Причини розвитку аутизму у дітей, методи лікувальної терапії

Аутизм - це захворювання, що виникає в результаті порушення розвитку головного мозку і характеризується низькою здатністю людини формувати соціальні відносини з оточуючими. Аутизм у дітей може проявлятися вже через кілька місяців після народження, але фахівці не поспішають ставити діагноз в надії на відновлення комунікативних функцій. Особливістю патології є її багатогранність. Дуже часто це ускладнює постановку діагнозу і методи лікування.

Однією з причин розвитку аутизму у дитини може бути спадкова схильність

Причини розвитку аутизму

Уже понад 70 років аутизм вивчається психіатрами, а й сьогодні фахівці не можуть з точністю назвати причин появи розлади. Кількість теорій з цього приводу зростає, але поки вони не мають клінічних обгрунтувань. Основні версії:

• спадковість. В анамнезі батьків хворих дітей іноді простежується наявність психічних розладів, але найчастіше це просто наслідки шоку, викликаного поставленим діагнозом;
• черговість. Як встановили психологи, найчастіше аутизмом страждає первісток в сім`ї. Але і з ростом кількості дітей ймовірність появи на світ малюка з відхиленням зростає (тобто у шосту дитину ризик розвитку хвороби вище, ніж у п`ятого);
• Вірусне захворювання матері під час вагітності або пологів. Найбільш правдоподібна теорія, що пояснює порушення розвитку головного мозку у плода. Саме з цієї причини профілактика таких захворювань, як кір, краснуха, паротит і вітряна віспа мають таке значення під час вагітності.

Діти-аутисти завжди занурені в себе, їх складно спонукати до взаємодії, їм більше подобається спостерігати, ніж спілкуватися

Прояви аутизму в дитячому віці

Симптоми розлади у дітей можуть проявлятися вже в 3-місячному віці. Але найчастіше остаточний діагноз ставиться не раніше, ніж на три роки. До цього часу відмінності дитини з аутизмом від здорових однолітків стають очевидними.

Найпоширеніші ознаки аутизму у дітей:

• Уже в три місяці немовля з нормальним розвитком починає впізнавати знайомі обличчя, посміхатися, проявляти активність. Малюк з порушенням сприйняття не посміхається, нікого не впізнає, вередує при спробі погодувати, що не фокусує погляд на предметі;
• У таких дітей часто спостерігається безсоння. Вони можуть годинами лежати, дивлячись в простір. При цьому не плачуть і не вередують;
• Малюки з порушеним сприйняттям бояться гучних звуків і електричних приладів;
• Аутизм може проявлятися у відторгненні від будь-якого контакту. Якщо таку дитину взяти на руки, він почне згинати спину, щоб його не могли притиснути до грудей;
• У міру дорослішання спостерігається монотонність рухів. Малюк може сидіти в одній позі кілька годин і розгойдуватися, не звертаючи уваги на зовнішні подразники;
• Дуже часто таких дітей приводять на огляд до отоларинголога, т. К. У них спостерігаються симптоми глухоти. Вони не реагують на гучні звуки або поклик батьків. Насправді їх слух зовсім не страждає, але сприймати звук вони починають тільки тоді, коли він дає їм дискомфорт;
• Позначається аутизм і на розвиток мови. Діти починають говорити після 2-х років, причому відразу цілими словами і фразами. Може спостерігатися ехолалія - повторення фрази зі збереженням її структури і навіть інтонації;
• Таких дітей більше приваблює спілкування з дорослими людьми, однолітки їм не цікаві;
• Можна запідозрити аутизм, якщо малюк не цікавиться звичайними іграшками. Його більше приваблюють годинник, кухонне начиння, він може нескінченно спостерігати за рухом стрілок або водити блискучими предметами у себе перед очима;
• Основні симптоми аутизму - проблеми зі спілкуванням і своєрідне сприйняття навколишнього світу. Іноді увагу таких дітей можна залучити, тільки перешкодивши їм у виконанні якої-небудь дії;
• Якщо у дитини аутизм, будь-яка зміна звичної обстановки може вивести його з себе. Відсутність якоїсь речі на своєму місці сприймається як трагедія;
• Пацієнт з розладом сприйняття може проявляти здібності, які межують з геніальністю, в певних шкільних дисциплінах, при цьому інші предмети не будуть даватися йому зовсім;
• У дітей до року можуть спостерігатися розлади роботи шлунково-кишкового тракту (запори, здуття живота, бурчання).

Існують методики навчання дітей-аутистів, переважно в ігровій формі, при цьому кожен день такі заходи повинні проходити одноманітно і в строго визначеної послідовності

Постановка діагнозу і лікування захворювання

Поставити діагноз «аутизм» досить складно. Він має на увазі тривале обстеження, збір анамнезу. Спеціаліст повинен відкинути інші схожі захворювання тимчасового характеру, наприклад, неврози. Діагноз аутизм у дітей може ставитися тільки психіатром після повної діагностики малюка і бесіди з батьками.

На жаль, сучасна фармакологія не знайшла ліки, здатного допомогти дитині з діагнозом аутизм. Медикаментозні препарати використовуються, тільки якщо потрібно лікувати специфічні симптоми захворювання. В основному лікарями використовується психотерапія і соціальна адаптація.

Організація життя дітей з розладом налагодження соціальних відносин:

• Бажано, щоб дитиною займався один фахівець. Часта зміна лікарів зіб`є пацієнта з звичного ритму і посилить симптоми;
• Батьки повинні зрозуміти, що лікування захворювання має продовжуватися і після бесіди з психологом - це щоденний, навіть щохвилинний працю всього оточення малюка;
• Потрібно звикнути до того, що життя з дитиною, які хворіють на аутизм, передбачає щоденне повторення одних і тих же дій. Це велике психологічне навантаження не тільки для дітей, а й для батьків;
• Хороший терапевтичний ефект надає чіткий розпорядок дня сім`ї, підтримка звичної обстановки в кімнаті - це сприяє розслабленню дитини і допомагає купірувати деякі симптоми;
• З такими дітьми потрібно багато спілкуватися, намагатися привернути увагу, багато разів повторюючи їх ім`я з однаковою гучністю і інтонацією. Не можна підвищувати голос на пацієнта з діагнозом аутизм, застосовувати силу або больові стимулятори.

Прогноз за течією захворювання індивідуальний для кожного випадку. Якщо один малюк починає демонструвати поліпшення комунікативних здібностей та сприйняття вже через кілька тижнів після початку терапії, то інший може не змінювати своєї поведінки кілька років. Аутизм - це не вирок. Такі пацієнти здатні жити повноцінним життям. Але важливо пам`ятати, що лікування даного стану не повинно перериватися навіть на день.