Вікові особливості дітей

У цьому віці малюк демонструє бажання все робити по-своєму, що і є основною ознакою кризи трьох років. Так він усвідомлює себе як самостійну особистість.

Відео: Вікові особливості дітей (Вершиніна)

Гра в цей час стає колективної і частіше має сюжетне наповнення, тобто вона є образно-рольовим відображенням життя. Діти в таких іграх вчаться захищати свої кордони, інтереси і намагаються сприймати їх наявність у інших однолітків.

Мова малюка вдосконалюється, словниковий запас розширюється, цього віку характерно придумування неіснуючих слів.

Вікові особливості дітей 4-5 років

Цей період вважається віком відносного затишшя. З кризи дитина вийшла, самоствердитися і став прихильнішими. У нього зростає інтерес до навколишнього і одноліткам. Дитина розширює спектр емоцій, розуміючи почуття інших і співпереживаючи їм.

Творчі здібності в 4-5 років виявляються сильнішими. Здібності до малювання, танців, музиці, спорту можна помітити у малюка якраз в цьому віці і правильно їх скорегувати.

Також цього віку характерна поява страхів як наслідок розвитку уяви. Нестримна фантазія дитини часом може сформувати страх залишатися одному, тому що дитя відчуває страх перед якимось негативним героєм мультфільму, казки.

Удосконалюються і відносини дітей з ровесниками. Вони миряться і сваряться, дружать і ображаються, допомагають тим, хто їм подобається.

Природна допитливість змушує дівчаток і хлопчиків постійно питати батьків, вихователя про те, що їх цікавить. Це період, коли у малюка рот не закривається, а батьки іноді не знають, як правильно відповідати на питання свого чада.

Вікові особливості дітей 5-6 років

Активний фізичний і пізнавальний розвиток характерно періоду 5-6 років. Розвивається творча уява малюка, він нерідко привертає до себе увагу навіть негативними вчинками, самутверждаясь.

Діти в цей час замінюють сюжетно-рольові ігри іграми з правилами. Саме в них стверджується механізм управління поведінкою. У цей період малюкові потрібен зовнішній контроль з боку друзів по грі. Спочатку діти контролюють один одного, а потім вже себе самого. Дитина все більше наслідує дорослим, прагнучи до самостійності. Він намагається і хоче все робити сам.

Малюк в 5-6 років вже усвідомлює статеві відмінності і починає штурмувати делікатними питаннями і тата, і маму. Також в цей час у нього з`являються питання, пов`язані зі смертю, посилюються і його страхи. Найчастіше це нічні страхи, пов`язані з ростом творчої фантазії.

Вікові особливості дітей 6-7 років

Дитина в 6-7 років вже готовий на зміну діяльності та правила, які пред`являє йому школа. Він соціалізується, адаптується до нового шкільного середовища, враховуючи вимоги і точки зору дорослих, однолітків.

Хлопчик чи дівчинка вже можуть зосереджуватися не тільки на цікавій, улюбленій роботі, а й на те, що робити необхідно. При цьому зусилля, що докладаються до семи років можуть зростати за часом. Дитина здатна вольовим зусиллям освоювати знання, які йому не цікаві. Дитина хоче вчитися тому, що він до цього психологічно і мотиваційно готовий. Він уже інтелектуально зрілий і гра в цей період з провідного виду діяльності переходить на задній план, а основною формою діяльності стає навчальна.

Хлопчики і дівчатка в цей час дуже сильно орієнтовані на зовнішню оцінку. Самостійно їм ще важко себе оцінити, а похвала мами і бабусі, оцінка вчителя якраз і служать тим мотиватором, який до кінця першого класу формує ставлення дитини до навчання. Це або інтерес і розуміння своєї відповідальності і нових обов`язків, або виконання нових функцій без ентузіазму, на вимогу дорослих і по формується звичкою.

Вікові особливості дітей 8-9 років

Організм дитини, незважаючи на візуальне дорослішання, ще дуже крихкий. Він вимагає повноцінного відпочинку і сну тривалістю дев`ять годин на добу, збалансованого харчування. У цей час шкільні навантаження зростають, і діти з головою віддаються навчанні, часом забуваючи про обіди, прогулянках. Тому батькам важливо контролювати чергування навантажень і відпочинку. Добре, якщо в цьому віці дитина вже визначено в спортивну секцію або відвідує музичну школу, танці. Зміна діяльності та сприяння фізичному розвитку важливі для його здоров`я.

У 8-9 років син і дочка поступово віддаляються від батьків. Тому їм необхідно буде терпіння для грамотного вибудовування відносин зі своїм чадом. І тут важливо не перегнути палицю з надмірним контролем, і в той же час не давати багато свободи, намагаючись зберегти контроль над поведінкою, проведенням часу дитини. Адже в вісім-дев`ять років діти ще залишаються дітьми. Вони часто потребують порад, не в силах самостійно вирішити моральні проблеми в стосунках із однолітками, вчителями. Вони для них здаються цілої бідою.

Тому батьки повинні не втратити свою почесну місію головного слухача і друга, авторитету і наставника, спілкування з яким викликало б у сина і дочки почуття захищеності і довіри. Просто в цей період намагайтеся більше розмовляти з дитиною по-дорослому, розповідайте і про свої проблеми на роботі, труднощі дорослих людей, способах виходу з проблемних ситуацій. В результаті такого щоденного спілкування і спільного проведення часу у вихідні у сина або дочки сформується тверде переконання, що лише в родині він отримає максимум любові, захисту, поваги і підтримки.

Особливості дітей підліткового віку

Важким віком називають педагоги, лікарі, психологи період підліткового віку, який триває з 12 до 18 років. В цей час організм біологічно дозріває до переходу в стадію дорослої людини, і це супроводжується нервовими і ендокринними збоями. Підлітковий період - найвідповідальніший для подальшого розвитку. Йому характерно порушення фізіологічного та психологічного рівноваги. А виявляється це оголенням слабких сторін дитячої особистості, робить її уразливим до впливу несприятливих факторів ззовні.

Відео: Вікові особливості дітей шкільного віку

У підлітковому віці відзначається почастішання невротичних сплесків, які проявляються головним болем і порушенням сну, стомлюваністю і поганим апетитом, запамороченнями і непритомністю, схильністю до страхів і плаксивість. Якщо підлітковий період проходить дуже складно, то це може проявитися зав`язлу ідеями і снохождением, енурезом. це специфічні "хвороби росту", І батьки повинні бути до них готові. Зазвичай до 16 років у підлітків ці симптоми зникають, і поліпшується самопочуття. Але підвищена сприйнятливість і вразливість залишаються. Це повинні розуміти і пам`ятати дорослі, які оточують підлітка.

На формування підлітків в цьому віці сильно впливають відносини в родині, школі. Запобігти такому вплив майже неможливо, а ось зменшити переживання підлітка, проявляючи до нього увагу, співчуття, цілком реально. Дослідження психологів підтверджують, що в 90% випадків розвитку неврозів у підлітків сприяють неправильне виховання і конфлікти між батьком і матір`ю. Негативно на підлітка діють дві крайності типового батьківського виховання: гіперопіка і вседозволеність. При гиперопеке підліткам характерні сором`язливість і нерішучість, замкнутість і схильність до сумнівів, що формує негативне ставлення до них однолітків.

Коли ж дитина в підлітковому віці є в родині кумиром, то у нього формуються егоїзм, бажання здаватися краще, ніж насправді, жорстокість, злість, вкорінюються шкідливі звички.

Саме виходячи з вищесказаного, роль батьків в цьому віці для дітей, їх терпіння, увагу важливі так само, як і в дитячому віці.