Читати російську народну казку "мудра діва"

Відео: Мудра дівчина і сім розбійників

Їхали два брата: один бідний, другий іменітий- у обох по Лошади- у бідного кобила, у іменитого мерин. Зупинилися вони на нічліг поруч. У бідного кобила принесла вночі жеребенка- лоша підкотився під віз багатого. Будить він зранку бідного:

- Вставай, брат, у мене віз вночі лоша народила.

Брат встає і каже:

- Як можна, щоб віз лоша народила! Це моя кобила принесла. Багатий говорить:

- Якби твоя кобила принесла, лоша б біля був!

Сперечалися вони і пішли до начальства: іменитий дарує суддів грошима, а бідний словами виправдовується.

Дійшла справа до самого царя. Велів він закликати обох братів і загадав їм чотири загадки:

- Що все в світі сильніше і швидше, що всього в світі жирніше, що всього м`якше і що всього миліше? - І поклав їм терміну три дні: - На четвертий приходьте, відповідь дайте!

Багатий подумав-подумав, згадав про свою куму і пішов до неї ради просити. Вона посадила його за стіл, стала угощать- а сама запитує:

- Що так сумний, куме?

- Так загадав мені государ чотири загадки, а терміну всього три дні поклав.

- Що таке? Скажи мені.

- А ось що, кума: перша загадка - що всього в світі сильніше і швидше?

- Ото вже загадка! У мого чоловіка каряя кобила є-

немає її швидше! Коли батогом позалицятися -зайца наздожене.

- Друга загадка: що всього в світі жирніше?

- У нас інший рік рябої борів кормітся- такий жирний став, що й на ноги не піднімається!

- Третя загадка: що всього в світі м`яка?

- Звісна річ - пуховик, вже м`якше не вигадав!

- Четверта загадка: що всього в світі миліше?

- Наймиліше онучок Іванушка!

- Спасибі тобі, кумо! Навчила уму-розуму, по вік не забуду.

А бідний брат залився гіркими сльозами й пішов додому-зустрічає його дочка-семирічка (тільки і сім`ї була, що дочка одна).

- Про що ти, батюшка, зітхаєш та сльози ронішь?

- Як же мені не зітхати, як сліз не роніть? Задав мені цар чотири загадки, яких мені і в життя не розгадати.

- Скажи мені, які загадки?

- А ось які, донька: що всього в світі сильніше і швидше, що всього жирніше, що всього м`якше і що всього миліше?

- Іди, батюшка, і скажи цареві: сильніше і швидше за все вітер-жирніше за все земля: що ні зростає, що ні живе - земля живить! Найм`якше рука: на що людина ні ляже, а всі руку під голову кладе, а миліше сну піт нічого на світі!

Прийшли до царя обидва брати: і багатий і бідний. Вислухав їх цар і питає бідного.

- Сам ти дійшов, або хто тебе навчив? Відповідає бідний:

- Ваша царська величність! Є у мене дочка-семирічка, вона мене навчила.

- Коли дочка твоя мудра, ось їй ниточка шелковая-

нехай до ранку соткет мені рушник візерункове.

Мужик взяв шовкову ниточку, приходить додому журбу, сумний.

- Біда наша! -каже дочки-цар наказав з цієї ниточки виткати рушник.

- Чи не журися, батюшка! - Відповідала семирічка. Відламала прутик від віника, подає батькові і карає:

- Піди до царя, скажи, щоб знайшов такого майстра, який би зробив з цього прутика кросна: було б на чому рушник ткати!

 

Мужик доповів про те цареві. Цар дає йому півтораста яєць:

- Віддай, -говорить, -Свої дочки-нехай до завтра виведе мені півтораста курчат.

Вернувся мужик додому ще журба, ще сумніше:

- Ах, дочко! Від однієї біди ухилишся, інша нав`яжеться!

- Чи не журися, батюшка! - Відповідала семирічка. Попекло яйця і приховала до обіду так до вечері, а батька посилає до царя:

- Скажи йому, що курчатам на корм потрібно одноденное пшоно: в один б день було поле зоране, просо засіяно, стисло і обмолочено- іншого пшона наші курчата і клювати не стануть!

Цар вислухав і каже:

- Коли дочка твоя мудра, нехай на ранок сама до мене з`явиться - ні пішки, ні на коні, ні гола, ні одягнена, ні з гостинцем, ні без подаруночка.

"Ну, - думає мужик, - такий хитрою завдання і дочка не разрешіт- прийшло зовсім пропадати!"

- Чи не журися, батюшка! - Сказала йому дочку -семілетка. -Ступай-Ка до мисливців та купи мені живого зайця та живу перепілку.

Батько пішов і купив їй зайця і перепілку.

Другого дня вранці скинула семирічка всю одежу, одягла на себе сітку, в руки взяла перепілку, сіла верхи на зайця і поїхала до палацу

Цар її біля воріт зустрічає. Вклонилася вона цареві:

- Ось тобі, государ подаруночок! - І подає йому перепілку.

Цар простягнув було руку: перепілка пурх - і полетіла!

- Добре, - каже цар, - як наказав, так і зробила. Скажи мені тепер: адже батько твій бідний, так що ви годуєте?

- Батько мій на сухому березі рибу ловить, лоушкі в воду не становит, а я пріполом рибу ношу та вуха варю.

- Що ти, дурна! Коли риба на сухому березі живе? Риба у воді плаває!

- А ти розумний? Коли бачено, щоб віз лоша принесла? Чи не віз, кобила народить!

Цар присудив віддати лоша бідному мужику, а дочка його взяв до себе- коли семирічка виросла, він одружився на ній, і стала вона царицею.