Читати російську народну казку "панські гуси"

У одного мужика була дружина сварлива і вперта: вже що, бувало, захоче, дак чоловік дай їй, і вже неодмінно чоловік погоджуйся з нею. Так боляче вона улесливі була на чужу худобу: як, бувало, зайде на подвір`я чужа скотина, дак вже чоловік і говори, що це її. Страшно набридла дружина чоловікові.

А одного разу аж зайшли до неї на подвір`я панські гуси. Дружина запитує:

- Чоловік, чиї це гуси?

- Панські.

- Як - панські!

Розлютилася зі злості, впала на підлогу.

- Я помру, - каже, - розповідай: чиї гуси?

- Панські.

Дружина охає, стогне. Чоловік нахилився до неї:

- Що ти стогнеш?

- Так чиї гуси?

- Панські.

- Ну, вмираю, біжи скоріше за попом.

Ось чоловік послав за попом- вже й поп їде.

- Ну, - каже чоловік, - ось і священик їде.

Дружина запитує:

- Чиї гуси?



- Панські.

- Ну, нехай священик іде, вмираю!

Ось сповідали її, долучили, поп пішов. Чоловік знову:

- Що з тобою, дружина?

- Чиї гуси?

- Панські.

- Ну, зовсім вмираю, готуй домовіще!

Виготовив домовіще. Чоловік підійшов:

- Ну, дружина, вже й домовіще готове.

- А чиї гуси?

- Панські.

- Ну, зовсім померла, поклажі в домовіще.

Поклали в домовіще і послали за попом. Чоловік нахилився до дружини, шепоче:

- Вже домовіще підіймають, нести хочуть відспівувати до церкви.

А вона шепоче:

- Чиї гуси?

- Панські.

- Ну, несіть!

Ось винесли домовіще, поставили в церкві, відспівали панахиду.

Чоловік підходить прощатися.

- Уже й панахиду, - каже, - отпелі- виносити хочуть на кладовищі.

Дружина шепоче:

- Чиї гуси?

- Панські.

- Несіть на кладовище!

Ось і винеслі- підняли домовіще опущать в могилу, чоловік нагінается до неї:

- Ну, дружина, вже тебе в могилу опущают і землею негайно засиплють.

А вона шепоче:

- Чиї гуси?

- Панські.

- Ну, опущайте і засинайте!

Домовіще опустили і засипали землею. Так йшли бабу панські гуси!
Поділися в соц. мережах:

По темі: