- Куди тебе, кума, бог несе?
- Про-их, кумо! Була я у мужика в гурті, так життя через мені не стало- де баран здуру, а все я, вівця, винна! Ось і надумала піти куди очі дивляться.
- І я теж! - Відповідала лисиця. - Де чоловік мій курочку зловить, а все я, лисиця, винна. Побіжимо-ка разом.
І сталося по зустрівся їм бирюк.
- Здорово, кумо!
- Здрастуй, - каже лисиця.
- Далеко чи бредеш? Вона у відповідь:
- Куди очі дивляться! - Так як розповіла про своє горе, бирюк мовив:
- І я також! Де вовчиця заріже ягня, а все я, бирюк, винен. Ходімо разом.
Пішли. Дорогою бирюк і каже вівці:
- А що, вівця, адже на тобі кожух-то мій? Лиса почула і підхопила:
- Справді, кум, твій?
- Вірно, моя!
- Побожитися?
- Побожитися!
- До присяги підеш?
- Піду.
- Ну, йди, цілуй присягу.
Тут лисиця кошторис, що мужики на стежці поставили капкан- вона привела відлюдька к самому капкана і каже:
- Ну, ось тут цілуй!
Тільки що сунувся бирюк здуру - а капкан клацнув і вхопив його за морду. Лисиця з вівцею негайно втекли від нього по-доброму.
Поділися в соц. мережах: