Як допомогти розсіяному дитині?

Часто батьки чують від вихователів і вчителів скарги на те, що їхня дитина не здатний зосередитися, витає в хмарах на заняттях, легко відволікається і, як наслідок, не виконує завдання. Та й мама з татом самі помічають, що їх чадо вічно «вважає ворон», нічого не чуючи і не бачачи навколо себе.

Сьогодні ми поговоримо про те, звідки береться дитяча неуважність і як допомогти розсіяному малюкові.

Намагаючись виховати уважного дитини, дорослі часто вдаються до недієвим і навіть шкідливим заходам - починають вичитувати, читати численні нотації і навіть карати свого нащадка.

Однак ніякого ефекту подібні методи не приносять, оскільки розсіяні діти не можуть сприймати довгі лекції, та й сама неуважність не є поведінкової проблемою, яку можна усунути дисциплінарними заходами.

Особливості уваги в дитячому віці

Перш ніж говорити про неуважності, необхідно зрозуміти, що ж таке увагу.

Попросту кажучи, увагу допомагає людині виділяти значиму інформацію серед величезного потоку різних непотрібних сигналів. Які ж типи уваги зустрічаються у дітей?

1. Зовнішнє. Воно зустрічається майже з самого народження малюка. Груднічок починає повертати голівку в ту сторону, звідки доноситься звук або аромат, або намагається зловити поглядом зацікавив його предмет.
2. Внутрішнє. Характерно для дошкільнят. Можливо, ви помічали, як дитина іноді повністю занурюється в свої думки. З боку здається, що він неуважний, проте в дійсності він зосереджений на щось значуще.
3. Мимовільне. Також характерно більшою мірою для дошкільнят. Наприклад, малюк грає в пісочниці і бачить у приятеля машинку з дистанційним управлінням. Він відразу перемикається на новий предмет, і вам доведеться постаратися, щоб повернути його до будівництва пасок.
4. Довільний. Виникає в старшому дошкільному віці. Тепер діти вже можуть свідомо контролювати свою увагу, докладаючи для цього деякі зусилля. Особливо це стосується навчальної діяльності, яка не завжди цікава дитині.

Ознаки розсіяної уваги у дітей

У розсіяного дитини довільна увага порушено, а значить, він не може надовго концентруватися на якомусь об`єкті або дії. Малюк неуважний, якщо:

• будь-який звук, рух його легко відволікає;
• йому важко займатися тривалий час однією справою;
• іноді здається, що він не слухає або не розуміє зверненої до нього мови;
• йому складно дотримуватися інструкції, вимоги, вказівки дорослих;
• у нього спостерігається забудькуватість, яка пов`язана зі складнощами концентрації уваги, а не з проблемами з пам`яттю;
• забуває або частенько втрачає свої речі;
• незважаючи на високу мотивацію, при роботі робить безліч помилок;
• численні невдачі призводять до того, що він віддає перевагу тим занять, які не пов`язані з оцінкою успішності - наприклад, комп`ютерним іграм.

Причини дитячої неуважності

Безсумнівно, боротися з подібним недоліком необхідно, однак спочатку слід з`ясувати, звідки береться неуважність. Психологи виділяють кілька провокуючих чинників.

1. Часто неуважність виникає через особливості нервової системи. Холерики і сангвініки легко відволікаються, особливо якщо заняття їм не дуже цікаво. Інертні діти (меланхоліки і флегматики) розсіяні в силу повільності і складності з перемиканням уваги.
2. Ще одна поширена причина - гіперактивність. Надмірно активна дитина не може зосередитися, не чує інструкцій, не здатний захопитися чимось довше двох-трьох хвилин.
3. Неуважність може бути викликана загальною ослабленою або різними захворювання, оскільки всі сили дитячого організму витрачаються на відновлення здоров`я. До речі, батькам варто стежити і за рівнем гемоглобіну у дитини.
4. Іноді розсіяне поведінку поширюється тільки на певні дії, наприклад, на уроки математики, заняття іноземною мовою. Це може означати, що дитині не цікаві подібні вправи.
5. Недолік вільного часу і відпочинку, висока завантаженість нерідко призводять до перевтоми. Накопичена втома не дає дитині можливість сконцентруватися на якій-небудь дії.

Як допомогти розсіяному дитині?

Чим можуть допомогти дорослі розсіяному дитині?

1. Перш за все, проаналізуйте розпорядок дня свого чада. Якщо він швидко стомлюється, не можна завантажувати його численними додатковими заняттями, гуртками та секціями. Також уважно стежте, щоб дитина висипався і приймав вітаміни.
2. Більшість дітей любить збирати мозаїку і пазли. Подібні головоломки сприяють розвитку концентрації уваги, тому постарайтеся залучити свого розсіяного дитини до цього заняття. Якщо ж дитина в процесі збирання відволікається, прийдіть на допомогу і допоможіть добудувати зображення.
3. Маленьких дітей можна привчати до виконання кропіткої роботи - перебирання крупи, квасолі, нанизування макаронин на волосінь. Дитину постарше навчіть таким видам рукоділля, які вимагають зосередженості - наприклад, вишивка хрестиком, пірографія (випалювання по дереву), бісероплетіння.
4. Прогулянки на природі також допомагають боротися з неуважністю. Частіше виїжджайте в ліс, на дачу, де діти зможуть поспостерігати за різними природними явищами, поведінкою тварин, птахів і комах. Крім того, свіже повітря благотворно впливає на загальне здоров`я дитини.
5. Якщо ваше чадо ходить в школу, попросіть педагога посадити його на першу парту, щоб він не вважав ворон на «камчатці». Удома теж необхідно створити робочу обстановку, яка виключила б відволікаючі фактори. Чи не ставте стіл біля вікна, вимикайте під час занять телевізор і комп`ютер.
6. Обов`язково обговорюйте з дитиною прочитані книги, задавайте уточнюючі питання: про що була казка, хто з персонажів йому найбільше сподобався, чим закінчилася історія і т.д. Попросіть намалювати картинку за мотивами прочитаної книжки. До речі, про це доручення можна повідомити заздалегідь, тоді малюк стане слухати уважніше.
7. Будьте готові разом виконувати домашні завдання, а також повторювати пройдений в школі матеріал, оскільки розсіяні діти часто пропускають істотні моменти. Щоб дитині було простіше включатися в освітній процес, можна заздалегідь розповідати зміст майбутнього уроку.

Успіхи дитини в навчанні та інших видах діяльності безпосередньо залежать від уміння бути уважним.

Відео: Розсіяний дитина. Що робити?

Тому постарайтеся набратися терпіння і не чекайте від своєї розпорошеної чада негайних результатів. Найголовніше - не варто лаяти малюка, навпаки, частіше хваліть і м`яко направляйте, даючи чітку інструкцію.