Читати російську народну казку "морозко"

Відео: Popular Videos - Fairy Tales & Російські народні казки

У мачухи була пасербиця так рідна дочка- рідна що зробить, за все її гладять по голівці так засуджують: "Розумниця!" А пасербиця як не догоджає - нічим не догодить, все не так, все так-а треба правду сказати, дівчинка була золото, в хороших руках вона б як сир у маслі купалася, а у мачухи кажного день сльозами вмивалася.

Що робити? Вітер хоч пошумить, та затихне, а стара баба розходиться - не скоро вгамується, все буде придумувати та зуби чесати. І придумала мачуха пасербицю з подвір`я зігнати:

- Вези, вези, старий, її куди хочеш, щоб мої очі її не бачили, щоб мої вуха про ній не слихалі- та не вози до рідних в теплу хату, а у чисте поле на Тріскун-мороз!

Старий затужив, заплакал- однак посадив дочку на сани, хотів прикрити попонкою - і то побоялся- повіз бездомну у чисте поле, звалив на замет, перехрестив, а сам скоріше додому, щоб очі не бачили дочерніной смерті.

Залишилася, бідненька, трясеться і тихенько молитву творить. Приходить Мороз, попригівает, поскакивает, на червону Дівчину поглядає:

- Дівчина, дівчина, я Мороз червоний ніс!

- Ласкаво просимо. Мороз- знати, бог тебе приніс по мою душу грішну.

Мороз хотів її тукнуть і заморозіть- але полюбилися йому її розумні промови, шкода стало! Кинув він їй шубу. Одяглася вона в шубу, подожмала ніжки, сидить.

Знову прийшов Мороз червоний ніс, попригівает-поскакивает, на червону дівчину поглядає:

- Дівчина, дівчина, я Мороз червоний ніс!

- Ласкаво просимо. Мороз- знати, бог тебе приніс по мою душу грішну.

Мороз прийшов зовсім не по душу, він приніс червоною дівчині скриню високий та важкий, повний всякого приданого. Сіла вона в шубочке на скриньці, така веселенька, така гарненька! Знову прийшов Мороз червоний ніс, попригівает-поскакивает, на червону дівчину поглядає. Вона його привітала, а він їй подарував сукню, шите і сріблом і золотом. Одягла вона і стала якась красуня, яка нарядніца! Сидить і пісеньки наспівувати.

А мачуха по ній поминки справляет- напекла млинців.

- Іди, чоловік, вези ховати свою дочку. Старий поїхав. А собачка під столом:

- Тяв, тяв! Старикову дочка в златі, в сріблі везуть, а бабину женихи не беруть!

- Мовчи, дурна! На млинець, скажи: старухину дочка женихи візьмуть, а дідової одні кісточки привезуть!

Собачка з`їла млинець та знову:

- Тяв, тяв! Старикову дочка в златі, в сріблі везуть, а бабину женихи не беруть!

Стара і млинці давала, і била її, а собачка все своє:

- Старикову дочка в златі, в сріблі везуть, а бабину женихи не візьмуть!

Скрипнули ворота, розчинилися двері, несуть скриню високий, важкий, йде падчерка - Панья паньей сяє! Мачуха глянула - і руки нарізно!

- Старий, старий, запрягай інших коней, вези мою дочку скоріше! Посади на те саме поле, на те ж місце.

Повіз старий на те саме поле, посадив на те саме місце. Прийшов і Мороз червоний ніс, подивився на свою гостю, пострибав-пострибав, а хороших мов не дождал- розсердився, схопив її і вбив.

- Старий, іди, мою дочку привези, баских коней запряжи, та саней НЕ повали, та скриня НЕ оброни! А собачка під столом:

- Тяв, тяв! Старикову дочка женихи візьмуть, а Старухін в мішку кісточки везуть!

- Не бреши! На пиріг, скажи: старухину в златі, в сріблі везуть! Розчинилися ворота, стара вибігла зустріти дочку, та замість її обняла холодне тіло. Заплакала, заголосила, так пізно!