Здрастуйте, шановні батьки! Ваша дитина веселиться, активно грає з однолітками, постійно норовить досліджувати навколишній світ, цікавий і не сором`язлива - хіба це може бути приводом для занепокоєння?
Звичайно, немає, за умови, що його поведінка адекватно ситуації і не має агресивний характер. В іншому випадку говорять про те, що дитина гіперактивний і відносять це явище до патологій.
Звідки з`явилася ця гіперактивність у дитини, з чим взагалі ми маємо справу, і як тепер вести себе з дитиною? Саме про це ми з вами спробуємо сьогодні розібратися.
Гіпер або просто активна дитина, в чому різниця?
Гіперактивний дитина відрізняється від просто активного дитини тим, що його настрій часто буває абсолютно нестійким: веселий сміх різко змінюється плачем і примхливістю. Він неуважний, має проблеми з дрібною моторикою, рідко доводить розпочату справу до кінця.
Такий малюк постійно кудись поспішає, каже швидко, незважаючи на заборони все чіпає, смикає і вистачає руками. Його енергія не має меж, навіть якщо дитина вже втомився, він продовжує кудись поспішати.
Про денний сон не може бути й мови, його складно вкласти спати вдень, так і вночі гіперактивна дитина спить неспокійно, постійно ворушиться. Батькам таких дітей не позаздриш, скільки ж терпіння потрібно для того, щоб спокійно реагувати на всі їх витівки.
Але, тим не менше, гіперактивний - не означає хворий чи збитковий малюк, він просто особливий і вимагає відповідного ставлення до себе. Вже з самого дитинства він проявляє себе як сильна особистість і вам необхідно з цим рахуватися. Більш того, враховувати при побудові своєї системи виховання.
Нерідко гіперактивні дітки проявляють агресію по відношенню до однолітків і навіть близьким, для деяких єдиним хорошою людиною залишається тільки мама. Звідки у дитини гіперактивність, що послужило такої поведінки? Точно відповісти на це питання досить складно.
Лікарі виділяють наступні точки зору щодо причини гіперактивності:
- генетична схильність;
- вплив соціально-психологічної обстановки в родині;
- не зовсім «гладкий» процес народження (родові травми).
Якою б не була причина гіперактивності у вашої дитини, її необхідно коригувати і бажано зайнятися цим ще в ранньому віці, до того, як дитина піде в школу. Адже гіперактивному дитині потрібні будуть такі якості як: посидючість, увагу, зацікавленість в процесі навчання, що поки неясно представляється, чи не так?
Тому давайте подивимося як нам поводитися з гіперактивним дитиною і як йому допомогти? Відразу приготуйтеся і налаштуйтеся на те, що буде, не просто важко, буде «гіпертяжело».
Наша дитина гіперактивний, як це пережити?
В першу чергу, зайвий раз не сваріть і не підвищуйте голос на дитину. Чи не його вина в тому, що йому властиво таку поведінку. Спробуйте самі випити енергетичний напій, наприклад «RedBull», і відразу лягти спати або спокійно посидіти на одному місці.
Для таких дітей дуже велике значення має похвала, особливо, коли у них виходить щось довести до кінця. Намагайтеся сформувати у дитини чіткий режим дня. Активні ігри проводите на вулиці. Для дітей старшого віку, можливо будуть корисні заняття спортом, дайте дитині можливість «перепалити» зайву енергію.
Зверніть увагу на харчування дитини: більше корисної їжі і менше смаженого, копченого, солоного. Не змушуйте їсти гіперактивної дитини, якщо він відмовляється від прийому їжі.
Призначеннями невропатолога не варто нехтувати. Обов`язково виконуйте його рекомендації: приймайте призначені ліки, регулярно робіть розслабляючий масаж, купайте дитини у ванні з відварами трав меліси, м`яти, валеріани та пустирника.
Як показує практика, якщо батьки правильно поводяться гіперактивність у дитини поступово проходить вже до підліткового віку, а то й раніше.
Тому наберіться терпіння, візьміть себе в руки і допоможіть своїй дитині навчитися контролювати свої емоції і надалі спокійно адаптуватися в суспільстві без розвитку будь-яких комплексів.
Фото і відео: У мене гіперактивна дитина - що робити, які симптоми і лікування гіперактивності?





