Формування умінь і навичок

Відео: Формування мовленнєвих умінь і навичок в основній школі засобами УМК "Англійська мова"

Розвиток дитини завжди супроводжується формуванням умінь і навичок в різних сферах життя. Це навички спілкування і навчання, які передбачаються програмою дошкільної і шкільної освіти дітей. Правда, сьогодні батьки не обмежуються обов`язковою програмою, а намагаються дати дітям всебічну освіту, віддають їх у музичну і художню школи, на курси іноземних мов, в спортивні школи. Таким чином, вони формують навички та вміння дітей з орієнтацією на їх здібності та інтереси. Отже, докладніше про це формуванні.

Відео: Бізіборд своїми руками

Що таке вміння і навички?

Вміння і навички - це здатність дитини виконувати ті чи інші дії. Різниця між першим і другим полягає в ступені володіння цим дією. Пробуючи робити щось нове (писати, малювати, в`язати), дитина зосереджує свою увагу на процесі і спосіб виконання дії. Він вчиться виконувати певну дію. Це його вміння.

Проробивши один і той же дію багато разів і довівши його до автоматизму, дитина повністю їм опановує. Це його звичка.

Навички дитини формуються в результаті багаторазового повторення і навчання. Багато вміння даються дитині природою. Так, в дитинстві дитя вже вміє повертати голівку, сидіти, дотягуватися до іграшки. Такі вміння в дитині закладені природою. А ось вміння читати потрібно формувати. Згодом воно перетворюється на звичка - дитина читає автоматично і дуже швидко.

Відео: Пожежно-прикладний спорт

Формування рухових умінь і навичок

Фізичне виховання дитини передбачає не тільки його повноцінний фізичний розвиток, але і формування рухових навичок і умінь.

З ростом малюків під впливом оточуючих швидко розширюється коло доступних дитині рухів. Так, в молодшому дошкільному віці дитина набуває вміння присідати, а в старшому дошкільному віці він вже має навик присідання, тобто робить це з прямою спинкою, утримуючи рівновагу, дивиться при цьому перед собою, а не на ноги, робить це ритмічно під музику або рахунок. Це простий приклад формування досвіду з вміння.

Рухові вміння дитини тісно пов`язані з руховими якостями: спритністю і швидкістю, силою і витривалістю. Це взаємний зв`язок. І чим ширше діапазон рухових умінь, тим легше хлопчикові чи дівчинці домогтися успіху в рухової діяльності, в спорті.

Різноманітні вправи і рухові ігри дошкільнят розвивають вільне володіння тілом, м`язові відчуття, збільшують можливість грамотно розпоряджатися рухами тіла в просторі.



Від ясельної групи до старшої у дитини збільшується обсяг його рухових умінь. При цьому і вихователі, і батьки повинні вчити дитину оволодівати новими рухами. Так, наприклад, до ковзанів дитини можна привчати вже в дошкільному віці. Те ж саме стосується лиж, деяких складних фізичних вправ, наприклад, перекрутився через голову. Саме в дошкільному віці найлегше навчити дітей умінням рухатися на лижах, ковзанах, оскільки діти в цьому віці пластичні і, як губки, вбирають все те, чого їх навчають.

Крім цього, рухові вміння, набуті в ранньому віці, потім легше розвивати. Як ви думаєте, у кого більше шансів стати олімпійською чемпіонкою: у дівчинки, яка стала займатися гімнастикою в старших класах або у тій, яка на гімнастику ходить з 3 років?

Придбані в дошкільному віці рухові вміння краще піддаються автоматизації, тобто переходу в ступінь навички. Не дарма кажуть: все, що людина вміє, в неї з`являються до 5 років. Мається на увазі закладена система умінь, які стають (або не стають) навичками.

У дошкільному віці дуже яскраво проявляються здібності дитини, в тому числі і рухові. Так, деякі малюки можуть випереджати старших дітей в умінні стрибати, швидко бігати, робити вправи на шведській стінці, тренажерах. І тут дорослим важливо вчасно помітити спортивні здібності дитини, його витривалість, пластичність. Можливо, його вже потрібно долучати до легкої атлетики та формувати навички бігуна, спринтера, гімнаста.

Якщо ж дитина, навпаки, відстає в оволодінні руховими вміннями, то займатися з ним потрібно індивідуально, щоб у нього не було комплексу неповноцінності. Тобто формування рухових умінь і навичок вимагає індивідуального підходу до кожної дитини.

Формування умінь і навичок спілкування



Спілкування - основа формування всіх умінь і навичок дитини. Тобто комунікативні вміння дають дитині можливість зрозуміти самого себе, свої потреби і бажання, знайти себе в житті.

