Симптоми ентеровірусної інфекції у дітей

Останнім часом ми все частіше чуємо цей термін - ентеровірусна інфекція. І все частіше ми стали стикатися з ним впритул, особливо сім`ї, в яких живуть діти.

Переносниками ентеровірусної інфекції переважно є діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Вони ж і найлегше піддаються атаці вірусів. Інфікування відбувається повітряно-крапельним, фекально-оральним або контактно-побутовим шляхом, тому вберегти дитину від ентеровірусу вдається далеко не завжди.

Ентеровірусна інфекція дуже підступна. Її можуть викликати безліч різних вірусів, частіше типу Коксакі і ЕСНО, і переборовши один з них, організм залишається беззахисним перед іншим: імунітет виробляється лише на перенесений вірус, та й то не довічний, а лише 2-3-річний.

Інфекція завжди починається раптово і може чимось нагадувати застуду або грип. Дитина відчуває слабкість, може підвищуватися температура тіла, пропадає апетит, червоніє і болить горло, а також спостерігається гіперемія шкірних покривів. У міру розвитку інфекції приєднуються інші характерні для кожного окремого вірусу симптоми.

Ознаки захворювання відрізняються в залежності від виду вірусу, що викликав недуга. Точніше загальний стан хворого при різних видах ентеровірусної інфекції схоже, але завжди є один провідний ознака, за яким і визначають цей вид. Від нього ж залежить тяжкість, тривалість захворювання та методи лікування.

Отже, можна виділити деякі загальні для всіх видів ентеровірусної інфекції симптоми:

• інтоксикація організму;
• слабкість, млявість, сонливість;
• холодний піт;
• головний біль та запаморочення;
• білий наліт на язиці;
• почервоніння м`якого піднебіння;
• зернистість задньої стінки глотки;
• підвищення температури тіла, часто до високих позначок, характерний хвилеподібний повернення температури через 2-3 дня;
• незначне збільшення шийних і пахвових лімфатичних вузлів;
• поява висипу і набряк кінцівок;
• почервоніння шкіри верхньої частини тіла (переважно обличчя і шиї);
• почервоніння очей;
• болю в черевній порожнині;
• м`язові болі;
• іноді блювота.

Найнебезпечнішим явищем при ентеровірусної інфекції є зневоднення, тому за дитиною необхідно постійно стежити і забезпечувати надходження рідини в організм. А при перших симптомах зневоднення (сухі губи, відсутність або різке зменшення потовиділення, сліз і мочеиспусканий, сеча темного кольору із запахом аміаку, апатія, різка сильна слабкість, запалі очі, густа липка слина) негайно везти хворого до лікарні.

Останнім часом у дітей все частіше стали відзначати легку або малу хвороба, коли ентеровірус слабо виражений, супроводжується незначною слабкістю, болями в м`язах, нетривалою і невисокою температурою і проходить без ускладнень протягом 2-3 днів. Однак якщо вчасно не почати лікування і «запустити» стан, то може навіть виникнути небезпека летального результату.

Інкубаційний період ентеровірусної інфекції триває від 2 до 10 днів (хоча найчастіше недуга починає проявляти себе вже через 24 години після попадання в організм), а саме захворювання починається гостро.

Як ми говорили, залежно від провідного симптому прояви хвороби розрізняють різні форми ентеровірусної інфекції:

• Герпетична ангіна. Найчастіше вражає маленьких дітей. Температура тіла різко підвищується, тримається 1-3 дні і потім так само різко падає. Зів покривається дрібною червоною висипкою, незабаром вона перетворюється в бульбашки і через 1-2 добу вони перетворюються в білі виразки. Висипання не зливаються між собою, навіть якщо мають великі розміри. Шийні лімфовузли при цьому бувають збільшені, дитині боляче ковтати, може боліти живіт, спина і виникати блювота.
• Епідемічна міалгія. Протікає дуже виражено і яскраво - наголошується хворобливістю м`язів грудної клітки і живота, рідше - спини, попереку і ніг. Біль виникає нападами, які тривають кілька хвилин (іноді навіть можуть зберігатися до години) і посилюється під час руху. Одночасно спостерігається виражена інтоксикація організму. Для епідемічної міалгії характерний хвилеподібний перебіг, температура то підвищується, то спадає.
• Ентеровірусна екзантема. Після гострого початку температура тіла знижується і раптово на шкірі з`являється висип - дуже різноманітна за своїм прояву. Найчастіше вона локалізується на обличчі та тулубі, іноді на гомілках і стопах, а через 2-3 дні так само швидко зникає. Хворий відмовляється від їжі, одночасно можуть проявлятися і інші симптоми ентеровірусної інфекції: м`язові болі, збільшення лімфовузлів, зміни зіву, пронос або блювота.
• Серозний менінгіт. Починається різко з сильного підвищення температури тіла, виникнення головного болю, блювоти, занепокоєння. Іноді можуть спостерігатися болі в животі, шиї, спині, ногах. Хворий марить, можуть виникати судоми, шкіра обличчя червоніє, небо покривається висипом. Яскравою ознакою серозного менінгіту є ригідність (сильна напруга) потиличних м`язів. Деякі ознаки захворювання можуть зберігатися протягом 2-3 місяців після одужання.
• Ентеровірусна діарея (ентерит). Супроводжується підвищенням температури і проносом. Часто в стільці спостерігається слиз, але тільки не кров. Дитина скаржиться на болі в животі і здуття, можуть запалюватися верхні дихальні шляхи, з`являється нежить і кашель. Діарея триває 1-3 дні, у маленьких дітей до тижня. При цьому організм втрачає багато рідини, і необхідно не допустити зневоднення.

Серед інших форм також можна назвати енцефаломіокардіт (вражає серце), енцефаліт (вражає тканини головного мозку), мієліт (вражає тканини спинного мозку), геморагічний кон`юнктивіт і уевіт (вражає очі і слизову) та інші.

Часто перераховані вище форми розвиваються, якщо ентеровірусну інфекцію не почати лікувати ще на початковій стадії прояви.

Природно, це далеко не повний перелік можливих форм ентеровірусної інфекції. Деякі з них вражають окремі внутрішні органи, серце, головний мозок. Зустрічаються також і змішані форми, що ще більше ускладнює діагностику і лікування.

Батькам слід пам`ятати про те, що вірус дуже стійкий до умов зовнішнього середовища і гине лише при дуже високих температурах (кип`ятінні), а також під впливом дезінфікуючих розчинів і ультрафіолетових променів. Навіть 70% спирт, шлунковий сік і мінусова температура не в змозі вбити хвороботворні мікроби.

Проводьте профілактику ентеровірусної інфекції у своїх дітей, навчіть їх завжди мити руки і фрукти, не користуватися чужими речами і не пити воду з випадкових водоймищ. Ретельно стежте за якістю, чистотою і обробкою їжі і пиття, які ви даєте дитині. І нехай ваші дітки не хворіють!

Спеціально для malutka.net - Олена Кичак