Асфіксія новонароджених

зміст:

Асфіксія новонароджених: ознаки, лікування і наслідки

Під асфіксією в неонаталогії розуміють стан, що виявляється ослабленням або відсутністю дихальної функції при роботі серцевого м`яза, яке призводить до порушення газообміну в організмі новонародженого (нестача кисню і скупчення вуглекислоти). Близько 4-6% всіх пологів призводять до вищеописаного стану у плода.

Види асфіксії у новонароджених

Залежно від часу виникнення асфіксію новонароджених класифікують на:

• первинну - виникає в процесі народження;
• вторинну - виникає через кілька діб або годин після пологів і виявляється відсутністю або утрудненням дихання.

Причини асфіксії у новонародженої дитини

До асфіксії новонароджених призводить гостра або хронічна внутрішньоутробна брак кисню у плода.

Виділяють 5 основних моментів в появі асфіксії:

• раптова зупинка кровообігу в пуповині, що виникає в наслідок істинного вузла пуповини, перетяжки пуповини, міцне обвиття пуповиною шиї дитини;
• зміна газообміну в плаценті, в наслідок ранньої відшарування плаценти, неправильне розміщення плаценти;
• неправильне кровообіг в плаценті, зазвичай пов`язане з артеріальною гіпертензією у матері, дисфункцією родової діяльності;
• недостатнє насичення киснем крові матері, що виникає при анемії, серцево-судинної недостатності, хворобах бронхо-легеневої системи, цукровому діабеті, змін в щитовидній залозі;
• слабкість дихання новонародженого в зв`язку з дією медикаментозного лікування матері, внутрішньоутробне інфікування мозку плода, нестандартне розвиток легких.

Крім цього до асфіксії новонародженого призводять:

• закрита черепна травма дитини;
• вагітність, що протікає з конфліктом по резус-фактору;
• повне або часткове перекриття дихальних шляхів дитини навколоплідними водами з вмістом слизу і меконію.

Вторинна асфіксія новонароджених виникає в результаті:

• порушень кровообігу в головному мозку дитини;
• вдихання блювотних мас;
• вродженими аномаліями будови легенів, головного мозку, серцевого м`яза;
• пневмопатії;
• не сформована легкими у недоношених дітей.

Ознаки асфіксії новонароджених

Порушення дихання є головною ознакою розвитку асфіксії новонароджених. Воно призводить до зміни ритму серця, розладу кровообігу в організмі плода, послаблення рефлексів і дезорганізації нервово-м`язової провідності.

Шкала Апгар використовується не тільки для оцінки загального стану новонародженого, але і для диференціації ступеня його асфіксії. Вона побудована на аналізі даних про 5 критеріях стану плода: частота і ритм серцевої діяльності, дихальні руху, колір і стан шкіри, наявність м`язового тонусу і рефлексів.

Оцінка дитини проводиться двічі - на першій і на п`ятій хвилині життя. Кількість балів дитини за шкалою Апгар визначає одну з 4 ступенів асфіксії. Зазвичай, якщо у дитини по Апгар більше 7 балів, то його загальний стан розглядається як задовільний.

ступеня асфіксії

Асфіксія легкого ступеня

При ній загальний стан новонародженого за шкалою Апгар становить 6-7 балів. Такі діти з легкою асфіксією зазвичай вже протягом першої хвилини життя здійснюють перший самостійний вдих. Однак, при цьому сама дихальна активність досить слабка, є знижений тонус м`язів, помітна синява носогубного трикутника. При цьому зберігаються і відзначаються такі рефлекси як чхання або кашель.

Асфіксія середнього ступеня (помірна)

При такому вигляді асфіксії загальна оцінка новонародженого за шкалою Апгар становить 4-5 балів. Дитина вже на першій хвилині зробив свій перший вдих, але його дихання занадто слабо, воно нерегулярне, крик не відзначається - це скоріше писк або стогін, серцебиття нерегулярне і уповільнене. При цьому в наявності слабкий м`язовий тонус, гримаса на обличчі, загальна синява кистей рук, стоп, всього особи, пульсація пуповини.

Асфіксія важкого ступеня

Це одне з найбільш критичних станів дитини. Воно відповідає за Апгар 1-3 балів. Відзначається апное (відсутність дихання) або дихання занадто рідкісне і нерегулярне.

Такі діти після народження не кричать, мають рідкісні серцеві скорочення, відсутність рефлекторної діяльності, атонію або слабкий м`язовий тонус, бліду шкіру, не пульсуючу пуповину.

Цей ступінь асфіксії часто призводить до розвитку недостатності надниркових залоз. Саме тому асфіксію тяжкого ступеня ще називають «білою».

Клінічна смерть

При клінічній смерті загальна оцінка новонародженого за шкалою Апгар дорівнює 0 балів. Це виражається в повній відсутності ознаки життя. Такий стан новонародженого є показанням для проведення невідкладних реанімаційних процедур.

Лікування асфіксії новонароджених

Для ефективного лікування дитини, необхідно почати весь комплекс лікування відразу ж після народження, тобто безпосередньо в пологовому залі. Це є запорукою успіху в терапії асфіксії новонароджених. Реанімаційні і наступні терапевтичні процедури здійснюються лікарем-неонатологом та лікарем-реаніматологом.

Перша допомога в пологовому залі:

Негайне переміщення новонародженого на пеленальний столик під джерело тепла. Після чого виробляють обтирання шкірних покривів за допомогою пелюшки насухо і відсмоктують з рота і верхніх дихальних шляхів слиз.

Якщо вищеописані дії не призвели до того, що дитина почав дихати, то його необхідно 1-2 рази злегка ляснути по п`ятах. Якщо ж дихання не з`явилося або воно нерегулярно, необхідно почати штучну вентиляцію легенів. Для цього на обличчя дитини одягають маску, яка проводить кисень. У разі проведення штучної вентиляції легенів більше двох хвилин, необхідно ввести шлунковий зонд і видалити вміст шлунка дитини.

Паралельно здійснюється оцінювання серцевої діяльності дитини. При встановленні частоти серцевих скорочень (ЧСС) 80 в хвилину або менше, починають непрямий масаж серця.

Через 30 секунд починається введення медикаментів при ЧСС 80 і менше під час здійснення штучної вентиляції легенів або в момент відсутності скорочень серцевого м`яза.

Для цього застосовують введення в пупкову вену розчинів бікарбонату натрію, адреналіну, альбумін з рінгер-лактататом і фізіологічним розчином.

Стан клінічної смерті дитини після пологів є показанням для негайної інтубації і здійснення викладеної вище лікарської терапії. Реанімаційні процедури завершуються тільки в тому випадку, якщо протягом 20 хвилин після їх початку серцева діяльність не спостерігається.

Якщо реанімаційні заходи дали позитивний результат, новонародженого з пологового залу переводять в палату інтенсивної терапії новонароджених.

При цьому наявність легкого ступеня асфіксії у дитини є показанням для розміщення його в кисневій палаті, помірної і важкої асфіксії - для влаштування дитини в кувез. Дуже важливо надати дитині спокій, обігрів. Для лікування застосовуються антибіотики.

Продовження лікування дитини в палаті інтенсивної терапії включає введення вітамінів (групи В, Е, глутамінової кислоти, пантотената калію, рутин, нікотинова кислота), вікасол, актовегін, дицинон і глюконат кальцію (попередження крововиливів в мозок), АТФ, кокарбоксилаза. Крім цього в разі відсутності ковтальних рефлексів проводиться санація рота і верхніх дихальних шляхів.

Першою годування дитини при легкій формі асфіксії допускається через 16 годин, з важкою формою асфіксії через 24 години за допомогою зонда.

Тривалість лікування обумовлюється загальним станом дитини і зазвичай становить від 10 днів до одного місяця.

Наслідки для здоров`я дитини

Асфіксія новонароджених має свої ранні і пізні наслідки.

До ранніх ускладнень асфіксії відносять:

• набряк головного мозку;
• вогнищеві крововиливи в головному мозку;
• омертвіння певних ділянок головного мозку.

До пізніх ускладнень відносяться:

• інфекційні стану, такі як пневмонія, менінгіт, сепсис;
• ускладнення неврологічної сфери - розвиток енцефалопатій.

Також родова асфіксія є причиною таких станів у дитини першого року життя:

• підвищена збудливість;
• загальмованість реакції;
• судомна готовність і судоми;
• гіпертензійного-гідроцефальний енцефалопатія;
• смерть дитини.

Відео: Причини асфіксії новонароджених. Профілактика-правильне дихання при потугах.