Герпес при вагітності

Проблема герпетичної інфекції дуже актуальна в даний час, так як віруси простого герпесу є у 40% людей у віці від 25 до 30 років і у 90% людей старше 40 років, тобто практично все доросле населення планети. Цікаво відзначити, що інфікованість безпосередньо залежить від соціального статусу і роду діяльності людини: 80% повій, 60% представників нижчої соціального прошарку суспільства, 20-40% людей з середнього класу, 0-3% черниць.

Група захворювань, що викликаються вірусом простого герпесу, вельми різноманітна і широка, і включає в себе ураження шкіри і слизових оболонок, очей, центральної нервової системи та деяких внутрішніх органів. При всій простоті, як самого вірусу, так і його проявів, захворювання дуже важко піддаються лікуванню і мають ряд ускладнень. Особливо актуально це у вагітних, коли в умовах підвищеного навантаження на організм і відповідальності вже не тільки за себе, виникає додаткова причина для занепокоєння, а перед медиками постає одвічне питання: «Як максимально ефективно вилікувати вагітну жінку і при цьому не нашкодити дитині?»

Причини загострення герпесу при вагітності

Отже, причиною герпетичних захворювань є вірус простого герпесу, в сімейство якого також входять віруси вітряної віспи, оперізуючого лишаю, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, а також деякі інші. Всі віруси герпесу містять в собі молекулу ДНК, що визначає їх високу «живучість» в організмі і важкодоступність лікуванню. Найбільш часто зустрічаються віруси першого типу, які викликають захворювання шкіри обличчя, тулуба, рук і ніг, поселяються в роті, очах, носі, а також віруси простого герпесу другого типу, який хоч і схожий на перший, проте вважає за краще селитися на статевих органах. Звичайно, так званий генітальний герпес або герпетичне ураження статевих органів, може викликатися і вірусами першого типу і різниці в симптомах не буде, проте захворювання статевих органів, викликане вірусами другого типу, в 10 разів частіше повторюється і залишається недолікований тривалий час.

Джерелом інфекції є хвора людина, тобто той, у кого є явні ознаки герпесу, а також носії, тобто ті, хто колись хворів герпесом одноразово, вилікувався і більше не мав епізодів хвороби - так звана латентна (прихована) форма. При прихованій формі виділення вірусу зі слиною без розвитку захворювання зустрічається у 2-9% людей, а з статевих шляхів у 5% чоловіків і 8% жінок. Найбільш небезпечні люди з явними проявами болезні.Віруси передаються в основному по повітрю, а також при контактах через шкіру при наявності навіть незначних пошкоджень.

Віруси другого типу передаються при статевих контактах. Передача вірусу може здійснюватися через плаценту під час вагітності. Вперше в житті зараження відбувається у віці близько 7-8 років, а вірусом другого типу в період початку активного статевого життя. Виникнення захворювання відбувається не при кожному проникненні вірусу в організм, а лише в 30% випадків, а інші випадки зараження протікають без явних симптомів, і тільки при вираженому зниженні імунітету (переохолодження, перегрівання, фізичні і психічні травми, ультрафіолетове опромінення, прийом деяких ліків, вагітність, різні захворювання, що супроводжуються вираженим імунодефіцитом - ВІЛ-інфекція) може розвиватися хвороба.

Віруси проникають в організм через пошкоджену шкіру і слизові оболонки і там розмножуються, що проявляється характерними висипаннями або не виявляється ніяк. Коли кількість вірусу в шкірі або слизовій оболонці досягає досить великого числа, вірус починає впроваджуватися в нервові клітини і по довгих нервах просуватися в напрямку головного і спинного мозку.

Нервові клітини в силу своєї високої опірності пригнічують активність вірусів і переводять їх в «спляче» стан. Коли ж організм людини піддається зовнішнім впливам, відбуваються коливання в системі імунітету, порушується баланс між стримуючими силами і вірус може «прокинутися» і почати активно розмножуватися. При цьому відбувається поширення вірусу по нервових клітинах далі, і виникають нові ділянки висипань вже далеко від місця, де вірус проник в організм. Тривалість і інтенсивність хвороби, частота загострень головним чином залежать від стану імунітету людини і типу вірусу. Коли людина вперше захворює герпесом, у нього ще не виробилися спеціальні захисні клітини крові (антитіла), тому перебіг хвороби проявляється не тільки специфічної висипом, а й загальними симптомами, подібними з іншими вірусними хворобами: підвищення температури тіла, слабкість, нездужання, нудота, головний біль.

симптоми герпесу

Як же проявляється герпетична інфекція? Єдиної класифікації не існує. Згідно з міжнародною статистичною класифікацією хвороб і проблем, пов`язаних зі здоров`ям, 10-го перегляду (МКБ-10), захворювання, викликані вірусом простого герпесу, у залежності від місця розвитку, групуються наступним чином:

- герпетична екзема (почервоніння і лущення шкіри) -
- герпетичний везикулярний дерматит (бульбашки на шкірі з почервонінням навколо) -
- герпетичний гінгівостоматит і тонзиллофарингит (поява бульбашок і цяток на слизовій оболонці порожнини рота, ясен, внутрішньої поверхні щік, а також на бічних і задній стінці глотки і мигдалинах) -
- герпетичний менінгіт (ураження мозкових оболонок) -
- герпетичний енцефаліт (ураження тканини самого мозку) -
- герпетична хвороба очей-
- диссеминированная герпетична хвороба (наявність висипань на різних частинах тіла в великій кількості) -
- аногенітальну герпетична інфекція (захворювання прямої кишки, статевих органів, сечовивідних шляхів).

Зупинимося на генітальний герпес у жінок, так як найчастіше робить негативний вплив на здоров`я жінки і її здатність мати здорових дітей. Перший епізод інфекції має загальні ознаки у вигляді нездужання, загальної слабкості, болів в м`язах, болю в нижніх відділах живота, а також місцеві висипання. Чим частіше хворіє жінка, тим більша ймовірність прихованого перебігу інфекції або відсутність прояви загострення зовсім. Висипання мають вигляд множинних дрібних бульбашок на зовнішніх статевих органах. Через кілька днів пухирці лопаються, на місці їх з`являються виразки, які потім покриваються кіркою. Турбує свербіж, печіння, можуть збільшуватися пахові лімфатичні вузли, що викликає додатковий дискомфорт. Крім зовнішніх статевих органів може дивуватися сечівник, шийка матки, маткові труби і слизова оболонка матки (ендометрит), що може призводити до неможливості завагітніти, хронічної невиношування і безпліддя. В окремих випадках великі зони ураження і часто повторювані загострення можуть служити передумовами для розвитку раку шийки матки.

Зараження плода в 90% випадків відбувається під час пологів, в 5-8% під час вагітності, і лише зрідка - після пологів. Зараження генітальним герпесом під час вагітності може значно порушити нормальне її перебіг і навіть привести до мимовільного викидня. Найбільш небезпечним для дитини є зараження під час другої половини вагітності і безпосередньо перед пологами, коли виникає найбільший ризик розвитку генералізованої герпетичної інфекції у плода. При цьому у дитини розвивається важкий стан з ураженням шкіри, слизових оболонок, очей, головного мозку, печінки, легенів, що може закінчитися смертельним результатом, якщо вчасно не почати лікування противірусними препаратами.

Лікування герпесу при вагітності

Лікування герпесу у вагітних досить проблематично, так як безпека противірусних препаратів повністю не доведена. У будь-якому випадку лікування повинно проводитися тільки лікарем. Для лікування може бути призначений Ацикловір. Якщо під час вагітності у жінки виявляється герпес, то в якості розродження вибирається кесарів розтин, що максимально ізолює контакт немовляти з зараженими статевими шляхами жінки. Іноді при відомих частих загостреннях герпесу до і під час вагітності може бути проведено профілактичне лікування за місяць до пологів, що дасть можливість запобігти загостренню під час пологів і жінка зможе народити самостійно. Безумовно, підхід до кожної породіллі індивідуальний, оцінюється безліч факторів, стан жінки і плоду, і приймається рішення про спосіб пологів.

Незважаючи на всі заходи, що вживаються лікарями, не можна бути на 100% впевненим, що майбутній малюк не заразитися герпесом, тому навіть після пологів необхідний ретельний нагляд за ним.

Крім ліків, спрямованих на знищення вірусу в організмі, застосовуються так звані симптоматичні засоби, які пом`якшують або прибирають ті симптоми, які порушують загальний комфорт. При наявності вираженого набряку та свербежу призначаються нестероїдні протизапальні засоби, антигістамінні препарати. Вітаміни та імуномодулятори призначаються з метою підвищення рівня захисту тканин, їх відновлювальних здібностей, зменшують ламкість судин.

Знову ж таки, під час вагітності більшість з перерахованих вище ліків протипоказані або слід використовувати їх з обережністю, обов`язково перед застосуванням слід проконсультуватися з лікарем. Можна віддати перевагу місцевому лікуванню, коли ризик потрапляння ліки в кров мінімальний. Можна змащувати місця висипань різними барвниками (перманганатом калію, діамантовим зеленим, фукорцином). Корки краще не видаляти, але якщо вони стають великими, можна розм`якшити їх за допомогою оксолінової мазі, яка має противірусну дію, або будь-який інший мазі, але краще борово-висмутовой або дерматоловую. При наявності глибоких виразок їх краще загоювати препаратами на основі гелю, щоб не було подкісанія і мокнуть на ранці. Підійде Солкосерил-гель.

У більшості випадків прогноз лікування герпетичної інфекції сприятливий, проте, важкі форми, що ускладнилися енцефалітом, гепатитом, пневмонією, можуть мати летальні наслідки. При ураженні очей може спостерігатися втрата зору.

Для того щоб не допустити поширення інфекції і розвитку незворотних наслідків, необхідно застосовувати заходи профілактики. Слід припинити випадкові статеві зв`язки, обов`язково використовувати презерватив. Для недопущення зараження плода вагітним, які страждають герпесом, слід негайно звернутися до лікаря і почати своєчасне лікування, молодим мамам слід захистити своїх немовлят від контакту з хворими, у яких виявлений герпес.

Герпес на губах при вагітності

Не менш суттєвою є проблема герпесу на губах. Герпетичне ураження шкіри зустрічається найбільш часто і доставляє крім загальних незручностей ще й турбота про зовнішній вигляд, так як виглядає вкрай неестетично. На губах, навколо рота, на підборідді, крилах носа з`являються один або кілька дрібних бульбашок з почервонінням навколо. Місця висипань сверблять, виникає відчуття печіння і біль. Через 2-3 дні пухирці лопаються, на їх місці утворюються скориночки, які через 5-8 днів самостійно відпадають. Якщо бульбашок багато, то може підвищуватися температура тіла, з`являтися слабкість, озноб, м`язові болі. Як правило, захворювання проходить самостійно, проте для того щоб уникнути можливих ускладнень необхідно приймати противірусне лікування.

Імовірність передачі вірусних частинок під час вагітності від матері до плоду невелика, але при активації вірусу в момент загострення він може проходити через плаценту до плоду. Крім того, вірус може передаватися до новонародженого при контакті хворої матері зі шкірою немовляти, а також якщо мама нехтує правилами особистої гігієни і облизує впала соску або використовує один і той же рушник або косметичні засоби як для себе, так і для дитини.

Як правило, для лікування невеликих висипань у вагітних можна застосовувати місцево мазі, що містять ацикловір або пенцикловир, попередньо обробивши ділянки з висипом одеколоном або лосьйоном з антисептиком. Лікування мазями слід почати якомога раніше, коли бульбашки тільки з`явилися і їх небагато, або ще до їх повленія, при почервонінні, пощипуванні - в перші 1-2 дня. Якщо ж кількість висипань велике і з`являються загальні ознаки нездужання, то після консультації фахівця слід застосовувати ацикловір всередину в дозах, підібраних лікарем. Крім цього призначаються інтерферон і індуктор інтерферону (препарати, що стимулюють вироблення власного інтерферону) для стимуляції власного противірусного імунітету.

Лікування займає близько 10 днів, висипання проходять безслідно, проте вірус з організму нікуди не йде і треба пам`ятати про це, дотримуватися правил особистої гігієни, вести здоровий спосіб життя, зміцнювати імунітет.

Лікар Літаш М.В.