Сучасні підходи до виховання

Відео: Рубцова Ірина Петрівна: Сучасні підходи до патріотичного виховання студентів

З кожним днем дорослішання ще вчора такого маленького дитятка, батьки все більше замислюються: як правильно підійти до виховання малюка, щоб він виріс хорошою і правильною людиною? процес виховання - нелегкий процес. Він багатогранний і різнобічний, включає в себе безліч різноманітних підходів і методик.

Відео: М1.Р3.Т1. М1.Р3.Т2. М1.Р3.Т3

Як правило, батьки виховують дитину за тією моделлю, за якою колись їх самих виховували батьки. Моделей цих психологи налічують чотири: це авторитарний підхід у вихованні дитини, ліберальний підхід, демократичний і байдужий (або по-науковому - індиферентний).

Авторитарний підхід передбачає виховання дитини у виключній строгості. Він передбачає повне і беззастережне підпорядкування дитини батькам. Так, мати з батьком чітко знають, якою людиною вони хочуть в майбутньому бачити свого малюка, а тому методом наказів, вимог, формують з малюка, на їхню думку, особистість. Найбільшою проблемою такого підходу у вихованні дітей є те, що результатом його може стати пасивність самої дитини. Дитина звикає залежати від батьків і їх думки, а тому не вміє приймати рішення самостійно. Більш того, втрачається творчий початок, дитина може перетворитися в безініціативного і несамостійного підлітка. Це обумовлено тим, що будь-який малюк в дитинстві прагнути до пізнання світу. Надмірні батьківські заборони, чітко визначені рамки, виставлені для дитини, заважають йому розвиватися. Це не означає, що потрібно прямо відразу і все малюкові дозволити, але крапля самостійності, та й можливість вибору йому все, таки варто залишити.

Відео: ПАТРІОТИЧНА конференція 28 листопада 2014

Кардинально протилежний авторитарного ліберальний підхід у вихованні дитини. У разі ліберального підходу до виховання батьки високо оцінюють дитини (при цьому не завжди виправдано), не схильні до заборон, обмеження і контролю. Це так званий «метод вседозволеності», при якому дитина отримує занадто великий обсяг свободи, можливість самому приймати ті чи інші рішення, хоч не завжди він до цього і готовий. Психологи попереджають: кожному віку властиві свої особливості, і маленькій дитині такий підхід у вихованні може принести більше шкоди, ніж користі. Більш того, батьки-ліберали ризикують в результаті виростити досить егоїстичну і бездушну особу.

Свої принципи має демократичний підхід до виховання дитини. Демократичний підхід - це своєрідне співробітництво маленького чоловічка і його батьків. Так, вони зберігають над дитиною вплив, але не користуються приказними методами, користуючись владою в залежності від ситуації. У цьому випадку малюк для батьків є учасником рівноправних відносин. Дитина отримує всі необхідні знання, вчиться розрізняти погане від хорошого, але прийняття рішення завжди залишається за ним. Фахівці визнають таку модель виховання ідеальної, проте і тут виділяють кілька пересторог. Наприклад, на самих ранніх етапах розвитку дитина в силу віку просто не може стати учасником рівноправних відносин: у нього ще немає необхідних життєвих пізнань. Виховання на цьому етапі - це тільки вплив старшого на дитину. І лише з часом, коли малюк вже зорієнтується в навколишньому світі і стане усвідомлювати навколишні його явища, можна говорити про застосування демократичного підходу у вихованні.

Відео: Психолог Марія Лекарева про вихованість і вихованні ( «Азбука семьи", Фрагмент серії №20)

Окремо психологи класифікують індиферентний ( «байдужий») підхід вихованню дитини, хоча якраз в цьому випадку, як нам здається, говорити про виховання як таке не доводиться взагалі. Справа в тому, що при такому підході увагу дитині батьки практично не приділяють. Аргументація в цьому випадку - можливість для малюка розвиватися незалежним і вільним. Така модель виховання представлена, як правило, в сім`ях, де батьки обтяжені власними проблемами, а сил і часу на власну дитину у них не перебуває. Батьки не встановлюють для малюка ніяких обмежень, закриті для спілкування з дитиною, практично не цікавляться його внутрішнім і чуттєвим світом. При такому підході у малюка страждає потреба в емоційному контакті з батьками, поняття «сім`я» або «сімейне вогнище» у нього не сформовані. Напевно, все ж немає нічого гіршого, якщо власне дитя для батьків стає абсолютно байдужим.

Для того, щоб дитина виросла повноцінною і різнобічно розвиненою особистістю, батькам в процесі його виховання доведеться докласти чимало зусиль. Головне - пам`ятати: ні зайві заборони, ні абсолютна свобода вибору, надана малюкові, хорошою служби не послужать. Як говорили мудрі: добре те, що в міру. А тому принцип золотої середини буде найкращим вибором при вихованні дитини.