Відео: Формування мовленнєвих умінь і навичок в основній школі засобами УМК "Англійська мова"

Розвиток дитини завжди супроводжується формуванням умінь і навичок в різних сферах життя. Це навички спілкування і навчання, які передбачаються програмою дошкільної і шкільної освіти дітей. Правда, сьогодні батьки не обмежуються обов`язковою програмою, а намагаються дати дітям всебічну освіту, віддають їх у музичну і художню школи, на курси іноземних мов, в спортивні школи. Таким чином, вони формують навички та вміння дітей з орієнтацією на їх здібності та інтереси. Отже, докладніше про це формуванні.
Відео: Бізіборд своїми руками
Що таке вміння і навички?
Вміння і навички - це здатність дитини виконувати ті чи інші дії. Різниця між першим і другим полягає в ступені володіння цим дією. Пробуючи робити щось нове (писати, малювати, в`язати), дитина зосереджує свою увагу на процесі і спосіб виконання дії. Він вчиться виконувати певну дію. Це його вміння.
Проробивши один і той же дію багато разів і довівши його до автоматизму, дитина повністю їм опановує. Це його звичка.
Навички дитини формуються в результаті багаторазового повторення і навчання. Багато вміння даються дитині природою. Так, в дитинстві дитя вже вміє повертати голівку, сидіти, дотягуватися до іграшки. Такі вміння в дитині закладені природою. А ось вміння читати потрібно формувати. Згодом воно перетворюється на звичка - дитина читає автоматично і дуже швидко.
Відео: Пожежно-прикладний спорт
Формування рухових умінь і навичок
Фізичне виховання дитини передбачає не тільки його повноцінний фізичний розвиток, але і формування рухових навичок і умінь.
З ростом малюків під впливом оточуючих швидко розширюється коло доступних дитині рухів. Так, в молодшому дошкільному віці дитина набуває вміння присідати, а в старшому дошкільному віці він вже має навик присідання, тобто робить це з прямою спинкою, утримуючи рівновагу, дивиться при цьому перед собою, а не на ноги, робить це ритмічно під музику або рахунок. Це простий приклад формування досвіду з вміння.
Рухові вміння дитини тісно пов`язані з руховими якостями: спритністю і швидкістю, силою і витривалістю. Це взаємний зв`язок. І чим ширше діапазон рухових умінь, тим легше хлопчикові чи дівчинці домогтися успіху в рухової діяльності, в спорті.
Різноманітні вправи і рухові ігри дошкільнят розвивають вільне володіння тілом, м`язові відчуття, збільшують можливість грамотно розпоряджатися рухами тіла в просторі.
Від ясельної групи до старшої у дитини збільшується обсяг його рухових умінь. При цьому і вихователі, і батьки повинні вчити дитину оволодівати новими рухами. Так, наприклад, до ковзанів дитини можна привчати вже в дошкільному віці. Те ж саме стосується лиж, деяких складних фізичних вправ, наприклад, перекрутився через голову. Саме в дошкільному віці найлегше навчити дітей умінням рухатися на лижах, ковзанах, оскільки діти в цьому віці пластичні і, як губки, вбирають все те, чого їх навчають.
Крім цього, рухові вміння, набуті в ранньому віці, потім легше розвивати. Як ви думаєте, у кого більше шансів стати олімпійською чемпіонкою: у дівчинки, яка стала займатися гімнастикою в старших класах або у тій, яка на гімнастику ходить з 3 років?
Придбані в дошкільному віці рухові вміння краще піддаються автоматизації, тобто переходу в ступінь навички. Не дарма кажуть: все, що людина вміє, в неї з`являються до 5 років. Мається на увазі закладена система умінь, які стають (або не стають) навичками.
У дошкільному віці дуже яскраво проявляються здібності дитини, в тому числі і рухові. Так, деякі малюки можуть випереджати старших дітей в умінні стрибати, швидко бігати, робити вправи на шведській стінці, тренажерах. І тут дорослим важливо вчасно помітити спортивні здібності дитини, його витривалість, пластичність. Можливо, його вже потрібно долучати до легкої атлетики та формувати навички бігуна, спринтера, гімнаста.
Якщо ж дитина, навпаки, відстає в оволодінні руховими вміннями, то займатися з ним потрібно індивідуально, щоб у нього не було комплексу неповноцінності. Тобто формування рухових умінь і навичок вимагає індивідуального підходу до кожної дитини.
Формування умінь і навичок спілкування
Спілкування - основа формування всіх умінь і навичок дитини. Тобто комунікативні вміння дають дитині можливість зрозуміти самого себе, свої потреби і бажання, знайти себе в житті.
Комунікацією називається процес обміну інформацією між людьми. Комунікація - це передача і прийом знань, вираження ідей і думок, почуттів і оцінок того, що відбувається. Головним засобом комунікації служить наша мова.
У словниках російської мови слово «комунікація» трактується як спілкування. Це синоніми або еквівалентні терміни.
