Ексудативно-катаральний діатез у дітей

Ексудативно-катаральний діатез - своєрідний стан реактивності дитячого організму, що характеризується схильністю до часто повторюваним уражень шкіри та слизових оболонок, розвитку алергічних реакцій і затяжного перебігу запальних процесів.

Ексудативно-катаральний діатез відзначається у 50-60% дітей раннього віку.

Розвитку ексудативно-катарального діатезу сприяють:

• спадкова схильність;
• нераціональне харчування матері під час вагітності;
• неадекватна медикаментозна терапія під час вагітності;
• надходження з їжею в організм дитини харчових алергенів, а особливо білка коров`ячого молока, який потрапляє в організм при вигодовуванні дитини молочними сумішами.

Серед інших алергенів найбільш часто зустрічаються яєчний білок, цитрусові, полуниця, суниця, риба, шоколад, банани, томати та ін:

• вплив неспецифічних факторів-перегрівання, переохолодження, тривале перебування під прямими сонячними променями та ін .;
• застосування ряду лікарських препаратів (антибактеріальні, сульфаніламідні та ін.), вакцин, сироваток, гаммаглобулинов.

В основі розвитку ексудативно-катарального діатезу лежить зміна імунологічної реактивності організму. Крім цього, до виникнення ексудативно-катарального діатезу може привести спадково обумовлене порушення обміну речовин (білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, порушення кислотно-основного стану).

Ще одним фактором є порушення функції шлунково-кишкового тракту, що призводить до зниження активності травних ферментів і підвищення проникності слизової оболонки травного тракту для алергенів.

Симптоми ексудативно-катарального діатезу

Прояв захворювання відзначаються вже з перших тижнів життя, коли на волосистій частині голови і в області надбрівних дуг з`являються себорейниє, жирові лусочки (гнейс). Одночасно з гнейсом в природних складках шкіри з`являються попрілості, що виникають навіть при гарному догляді за дитиною. З`являється почервоніння, лущення на шкірі щік з одночасним потовщенням поверхневого шару шкіри (молочний струп). Більш важким ураженням шкіри є мокнуча екзема, при якій на шкірі обличчя, тулуба, кінцівок утворюються дрібні бульбашки, навколо яких з`являються області почервоніння. Після того як бульбашки луснуть, утворюється мокнуча поверхню, з якої виділяється велика кількість жовтуватою рідини. При її підсиханні утворюються скориночки. Висипання супроводжуються сверблячкою шкірних покривів, що викликає у дитини занепокоєння, порушення апетиту і сну. Перебіг мокрої екземи тривале й уперте. Рідше зустрічається суха екзема без мокнутия, але з рясним лущенням шкіри, при несприятливому перебігу якої може розвинутися нейродерміт.

Для дітей старше року характерні ураження шкіри у вигляді строфулюса - дрібної вузлуватої висипу, верхівки якої наповнені рідиною, почесухи - дрібних, щільних, сильно зудять вузликів, розташованих в більшості випадків на кінцівках.

Дітям з ексудативно-катаральним діатезом властивими є ураження слизових оболонок рота у вигляді постійно з`являються грибкових уражень слизової і посиленому і нерівномірному злущування поверхневого шару мови (географічний язик), запальні захворювання очей - кон`юнктивіти, блефарити і слизової оболонки порожнини носа (риніт).

Відзначається збільшення периферичних лімфатичних вузлів, особливо поруч з місцями ураження шкірних покривів і слизових оболонок.

Захворювання органів дихання протікають важко, нерідко ускладнюючи обструктивним синдромом (звуження просвіту дихальних шляхів). Можливий розвиток надалі бронхіальної астми. Нерідко виникають інфекції сечостатевих шляхів у вигляді циститу, пієлонефриту, вульвовагініту у дівчаток і баланита у хлопчиків. З боку кишкового тракту спостерігається нестійкі випорожнення (чергування проносів з запорами).

До кінця 2-3 роки прояви ексудативно-катарального діатезу зазвичай пом`якшуються і ліквідуються, але у 25-30% в подальшому розвиваються такі захворювання, як екзема, нейродерміт, бронхіальна астма та інші алергічні захворювання.

