Читати російську народну казку "вівця, лисиця і вовк"

У селянина з гурту бігла вівця. Назустріч їй попалася лисиця і питає:

- Куди тебе, кума, бог несе?

- Про-их, кумо! Була я у мужика в гурті, так життя через мені не стало- де баран здуру, а все я, вівця, винна! Ось і надумала піти куди очі дивляться.

- І я теж! - Відповідала лисиця. - Де чоловік мій курочку зловить, а все я, лисиця, винна. Побіжимо-ка разом.

І сталося по зустрівся їм бирюк.

- Здорово, кумо!

- Здрастуй, - каже лисиця.

- Далеко чи бредеш? Вона у відповідь:

- Куди очі дивляться! - Так як розповіла про своє горе, бирюк мовив:

- І я також! Де вовчиця заріже ягня, а все я, бирюк, винен. Ходімо разом.

Пішли. Дорогою бирюк і каже вівці:

- А що, вівця, адже на тобі кожух-то мій? Лиса почула і підхопила:

- Справді, кум, твій?

- Вірно, моя!

- Побожитися?

- Побожитися!

- До присяги підеш?

- Піду.

- Ну, йди, цілуй присягу.

Тут лисиця кошторис, що мужики на стежці поставили капкан- вона привела відлюдька к самому капкана і каже:

- Ну, ось тут цілуй!

Тільки що сунувся бирюк здуру - а капкан клацнув і вхопив його за морду. Лисиця з вівцею негайно втекли від нього по-доброму.