Розвиток комунікабельності, тобто вміння спілкуватися, є основою наступності дошкільної та шкільної освіти. Слід зазначити, що вміння спілкуватися краще формується в дитячому колективі. Це означає, що дитина, що відвідує дитячий садок, має більше можливостей для розвитку мови, задоволення своєї цікавості, формування культури поведінки, ніж той, хто виховується вдома. І це одна з причин, по якій прихильники дошкільних дитячих установ дають ствердну відповідь на питання, чи потрібен дитині дитячий сад..
Комунікативні навички дитини - це компоненти його мовної діяльності, якій сприяє спілкування з однолітками і педагогами. Такі навички мають на увазі розпізнавання ситуації, після якої в голові спливають способи і реакції на певну ситуацію. Так, найпростіший навик спілкування - це відповідь на вітання. Якщо в групу заходить незнайомий чоловік і вітається, діти йому відповідають. У старшому віці діти вже подають такій людині стільчик як знак поваги і культури поведінки.
Відео: Шкільні реформи необхідно починати з підвищення заробітної плати педагогів
У дошкільному віці у дитини формується комплекс комунікативних умінь. Оволодіння цим комплексом сприяє формуванню його особистості. Отже, ось головні комунікативні вміння дитини:
- Міжособистісна комунікація. Це невербальні засоби спілкування, передача емоційної інформації (усмішка, жести, міміка - як вираз себе).
- Міжособистісні взаємодії. Це здатність встановлювати зворотний зв`язок (познайомитися з однолітком у дворі, вступити в гру, поставити запитання дорослому).
- Міжособистісне сприйняття. Це вміння сприймати позицію іншої людини і чути його, вміння включатися в будь-яке спілкування (оцінка нехорошого вчинку товариша, приєднання до розмови про зоопарк, сестричці або братика).
Оволодіння цими вміннями - це і є розвиток комунікабельності дітей.
Слід зазначити, що результат спілкування дитини з однолітками - це поява особливих міжособистісних взаємин. Від цих відносин залежить статус дитини в суспільстві дітей, рівень емоційного комфорту. Поспостерігайте за дітьми, і ви побачите, що одні вже з раннього дитинства спілкуються на рівних з усіма і займають позиції лідерів. Інші ж, навпаки, як сірі мишки, грають самі з собою, неохоче спілкуються з однолітками в своїй групі. Завдання педагога і батьків - активізувати таких дітей і за допомогою індивідуального підходу активніше задіювати їх на заняттях і в іграх, на прогулянках і розвагах, на ранках і гартують процедурах. Таких дітей потрібно частіше хвалити, давати шанси проявити себе, щоб в майбутньому конкурентна шкільному середовищі сприймалася дитиною як можливості, а не як обмеження.
Отже, навички спілкування - це прагнення дитини до оцінки та самооцінки, до знань і самопізнання.
Формування умінь і навичок в процесі навчання
Освіта дитини починається з дитячого саду і передбачає засвоєння не тільки знань, а й системи навичок і умінь в різних сферах. Ці навички та вміння чітко відображені в Програмі освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі. Вони діляться строго за напрямками і віком. Наприклад, в образотворчої діяльності це вміння малювати фарбами і олівцями, зображати певні предмети і фігури-у фізичному розвитку це вміння бігати і стрибати, виконувати вправи під музику, перебудовуватися з шеренги в колони і так далі.
Формуються вміння і навички дітей на заняттях, в іграх, розвагах, святах в дитячому саду. Провідною формою навчання і формування умінь, навичок є заняття. Освоєння дітьми нового матеріалу на занятті відбувається на базі відтворення старого (наприклад, колобка діти зображують, попередньо навчившись малювати коло).
Дидактична гра - одна з форм навчання в дитячому садку. Її педагоги застосовують для закріплення навичок, умінь і для оволодіння новими знаннями.
У шкільній програмі основною формою оволодіння дітьми новими вміннями і навичками є урок. Здобуваючи знання з різних предметів, школярі поступово засвоюють нові навички та вміння: читання географічної карти і стрибок через «козла», рішення рівнянь і написання творів, складання гербарію і спілкування англійською мовою.
Танці для дітей 3 років
Дитяча розвиваюча гімнастика для дітей після року
Рухові навички дитини
Нетовариський дитина
Необхідні навички для дитячого садка
Необхідні навички для дитячого садка
Особливості сенсорного виховання дітей дошкільного віку
Віддавати дитину в садок? Вивчаємо особливості виховання дітей у дитячому садку
Завдання виховання дітей дошкільного віку
Розвиваючі вироби для трирічних дітей
Розвиток дитини 2 років
Соціальний розвиток дітей дошкільного віку
Розвиваємо комунікативні здібності дитини: 6 рад для батьків
Значення гри в житті дітей
Дошкільне виховання і освіту
Розвиток мислення у дітей
Розумове виховання дітей дошкільного віку
Соціальний розвиток дітей дошкільного віку
Що повинен уміти дитина в рік?
Психологічна готовність дитини до школи
Формування умінь і навичок