Комунікацією називається процес обміну інформацією між людьми. Комунікація - це передача і прийом знань, вираження ідей і думок, почуттів і оцінок того, що відбувається. Головним засобом комунікації служить наша мова.

У словниках російської мови слово «комунікація» трактується як спілкування. Це синоніми або еквівалентні терміни.

Розвиток комунікабельності, тобто вміння спілкуватися, є основою наступності дошкільної та шкільної освіти. Слід зазначити, що вміння спілкуватися краще формується в дитячому колективі. Це означає, що дитина, що відвідує дитячий садок, має більше можливостей для розвитку мови, задоволення своєї цікавості, формування культури поведінки, ніж той, хто виховується вдома. І це одна з причин, по якій прихильники дошкільних дитячих установ дають ствердну відповідь на питання, чи потрібен дитині дитячий сад..

Комунікативні навички дитини - це компоненти його мовної діяльності, якій сприяє спілкування з однолітками і педагогами. Такі навички мають на увазі розпізнавання ситуації, після якої в голові спливають способи і реакції на певну ситуацію. Так, найпростіший навик спілкування - це відповідь на вітання. Якщо в групу заходить незнайомий чоловік і вітається, діти йому відповідають. У старшому віці діти вже подають такій людині стільчик як знак поваги і культури поведінки.

Відео: Шкільні реформи необхідно починати з підвищення заробітної плати педагогів

У дошкільному віці у дитини формується комплекс комунікативних умінь. Оволодіння цим комплексом сприяє формуванню його особистості. Отже, ось головні комунікативні вміння дитини:

  1. Міжособистісна комунікація. Це невербальні засоби спілкування, передача емоційної інформації (усмішка, жести, міміка - як вираз себе).
  2. Міжособистісні взаємодії. Це здатність встановлювати зворотний зв`язок (познайомитися з однолітком у дворі, вступити в гру, поставити запитання дорослому).
  3. Міжособистісне сприйняття. Це вміння сприймати позицію іншої людини і чути його, вміння включатися в будь-яке спілкування (оцінка нехорошого вчинку товариша, приєднання до розмови про зоопарк, сестричці або братика).

Оволодіння цими вміннями - це і є розвиток комунікабельності дітей.

Слід зазначити, що результат спілкування дитини з однолітками - це поява особливих міжособистісних взаємин. Від цих відносин залежить статус дитини в суспільстві дітей, рівень емоційного комфорту. Поспостерігайте за дітьми, і ви побачите, що одні вже з раннього дитинства спілкуються на рівних з усіма і займають позиції лідерів. Інші ж, навпаки, як сірі мишки, грають самі з собою, неохоче спілкуються з однолітками в своїй групі. Завдання педагога і батьків - активізувати таких дітей і за допомогою індивідуального підходу активніше задіювати їх на заняттях і в іграх, на прогулянках і розвагах, на ранках і гартують процедурах. Таких дітей потрібно частіше хвалити, давати шанси проявити себе, щоб в майбутньому конкурентна шкільному середовищі сприймалася дитиною як можливості, а не як обмеження.

Отже, навички спілкування - це прагнення дитини до оцінки та самооцінки, до знань і самопізнання.

Формування умінь і навичок в процесі навчання

Освіта дитини починається з дитячого саду і передбачає засвоєння не тільки знань, а й системи навичок і умінь в різних сферах. Ці навички та вміння чітко відображені в Програмі освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі. Вони діляться строго за напрямками і віком. Наприклад, в образотворчої діяльності це вміння малювати фарбами і олівцями, зображати певні предмети і фігури-у фізичному розвитку це вміння бігати і стрибати, виконувати вправи під музику, перебудовуватися з шеренги в колони і так далі.

Формуються вміння і навички дітей на заняттях, в іграх, розвагах, святах в дитячому саду. Провідною формою навчання і формування умінь, навичок є заняття. Освоєння дітьми нового матеріалу на занятті відбувається на базі відтворення старого (наприклад, колобка діти зображують, попередньо навчившись малювати коло).

Дидактична гра - одна з форм навчання в дитячому садку. Її педагоги застосовують для закріплення навичок, умінь і для оволодіння новими знаннями.

У шкільній програмі основною формою оволодіння дітьми новими вміннями і навичками є урок. Здобуваючи знання з різних предметів, школярі поступово засвоюють нові навички та вміння: читання географічної карти і стрибок через «козла», рішення рівнянь і написання творів, складання гербарію і спілкування англійською мовою.


Поділися в соц. мережах:

По темі: