід зазначити, що анемії бувають різні в залежності від причини виникнення. Власне, від цього залежить також лікування і профілактика патологічного стану. Рівень гемоглобіну може знижуватися при значних крововтратах (і тоді їх потрібно відновлювати), при порушенні всмоктування заліза або посиленому розпаді еритроцитів, коли є специфічні захворювання (і тоді їх необхідно правильно лікувати). Але найчастіше розвивається залізодефіцитна анемія внаслідок недостатнього надходження в організм необхідного для нього заліза. Саме про цей вид анемії і його профілактиці ми й говоримо сьогодні.

Медики констатують, що харчування дітей з кожним роком стає все більш хаотичним, шкідливим і неправильним. І найбільш прикро, що батьки можуть на це впливати і контролювати, але в силу різних причин не роблять цього. У підсумку з величезною швидкістю поширюються дитяче ожиріння, виразкові та інші захворювання органів шлунково-кишкового тракту, анемія та інші недуги.

Профілактика анемії у дітей (як і багатьох інших хвороб) полягає головним чином у правильному збалансованому харчуванні. У дитячому меню неодмінно щодня повинні бути присутніми крупи, овочі, зелень, ягоди (які ми називали вище в цій статті). Як мінімум по 2 рази в тиждень потрібно давати дитині яловичину, рибу, печінку. А ось чаями, какао, горіхами, насінням, цільнозерновими продуктами, сирами, яйцями (особливо маленьким діткам) зловживати не можна: вони сповільнюють засвоєння організмом заліза.

Крім того, вироблення кров`яних тілець і, отже, підтримці гемоглобіну на потрібному рівні сприяє рухова активність і кисень. А тому батьки повинні зуміти забезпечити своїм чадам щоденні активні прогулянки на свіжому повітрі замість просиджування перед моніторами телевізорів і комп`ютерів. Врахуйте, що пари бензину, ацетону, вихлопних газів і інших агресивних речовин руйнують еритроцити в крові, а тому потрібно максимально обмежити контакт дитини з подібними речовинами.

Поділися в соц. мережах: