Читати російську народну казку "сопливий козел"

У деякому царстві, у деякій державі жив-був купець, і було у нього три дочки. Побудував він собі новий будинок і посилає на новосілля ночувати старшу дочку, щоб після розповіла йому, що і як їй уві сні привидиться. І привиділося їй уві сні, що вона вийде заміж за купецького сина. На другу ніч посилає купець на новосілля середню дочку, що їй привидиться? І приснилося їй, що вона вийде заміж за дворянина. На третю ніч дійшла черга до менший дочки, послав і ту- і приснилося їй, бідоласі, що вийде вона заміж за козла.

Перелякався батько, не велів своїй улюбленій дочці навіть на ганок виходити. Так немає от, не послухалася, вийшла! А козел в цей час підхопив її на високі роги і забрав за круті береги. Приніс до себе і уклав на піл спати: соплі у нього біжать, слюні течуть, а бідолашна раз у раз хустинкою витирає, що не брезгует- сподобалося це козлу, знай чеше свою бороду! Вранці встала наша красуня, глядь - ан двір обгороджений частоколом, і на кожній тичинку по дівочої головке- тільки одна тичинка проста варто. Зраділа бідолаха, що смерті уникнула. А слуги давно її будять:

- Чи не час, пані спати, пора вставать- в світлицях помсти, сміття на вулицю нести!

Виходить вона на крилечко- летять гуси.

- Ах ви, гуси мої сірі! Чи не з рідною ви зі сторонушку, немає від рідного чи батюшки несете мені звісточку?

А гуси їй у відповідь:

- З твоєї-то ми з сторонушку, принесли щось ми тобі звісточку: у вас вдома змову, старшу сестричку твою заміж видають за купецького сина.

Козел з полу все чує і говорить слугам:

- Гей ви, слуги мої вірні! Несіть сукні самоцветние- закладайте вороних коней- щоб три рази підскочили і були на місці.

Причепурилася бідолаха і поехала- коні миттю привезли її до батька. На ганку зустрічають гості, в будинку бенкет горою! А козел в той час обернувся добрим молодцем і ходить по двору з гуслями. Ну, як на бенкет гусляра НЕ скликати? Він прийшов в хороми і почав вигравати:



- Козлова дружина, соплякова дружина! Козлова дружина, соплякова дружина!

А бідолашна по одній щоці його хлоп, по інший хлоп, а сама на коней і була така!

Приїхала додому, а козел вже на полу лежить. Соплі у нього біжать, слюні текут- бідолаха раз у раз хустинкою витирає, не цурається. Вранці будять її слуги:

- Чи не час, пані, спати, пора вставать- в світлицях помсти, сміття на вулицю нести!



Встала вона, прибрала все в світлицях і вийшла на крилечко- летять гуси.

- Ах ви, гуси мої сірі! Чи не з рідною ви зі сторонушку, немає від рідного чи батюшки несете мені звісточку?

А гуси у відповідь:

- З твоєї-то ми з сторонушку, принесли щось ми тобі звісточку: у вас вдома змову, середню сестрицю твою заміж видають за дворянина багатого.

Знову поїхала бідолаха до отцу- на ганку її гості зустрічають, в будинку бенкет горою! А козел обернувся добрим молодцем і ходить по двору з гуслямі- покликали його, він і став вигравати:

- Козлова дружина, соплякова дружина! Козлова дружина, соплякова дружина!

Бідолаха по одній щоці його хлоп, по інший хлоп, а сама на коней - і була така!

Вернулася додому-козел лежить на полу: соплі біжать, слюні течуть! Пройшла ще ніч-вранці встала бідолаха, вийшла на крилечко- знову летять гуси.

- Ах ви, гуси мої сірі! Чи не з рідною ви зі сторонушку, немає від рідного чи батюшки несете мені звісточку?

А гуси у відповідь:

- З твоєї-то ми з сторонушку, принесли тобі звісточку: у батька твого великий стіл.

Поїхала вона до батька: гості на ганку зустрічають, в будинку бенкет горою! На дворі гусляр походжає, на гуслях виграє. Покликали його в хороми- гусляр знову по-старому:

- Козлова дружина, соплякова дружина! Козлова дружина, соплякова дружина!

Бідолаха в одну щоку його хлоп, в іншу хлоп, а сама миттю додому. Дивиться на піл, а там одна цапина шкурка лежіт- гусляр не встиг ще обернутися в козла. Полетіла шкурка в піч опинилася менша купецька дочка заміжньою не за козлом, а за добрим молодцом- стали вони собі жити та поживати та добра наживати.