Дисплазія у новонародженого

Не всі новонароджені з`являються на світ з нормальним розвитком тазостегнових суглобів. Нерідкі ситуації, коли в будові даних суглобів є дефекти. І, на жаль, таке дефекти не завжди можливо визначити відразу ж після народження малюка.

Буває, що суглоби, які здавалися на момент народження нормальними, насправді мають аномальний розвиток, і дефект виявляється тільки через деякий, іноді досить тривалий, час. Навіть досвідчені фахівці-ортопеди не завжди можуть правильно оцінити стан тазостегнових суглобів новонародженого немовляти.

Дисплазія тазостегнових суглобів: що це таке?

Слабкі зв`язки кульшових суглобів стають причиною нестабільності тазостегнової структури. У підсумку, головка стегна у таких дітей може зміститися зі свого звичайного місця.

Через це виникають стану різної складності:

• предвивіх - коли голівка стегнової кістки легко зсувається в межах суглоба;

• підвивих - коли голівка стегнової кістки може підлягати вивиху і подальшого вправляння на колишнє місце в суглобі, видаючи при цьому глухий звук;

• істинний вивих - коли голівка стегнової кістки розташовується за межами западини.

Випадки предвивіха і підвивиху спостерігаються у 1% новонароджених, а істинний вивих зустрічається у одного з 800-1000 новонароджених.

Які діти найчастіше народжуються з дисплазією?

Серед дітей, що народилися з діагнозом «дисплазія тазостегнового суглоба», 60% від загальної їх кількості - це первістки. 30-50% таких дітей народжувалися з сідничні передлежанням, при якому небезпека справжнього вивиху тазостегнового суглоба надзвичайно висока.

Ризик справжнього вивиху максимальний в разі чистого сідничного передлежання, при якому ноги немовляти зігнуті в тазостегнових і распрямлени в колінних суглобах, а стопи дитини розташовуються у його плечей.

Нестабільність тазостегнового суглоба у готового з`явитися на світ немовляти може розвинутися через материнських гормонів, які в наближенні пологів продукуються організмом жінки з метою розслаблення її тазових м`язів. Через цих гормонів зв`язки новонародженого стають м`якими і податливими до розтягування. Особливо часто це зазначається у новонароджених дівчаток (в 90%). Можливо, слабкість зв`язок у дівчаток обумовлена також і дією їх власних гормонів.

Як проводиться діагностика дисплазії?

Первісне обстеження для виявлення несправностей, будови тазостегнових суглобів у новонародженої дитини проводить доктор, до якого батьки привозять малюка на регулярний огляд. Дане обстеження носить візуальний характер. Лікар проводить тестування з метою виявлення найменших відхилень або вивиху.

До досягнення дитиною 4 місяців проведення рентгенографії не дає достовірних результатів, оскільки дитяча хрящова тканина в голівці стегна ще не досягла рентгеноконтрастного стану. Тому на рентгенівському знімку дитячого стегна ще нічого не відрізняється.

У самому ранньому віці найкращим методом діагностики дисплазії вважається УЗД тазостегнових суглобів. Однак не всяка клініка проводить дане обстеження.

Візуально батьки зможуть зрозуміти, що в їхньої дитини щось не в порядку з стегнами, коли малюк доросте до півроку. У цьому віці вже стає видно різницю в рухливості стегон, довжині ніг, а також порушення симетрії шкірних складок. При виявленні перелічених ознак батьки негайно повинні показати дитину лікарю.

Найбільш поширені ознаки дисплазії кульшового суглоба

• Асиметричне розташування складочок на сідницях і в паху дитини. Можна покласти малюка на живіт і порівняти, наскільки симетричні складочки на сідницях і колінах.

• Малюк відчуває незручність при розведенні ніжок. Якщо при спробі розвести в сторони дитячі стегна дитина відчуває дискомфорт, це може свідчити про наявність у дитини дисплазії. Іноді і здоровий малюк може чинити опір при спробі розвести йому ніжки. Можна тоді вкласти дитину на животик і подивитися, як розлучаються ніжки в положенні як у жаби.

• Чути звуки клацань при повороті дитячого стегна. Правда, даний симптом зустрічається нечасто.

• Різна довжина ніг. Особливо добре це видно, коли дитина вже почав ходити: у нього розвивається негарна «качина» хода.

Як лікувати дисплазію у новонароджених?

Прогресуючий ефект даного захворювання виливається в різні ускладнення, які дуже складно усунути: неоднакові по довжині кінцівки, обмежена рухливість, негарна хода, кісткові деформації в ногах.

Чим раніше діагностувати дисплазію і приступити до її лікування, тим вищі шанси дитини перейти до нормального розвитку і уникнути потворних дефектів, які зіпсують йому все подальше життя.

Ідеальною була б ситуація, коли вроджений вивих стегна розпізнав би ще в період перебування дитини в пологовому будинку. Відразу після виявлення такого дефекту слід приступати до його усунення. Однак в пологовому будинку зазвичай лікар зауважує дисплазію, тільки коли вона сильно виражена, а при слабких її проявах вона виявляється набагато пізніше.

Найкращий вік для початку лікування дисплазії - це 1-3 місяці. Мета лікування дисплазії полягає в досягненні правильного положення стегнової кістки в суглобі і забезпеченні її подальшого утримування в такому положенні.

Залежно від віку дитини, застосовуються різні пристосування, а якщо вони не допомагають - то хірургічна корекція. В ході лікування дитини від дисплазії основним завданням лікувальних процедур є забезпечення розведеного положення стегон дитини. Саме в такому положенні стегнова кістка правильно лягає в суглоб і не залишає його більш.

Перелічимо основні методи нехірургічного лікування дисплазії

• широке сповивання - При такому пеленании ніжки малюка розлучаються в сторони. Щоб так сповити дитину, матері слід використовувати 2 пелюшки. Всім дітям, які тим чи іншим чином ризикують отримати дисплазію тазостегнового суглоба або вже мають її, рекомендується широке сповивання. Це стосується і дітей, народжених в тазовому передлежанні, і мають спадкову схильність до дисплазії, і всім дітям з проявами нестабільності тазостегнових суглобів;

• відводять штанці - Рекомендуються дітям, у яких є обмеженість в розведенні стегон. Досить 4-6 тижнів носіння таких штанців, і, в більшості випадків, руху в тазостегновому суглобі приходять в норму;

• стремена Павлика - Призначаються при яскраво вираженою дисплазії, а також після того, як більш м`які способи корекції не привели до позитивного результату. Надягають такі стремена на обидві ніжки - і здорову, і хвору. Найкраще виліковуються такими стременами від дефекту діти, які не досягли півроку. Період носіння стремен становить 1,5-2 місяці. Якщо випадок захворювання не надто важкий, лікар може дозволити їх знімати на короткий час;

• шина Віленського - Призначається у випадках вивиху стегна дітям старшого віку.

Якщо у вашої дитини був виявлений вроджений вивих стегна не відразу після народження, а через довгий час, наприклад, 2 роки, то в таких випадках застосовують хірургічну корекцію через розріз, а потім призначають носіння шини.

Хірургічне втручання при дисплазиях призначається тільки після того, як були перепробувані всі види консервативного лікування, і не були досягнуті позитивні результати. Найчастіше операція застосовується до дітей, вже досягли 3-річного віку, в котрому наркоз і відновлення після операції дитина переносить без ускладнень.

Якщо виявилося, що у вашого малюка дисплазія кульшового суглоба, не впадайте в паніку і пам`ятайте, що, в разі раннього лікування і суворого дотримання порад лікаря, з даним дефектом можна впоратися, причому так, що ваша дитина буде і рухатися, і бігати, і танцювати не гірше за інших своїх однолітків.