Особливістю організму вагітної жінки є ослаблення імунітету, внаслідок чого підвищується ризик виникнення захворювань інфекційного характеру. Переносять майбутні матусі такі стани важче, ніж інші люди. Та й їх наслідки несуть більш серйозні проблеми.
- 1 Особливості інфекційних захворювань у вагітних та їх лікування
- 2 Використання антибіотиків при вагітності
- 3 Вільпрафен при вагітності - свідчення і особливості прийому
- TORCH-інфекції. До них відносяться краснуха, цитомегаловірус, герпес, токсоплазмоз. Незважаючи на всі відмінності в симптомах і протіканні цих хвороб, їх об`єднує те, що при первинному зараженні вони з високою часткою ймовірності можуть потрапити і до плоду. Якщо зараження відбулося в першому триместрі, то в 80% випадків вірус вражає і плід, що веде до важких пороків розвитку. Найчастіше постановка такого діагнозу говорить про необхідність переривання вагітності за медичними показаннями. До кінця другого триместру ризик зараження плода знижується до 25%. Зараження в цьому періоді загрожує відставанням в розумовому і фізичному розвитку, епілептичними припадками.
- Вітряна віспа - ця дитяча болячка здатна викликати зовсім не дитячі проблеми у вагітних. Правда, відсоток таких проблем низький, але тільки в тому випадку, якщо зараження не було в 1 триместрі. Після 20-го тижня ризик практично зведений до 0, але підвищується, якщо захворіти на вітрянку за кілька днів до пологів. У цей час захворювання може викликати найважчі ускладнення. Всі наслідки внутрішньоутробного зараження аналогічні тим, які викликають TORCH-інфекції.
- Грип, ГРВІ. Для перебігу вагітності і для розвитку дитини не так небезпечний сам вірус, скільки наслідки. Дуже часто цей вірус провокує загострення хронічних захворювань, які можуть привести до мимовільного аборту.
Другою групою інфекцій є захворювання, викликані бактеріями. До бактеріальних інфекцій відносяться захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів, статеві інфекції. Зараження плода можливо, але ризик не такий високий. Більш небезпечні такі захворювання в плані ризику невиношування вагітності.
Третя група - інфекції, викликані найпростішими мікроорганізмами, тобто грибками. Відсоток заражень дітей, як і у випадку з бактеріальними інфекціями, відносно невисокий і найчастіше трапляється при пологах.
Лікування подібних захворювань може не менше негативно позначитися на дитині, ніж сама хвороба. Тому, в даному випадку краще взяти запобіжні заходи.
Лікування ж залежить від багатьох чинників: термін і протягом вагітності, тяжкість захворювання. Для лікування інфекційно-вірусних захворювань застосовують противірусні медикаменти, для грибкових інфекцій призначають протигрибкові препарати, а ось для лікування бактеріальних інфекцій використовують антибіотики. Застосування антибіотиків для лікування вірусних або грибкових захворювань нічого, крім шкоди для організму, не приносить.
2 Використання антибіотиків при вагітності
Більшість таких ліків, звичайно, несуть небезпеку і для жінки, і для плода, але вона набагато менша від тієї небезпеки, яку несуть деякі захворювання. Вплив, який чинять такі лікарські препарати, залежить від терміну вагітності і способу застосування медикаментів. Причому є антибактеріальні препарати (і таких більшість), які завдають шкоди виключно в першому триместрі, а в другому і третьому безпечні. А є ліки, які завдають максимальної шкоди в другій половині вагітності.
До найбільш частих побічних дій антибіотиків на організм матері можна віднести: ураження печінки, нирок, інших органів. Оскільки ці ліки знищують не тільки шкідливі бактерії, але і корисні, то знижуються захисні функції шкірних покривів і кишечника.
Що стосується дії антибіотиків на плід, то найбільше страждає від токсичної дії той орган, який росте і розвивається в період прийому ліків.
Перед початком прийому будь-якого з антибіотиків слід пройти тест на чутливість, щоб з`ясувати, який саме тип бактерій викликав захворювання. У разі, якщо такий тест пройдено не буде, то лікар призначить антибіотик широкого спектра.
До свідчень для застосування вільпрофен відносяться:
- Інфекційні захворювання верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, синусит, тонзиліт та інші);
- Інфекції в стоматології та офтальмології;
- Інфекційні ураження тканин;
- Коклюш, дифтерія, скарлатина;
- Інфекції, що передаються статевим шляхом;
- Інфекційні захворювання нирок;
- Інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту.
До протипоказань відносяться захворювання печінки у важкій формі, а також алергічні реакції на антибіотики і складові препарату. Не можна давати такий препарат дітям, вага яких менше 10 кг.
До побічних дій ліків відносять можливу появу кандидозу, порушення слуху, які, проте, швидко проходять, кропив`янку та порушення з боку шлунково-кишкового тракту.
Аналогами цього препарату є Джозаміцин, Вільпрафен солютаб.
Що стосується дозування, то вона залежить від виду і тяжкості захворювання. Як правило, призначають приймати по 1 таблетці двічі на добу. Найкраще пити їх кожні 12 годин. У цьому випадку концентрація активної речовини в крові буде постійно максимальної, що не дасть можливість бактеріям розвиватися. Як і при прийомі інших антибіотиків, Вільпрафен рекомендується пити курсом не менше 5-7 днів. Це обумовлено тим, що бактерії, які не будуть до кінця знищені, в подальшому придбають стійкість до даного виду антибіотиків. Тому при наступному зараженні бактеріями такого типу ліки вже не допоможе.
Слід враховувати, що прийом Вільпрафену може бути тільки після консультації з гінекологом і терапевтом, оскільки безконтрольний прийом препарату може призвести до важких порушень як у мами, так і у плода. При наявності серйозних показань його дозволено приймати навіть в першому триместрі, оскільки доведена відносна нешкідливість діючої речовини на плід.
Крім Вільпрафену, затвердженими антибіотиків відносять пеніцилін і все його аналоги, цефалоспорини, еритроміцин. З обережністю слід застосовувати препарати, основною діючою речовиною яких є: азитроміцин, нитрофурантоин, метронідазол, гентомицина.
До препаратів, прийом яких заборонений при вагітності, відносяться: тетрациклін, фторхінолони, кларитроміцин, мидекамицин, аміноглікозиди, фуразидин, нифуроксазид, хлорамфенікол, диоксидин, ко-тримоксазол.