Читати російську народну казку "вовк і семеро козенят"

Відео: Вовк і семеро козенят (російська народна казка для дітей) Чудо-Книжка від AmayaKids

Жила-була коза з козенятами. Йшла коза в ліс є траву шовкову, пити воду студену. Як тільки піде - всі семеро козляток замкнуть хатинку і самі нікуди не виходять. Повернеться коза, постукає в двері і заспіває:

- Козлятушкі, хлопці!
Відчини, відчинив!
Ваша мати прийшла - молока прінесла-
Біжить молоко по вимечку,
З вимечка по копитечку,
З копитечка у сиру землю!
Козлятки відімкнуть двері і впустять мати. Вона їх погодує, напоїть і знову піде в ліс, а козенята замкнуть міцно-міцно.

Вовк підслухав, як співає коза. Ось раз коза пішла, вовк побіг до хатинки і закричав товстим голосом:

- Ви, діточки!
Ви, козлятушкі!
відчини,
відчинити,
Ваша мати прийшла,
Молока принесла.
Сповнені копитця водиці!
Козенята йому відповідають:

- Чуємо, чуємо - та не Матушкин це голосок! Наша матінка співає тонюсеньким голосом і не так голосить.

Вовкові робити нічого. Пішов він в кузню і звелів собі горло перекувати, щоб співати тонюсеньким голосом. Коваль йому горло перекував. Вовк знову побіг до хатинки і сховався за кущ.

Ось приходить коза і стукає:

- Козлятушкі, хлопці!
Відчини, відчинив!
Ваша мати прийшла - молока прінесла-
Біжить молоко по вимечку,
З вимечка по копитечку,
З копитечка у сиру землю!
Козенята впустили матір і давай розповідати, як приходив вовк, хотів їх з`їсти.

Коза нагодувала, напоїла козенят і строго-настрого покарала:

- Хто прийде до ізбушечке, стане проситися товстим голосом та не перебере всього, що я вам прічітивать, - двері не відчиняйте, нікого не впускайте.

Тільки пішла коза, вовк знову шусть до хатинці, постукав і почав прічітивать тонюсеньким голосом:

- Козлятушкі, хлопці!
Відчини, відчинив!
Ваша мати прийшла - молока прінесла-
Біжить молоко по вимечку,
З вимечка по копитечку,
З копитечка у сиру землю!
Козенята відчинили двері, вовк кинувся в хату і всіх козенят з`їв. Тільки один козленочек сховався в грубці.

Приходить коза- скільки не кликала, ні прічітивала - ніхто їй не відповідає. Бачить - двері відчинені, вбігла в хатинку - там немає нікого. Заглянула в піч і знайшла одного козеня.

Як дізналася коза про свою біду, як сіла вона на лавку - початку горювати, гірко плакати:

- Ох ви, діточки мої, козлятушкі!
На що відпиратися-відчиняє,
Злому вовку діставали?
Почув це вовк, входить в хатинку і каже козі:

- Що ти на мене грішиш, кума? Не я твоїх козенят з`їв. Годі журитися, підемо краще в ліс, погуляємо.

Пішли вони в ліс, а в лісі була яма, а в ямі вогнище горіло. Коза і каже вовку:

- Давай, вовк, спробуємо, хто перестрибне через яму?

Стали вони стрибати. Коза перестрибнула, а вовк стрибнув, та й ввалився в гарячу яму.

Черево у нього від вогню лопнуло, козенята звідти вискочили, всі живі, так - стриб до матері! І стали вони жити-поживати і раніше.