При загостренні захворювання в загальному аналізі крові підвищується вміст еозинофілів, а в біохімічному аналізі крові відзначається порушення білкового складу крові.

Доцільно взяття імунограми і виявлення причинно-значущого алергену шляхом проведення алергологічних проб.

Лікування ексудативно-катарального діатезу

Організація режиму дня з достатнім перебуванням на свіжому повітрі і правильного харчування. Дитина повинна отримувати достатню кількість білків, жирів і вуглеводів, відповідне віковим нормам і видам вигодовування. З харчового раціону виключаються всі продукти, які можуть викликати алергічну реакцію. Дітям з надмірною вагою, обмежуються продукти, багаті вуглеводами (каші, киселі, борошняні вироби). Дітей, які перебувають на природному вигодовуванні, бажано утримувати на ньому якомога довше. Дітям, які перебувають на змішаному і штучному вигодовуванні, треба значно зменшити кількість одержуваного коров`ячого молока шляхом приготування каш і овочевих пюре на овочевому відварі. Прикорм дітям, які перебувають на штучному вигодовуванні, рекомендують вводити на два тижні раніше, а дітям, які перебувають на природному вигодовуванні, навпаки, пізніше. Не слід забувати про необхідність дотримання дієти матір`ю, яка годує, з якої виключаються продукти, які можуть бути харчовими алергенами. У період загострення захворювання рекомендується заміна цукру на сорбіт або ксиліт. 30% жиру, що вводиться з їжею, має бути у вигляді рослинних жирів. Рекомендується обмеження кухонної солі і рідини.

При змішаному і штучному вигодовуванні доцільно використовувати кисломолочні суміші. У разі завзятої течії діатезу, особливо при виявленої алергії на коров`ячий білок, рекомендовано перейти на містять сою суміші.

При введенні соків і фруктових пюре бажано використовувати яблука кислих сортів, смородину, не рекомендується введення соків, приготованих їх червоних і жовтих фруктів.

В якості першого прикорму рекомендується введення овочевого пюре, продукти, що входять до його складу, вводять по черзі, не раніше ніж через 3-5 днів кожен. При введення каш у вигляді прикорму перевагу віддають гречаної, пшоняної і рисової круп. З дієти рекомендується виключити м`ясні бульйони. М`ясо слід давати у відварному вигляді. Всі продукти вводяться поступово. Для матері бажано ведення харчового щоденника, за допомогою якого вона зможе легко відстежити продукти, що викликають алергічну реакцію у дітей.

Антигістамінні препарати (тавегіл, супрастин, кетотифен і ін.) Призначаються курсами по 7-10 днів, більше тривале призначення одного препарату недоцільно.

Раціональна вітамінотерапія. Дітям з діатезом призначають вітамін В6. Хороший ефект при сухій екземі дає введення вітаміну А. При загостренні процесу показано застосування коферментів: кокарбоксилази і рибофлавіну мононуклеотида, а в подальшому послідовних курсів пантетоната кальцію (вітамін В5), пангамата кальцію (вітамін В15), токоферолу (вітамін Е).

Ферментні препарати - мезим-форте, фестал, панкреатин.

Препарати, що містять лакто-і біфідумбактеріі (еубіотики), з огляду на той факт, що більшість алергенів надходить в організм з їжею. Науково доведений той факт, що великий відсоток дітей, які страждають ексудативно-катаральним діатезом мають зрушення в нормальній мікрофлорі кишечника (дисбактеріоз).

Фізіотерапевтичні методи лікування - ультразвукове лікування і ультрафіолетове опромінення уражених місць.

Місцеве лікування включає в себе прийом лікувальних ванн з настоями ромашки, череди, чистотілу, кори дуба. При рясному мокнути застосовуються ванни з ромашкою, калиною, а також бовтанки з окисом цинку, тальком, при згасанні мокнуть вдаються до мазеві пов`язки. Для видалення гнейсу його слід за 40 хвилин - 1 годину до прийняття ванни змастити теплим рослинним маслом, а потім акуратно вичесати дрібним гребінцем.