Як навчити дитину робити уроки самостійно?

Відео: Як навчити дитину робити уроки самостійно

Батьки школярів нерідко скаржаться, що діти не сідають за домашнє завдання без нагадування або відмовляються виконувати його без присутності мами чи тата поруч. У таких ситуаціях важливо не поспішати з покаранням, а спочатку спробувати з`ясувати причину проблеми, вивчити коректні способи, як навчити дитину робити уроки самостійно. Підготовка домашнього завдання грає найважливішу роль в психологічному розвитку і вихованні дітей, адже вона прищеплює їм почуття відповідальності, особистісної цілісності та автономності.

Чому дитина не робить уроки самостійно?

Кожна людина суто індивідуальний, і не важливо, скільки йому років, 7 або 17. Тому і причин, за якими школярі не бажають виконувати домашні завдання, дуже багато. Слід враховувати не тільки індивідуальні особливості малюка, його характер і емоційний склад, а й зовнішні обставини, ступінь додаткової завантаженості, кількість обов`язків по дому.

Відео: Як правильно робити уроки

Основні фактори, через які дитина не хоче самостійно робити уроки:

• страх невдачі або не виправдати очікування;
• нерозуміння матеріалу;
• бажання привернути увагу батьків;
• висока тривожність;
• синдром дефіциту уваги;
• гіперактивність.

У 3-х перших випадках з проблемою можна впоратися самостійно. Решта ситуації вимагають професійної допомоги, необхідно звернутися до дитячого психотерапевта і невропатолога.

Як привчити дитину робити уроки самостійно?

Після з`ясування причини небажання або нездатності виконувати домашні завдання, слід допомогти школяреві набути впевненості в своїх силах і прищепити йому почуття відповідальності. Це можна зробити наступним чином:

Відео: Як навчитися плавати дорослому самостійно за 30 хвилин

1. Скласти графік. Необхідно разом з дитиною розробити режим, навіть зобразити його наочно, як розклад, згідно з яким після школи і додаткових секцій він пообідає, трохи відпочине (близько 1-1,5 годин) і сяде за уроки. Бажано, щоб час для початку виконання домашніх завдань завжди було однаковим.
2. Обладнати робоче місце. Школяру має бути максимально зручно сидіти, читати і писати. Додатково можна запропонувати дитині організувати навчальні матеріали: з одного боку столу заздалегідь складати підручники і зошити, за допомогою яких він буде робити уроки, на іншу переміщати вже виконані завдання.
3. Позначити сфери відповідальності. Необхідно чітко пояснити малюкові, що успіхи і невдачі в школі є наслідком виключно його рішень і дій. Навчання потрібна не мамі і не татові, а дитині, так як вона визначає ступінь його інтелектуального розвитку та майбутні можливості. Незайвим буде розповісти, які перспективи при різних варіантах успішності.
4. Послабити контроль і знизити планку вимог. Будь-яка людина, навіть дорослий, припускається помилок, тому не потрібно кожен раз лаяти або зупиняти школяра через помарок або епізодів неуважності. Краще дозволити дитині закінчити роботу і запропонувати її перевірити. Якщо він не знайде помилку самостійно, м`яко вказати на неї, але одночасно похвалити за працю.
5. Приділяти достатньо уваги. Звичайно, не варто весь час «сидіти над душею» або «розжовувати» малюкові завдання, робити уроки за нього. Просто необхідно завжди відгукуватися на прохання про допомогу, не забувати хвалити школяра і заохочувати прагнути до більшого.

При цьому важливо пам`ятати - як би ви не старалися змусити дитину робити уроки самостійно, не можна вдаватися до «дресурі». Заохочення тільки у вигляді щирої похвали є правильним підходом. Не варто купувати дорогі подарунки або видавати гроші за виконані домашні завдання.