зміст:
Заїкання - це недуга, який можна вилікувати за кілька років. Лікувати заїкання важко, але цілком реально при правильному комплексному підході. Про причини появи і способи лікування цієї недуги Ви дізнаєтеся у статті «Дитина заїкається: що робити батькам».
Коли починати корекцію?
Однією з причин появи заїкання є випередження мислення фізичного розвитку мовного апарату, який не встигає за потоком думок, які з`являтимуться в голові. Якщо ви помітили, що дитина почала розтягувати слова, збиваючись з дихання і повторюючи один і той же склад, терміново йдіть до лікаря. Ні в якому разі не ігноруйте дані ознаки появи заїкання. Чим швидше ви допоможете дитині побороти дана недуга, тим менше переживань він випробує.
З чого почати?
Для того, щоб зрозуміти, що робити далі, потрібно визначити види заїкання.
Існує 2 види заїкання:
- Невротичне заїкання (логоневроз);
- Неврозоподібний заїкання.
В основі невротичного заїкання (логоневроза) лежать сильні психотравмуючі переживання дітей, схильних до невротичних реакцій. Такі діти мають вроджені особливості ЦНС (центральної нервової системи). Логоневроз посилюється хвилями або по спіралі: мова дитини погіршується при повторенні психотравмуючої ситуації. При неврологічному заїкання у дітей знижена мовна активність і виражена фіксація на важкому звуці. Логоневроз може виникнути при різкому збільшенні мовної навантаження.
Неврозоподібний заїкання пов`язане з функціональними змінами центральної нервової системи, що виникли в результаті патології головного мозку. Тому часто заїкання супроводжується відставанням у фізичному і психічному розвитку. Такий вид заїкання носить постійний характер і посилюється при психомоторному збудженні і великий мовної навантаженні. Також погіршення мови можуть сприяти перевтома і перенесення соматичних і інфекційних захворювань. При неврозоподібному заїкання мова дитини стає схожою на мова робота, порушується моторика і майже повністю відсутня міміка.
Хто і як лікує заїкання?
В першу чергу варто пройти всебічне обстеження, де лікар допоможе скласти точний план комплексного лікування. Обстеження дитини проводять такі лікарі, як педіатр, логопед, психолог, психіатр і дитячий невролог.
При лікуванні невротичного заїкання вам прийдеться працювати з дитячим психологом, неврологом і логопедом. Дитячий психолог допоможе дитині в ігровій формі пережити психотравмуючі ситуації, визначити емоційне ставлення до свого дефекту, навчить реорганізації агресії і нетерпіння, навчить знімати м`язову напругу. Також психолог може порадити батькам ефективні методики психогігієни і корекції поведінки, навчити методам взаємодії з дитиною з урахуванням його властивостей ЦНС. Невролог підбере певні препарати, які допоможуть легше переносити заїкання: знижувати рівень тривоги і знімати м`язові спазми.
При лікуванні неврозоподібного заїкання вам необхідно регулярно і тривало (не менш року) спостерігатися у логопеда-дефектолога і невролога. Логопед допоможе позбавити мова заикающегося дитини від напруги, виховає чітку артикуляцію та ритмічну, плавну мова. Невролог призначить тривалий комплексне медикаментозне лікування, що грає важливу роль в лікуванні дитини. Дотримуйтесь всіх рекомендацій лікарів.
Що можуть зробити самі батьки?
Також важлива і роль батьків у допомозі подолання заїкання у дитини. Намагайтеся підтримувати в родині гармонію, навчитеся конструктивно взаємодіяти з дитиною і станьте для нього підтримкою і опорою. З такою атмосферою в будинку процес лікування прискориться, і дитина швидше позбудеться від своєї недуги.
Дотримуйтеся наступних рекомендацій при лікуванні заїкання у дитини:
- Дотримуйтесь розпорядку дня, а також виключіть перегляд телевізора перед сном. Це допоможе зменшити рівень тривоги.
- Відводите на нічний сон не менше 8 годин, якщо ваша дитина старше 7 років, і не менше 10 годин, якщо молодше.
- Говоріть з дитиною тихо й неквапливо. Так дитина буде копіювати вашу манеру мови, що допоможе йому підлаштуватися під ваш темп і не поспішати при викладі своїх думок. Попросіть вихователів у дитячому садку посприяти вам в лікуванні.
- Виключіть сварки і галасливу поведінку в присутності дитини, контролюйте свою жестикуляцію.
- Слухайте розповіді дитини до кінця, навіть якщо це займає багато часу. Чи не перебивайте його.
- Хваліть дитину, давайте йому мотивацію далі працювати над собою. Також забудьте про критику, вона може змусити дитину замкнутися в собі і зірвати лікування.
- Супроводжуйте похвалу ласкою. Батьківські обійми є такою ж мотиватором, ніж похвала.
- Не зривається на дитину. Якщо відчуваєте порушення душевної рівноваги і сильну дратівливість, зверніться до фахівців.