Читати російську народну казку "бабка і ведмідь"

Поїхала баба в ліс по дрова. Раптом чує: в болоті хряснули, в лісі стукнуло - ведмідь йде.

- Бабка, бабка, з`їм я кобилку.

- Не чіпай кобилку, я тобі за це крепушку дам.

- Гаразд.

Чи не торкнув ведмідь кобилку.

Ось в інший раз поїхала бабка по дрова. В болоті хряснули, в лісі стукнуло - ведмідь йде.

- Бабка, бабка, а я з`їм кобилку.

- Не їж, я тобі за це теплушку дам.

- Ну добре.

Чи не торкнув ведмідь кобилку.

Ось утретє поїхала бабка в ліс за дровами. В болоті хряснули, в лісі стукнуло - ведмідь вже тут.

- Бабка, бабка, я з`їм кобилку.

- Не їж, я тобі за це потім байку скажу.

- Ну ладно ж.

Чи не торкнув ведмідь кобилку.

Бабка додому приїхала, кобилку у двір поставила, ворота підперла, натопила жарко хату, повечеряла та й спати.

Прийшов ведмідь та в віконниць - стук-стук!

- Бабка, давай посуленное.

- Що тобі пообіцяти?

- А крепушка.

- Ох-хо-хо, хата у бабусі міцно замкнені.

Ведмідь лапою - тук-тук-тук!

- Бабка, давай інше посуленное.

- Що тобі пообіцяти?

- А теплушки.

- Ох-хо-хо, тепло бабусі на печі сидіти.

Почекав ведмідь трошки і знову стукає - тук-тук-тук!

- Чого тобі?

- Давай, бабка, третє посуленное.

- Що тобі пообіцяти?

- А потомбайка.

- Байка-то? Потім в ліс не їдуть - дров і так багато!

Так і обдурила бабка ведмедя.