Читати "казка про козу лупленой"

Коза Рухля, половина боки луплена! .. Слухай, послушівай! Жив-був мужик, у нього був зайчик. Ось і пішов мужик на полі- тут побачив він: лежить коза, половина боки луплена, а половина немає. Мужик зглянувся над нею, взяв її, приніс додому і поклав під сарай. Пообідавши і відпочивши трошки, вийшов він на город, і зайчик з ним. Тут коза з-під сараю в хату пробралася і там гачком закрилася.

Ось зайчик захотів поїсти і прибіг до дверей надлишкових хвать лапкою - двері замкнені!

- Хто там? - Запитує зайчик. Коза відповідає:

- Я - коза Рухля, половина боки луплена- вийду - усі боки повибіло!

Зайчик з горем відійшов від дверей, вийшов на вулицю і плаче. Назустріч йому бирюк.

- Що ти плачеш? - Запитав бирюк.

- У нас в хаті хтось, - сказав крізь сльози зайчик. А бирюк:

- Іди зі мною, я вижену!

Прийшли до дверей.



- Хто тут? - Запитав бирюк. Коза затупала ногами і сказала:

- Я - коза Рухля, половина боки луплена- вийду - усі боки повибіло!

Ось вони і пішли від дверей. Зайчик знову заплакав і вийшов на вулицю, а бирюк втік в ліс. Назустріч зайцю йде когут:

- Що ти плачеш?

Зайчик йому сказав. Ось когут і каже:

- Іди зі мною, я вижену!

Підходячи до дверей, зайчик, щоб налякати козу, кричить:

- Йде когут на п`ятах, несе шаблю на плечах, йде душу губити - козі голову рубати.

Ось подошлі- когут і питає:

- Хто там?

Коза і раніше:

- Я - коза Рухля, половина боки луплена- вийду - усі боки повибіло!

Зайчик знову зі сльозами пішов на вулицю. Тут підлетіла до нього бджілка, метушиться і питає:

- Хто тебе? Про що ти плачеш?

Зайчик сказав їй, і бджілка полетіла до хати. Тут вона запитала:

- Хто там?

Коза відповідала раніше. Бджілка розсердилася, почала літати коло стенок- ось дзижчала-дзижчала і знайшла дірочку, влізла туди да за голий бік і жальнула козу рухлену і зробила на боці пухлина. Коза з усього маху в двері, і була така! Тут зайчик вриваючись в хату, наївся-напився і спати повалився. Коли зайчик прокинеться, тоді і казка почнеться.