Популярні прислів`я

Відео: Популярні французькі прислів`я. Ч.1

Про природу :

Квітень з водою, а травень з травою.
Без води - земля пустир.
Без морозу вода не замерзне.
Бережи ніс в сильний мороз.
У зимовий холод всякий молодий.
У лісі тінь весь день.
В осінню негоду сім погод надворі.
Весна красна квітами, а осінь - снопами.
Вітром вітру не смеряешь.
Вода з гір потекла - весну принесла.
Горобці гомонять - гнізда завивають.
Всякому насіння свого часу.
Де сніг, там і слід.
Де сосна виросла, там вона і красна.
Дерево хоче спокою та вітер не хоче.
Спека породжує вітер, прохолода - дощ.
За вітром в полі не доженеш.
Зайця ноги рятують.
Якби на квіти не морози, і взимку квіти б розцвітали.
Яка береза, така і відростка.
Красна ягідка, та на смак гірка.
Ластівка день починає, а соловей кінчає.
Літній день - за зимову тиждень.
Мала сосна в сук зростає.
Багато снігу - багато хліба.
Багато снігу - багато хліба, багато води - велика трава.
Мороз не великий, так стоятимуть не велить.
На всіх і сонечко не усветіт.
На то й щука в морі, щоб карась не дрімав.
Чи не великий соловей, та голосок золотий.
Не вір гречку в кольорі, а вір в засіку.
Невисокий лісок, а від вітру захищає.
Чи не вклонившись до землі - грибка не піднімеш.
Від хмар, що вже позаду, дощу не чекай.
Ранній пар родить пшеничку, а пізній - Метличка.
Роза без шипів не буває.
Гаї та ліси - всьому світу краса.
Світив місяць, так от лихо: світить не завжди.
Сьогодні не тане, а завтра хто знає.
Синиця до хати - зима на двір.
Бузок або береза, а все дерево.
Сніг землі-годувальниці - теплий кожух.
Сніг холодний, а від морозу вкриває.
Сорока на хвості принесла.
Сосна - дубу сестра.




Прислів`я про брехню і правду:

За правду-матку і померти солодко.
Хто вчора збрехав, тому й завтра не повірять.
Хто сам бреше, іншим не вірить.
Хто хвалиться, той з гори звалиться.
Легко хвалиться, легко і звалиться.
Краще сумна правда, ніж радісна брехня.
Краще померти, ніж неправду стерпіти.
Маленька брехня за собою велику веде.
Світ правдою тримається.
Над правдою не мудро.
Один раз збрехав - іншим разом не повірять.
Одного разу збрехав - навік брехуном став.
Правда - світло розуму.
Правди не знищити.
Уславитися боїться слабким той, хто слабкий.
Іржа їсть залізо, а брехня - душу.
Смішного боятися - правди не любити.
Збрешеш - НЕ помреш, а вперед не повірять.
Що брехливо, то і гнило.
Шила в мішку не сховаєш.




Прислів`я про підлості і порядності:

Бережи плаття знову, а честь змолоду.
У кого сором, в тому і совість.
В чужому оці сучок бачимо, а в своєму і колоди не помічаємо.
Взяв у пана рогожу, віддаси і шкіру.
Всім хороша, та душа коротенька.
Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму.
Де багато слів, там мало справ.
Очі облюбували, а руки зробили.
Дерево дивися в плодах, а людину в справах.
Добра бажаєш - добро і роби.
Добро не помре, а зло пропаде.
Добра людина добра вчить.
Домовся на березі, тоді і їдь за річку.
За позику віддяка.
Якщо ти зробив добро - мовчи, якщо тобі зробили добро - розкажи.
Жадібність всякому горю початок.
Жалюгідний той, хто живе без ідеалу.
За добро добром і платять.
Золото і в багнюці блищить.
Золото і крізь пил блищить.
Зайва хвала небезпечніше, ніж хула.
Іскру туші до пожежі, біду відведи до удару.
Як ні мудри, а совісті не перемудрили.
Як поживеш, так і просливёшь.
Кішці іграшки, а мишці сльози.
Хто скоро допоміг, той двічі допоміг.
Лихо пам`ятається, а добро повік не забудеться.
Личком білий, так душею чёрен.
Личком белёнок, та душею держак.
Краще добре робити, ніж говорити.
Мала штучка червінчик, а ціна велика.
Межи та межі, сварки та лайки.
Багато бажати - добра не бачити.
Мовою медок, а на думці льодок.
Не всякому слуху вір.
Не говори, що робив, а кажи, що зробив.
Не зазнавши броду, не лізь у воду.
Не шукай де легше, а шукай де почестний.
Не плюй в колодязь - знадобиться води напитися.
Не рубай сук, на якому сидиш.
Невірний друг - небезпечний ворог.
Ненаситного все мало.
Немає лиха без добра.
Обіцяв - зроби, дав слово - стримай.
Поживи довше, так побачиш побільше.
Правда очі ріже.
Іржа їсть залізо, а смуток - серце.
З совість не розминутися.
Згубити легко, так душі яке.
Скромність приносить свої плоди.
Зламати спину легко, зломити волю - важко.
Совість без зубів, а гризе.
Судять не по словах, а по справах.
У злющої Наталії все люди каналії.
У себелюба серце зліше перцю.
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Хороша людина не забувається.
Худо тому, хто не робить добра нікому.
Що посієш те й пожнеш.
Щоб зашкодити - і однієї руки багато, щоб добро творити - і двох мало.
Чужими руками жар загрібає.
Шила в мішку не сховаєш.
Я Сені по секрету, а він - всьому світу.



Прислів`я про хоробрість і боягузтво:

Можливе зробить кожен, неможливе - тільки відважний.
Вовків боятися - до лісу не ходити.
Де сміливість, там і перемога.
Де страх, там і крах.
Поки битва попереду - сміливців хоч греблю гати.
Уславитися боїться слабким той, хто слабкий.
Боязкого і тінь лякає.
Сміливість міста бере.
Бийся сміливо за праве діло.
Боягуз і дурень першим піднімає кулак.
Трус на словах хоробрий.
У сильного завжди безсилий винен.
У страху великі очі.
Вмілого, сміливого страх не візьме і ворог не поб`є.
Хоробрий не той, хто страху не знає, а той, хто дізнався і назустріч йому йде.
 



Прислів`я про щедрість і скупість:


Бай біднякові вівцю з ягням заборгував. (Казахська приказка)
Бідний - завжди щедрий. (Казахська прислів`я)
Беручи, рука не прибере, а даючі надається (т. Е. Збідніє).
Багатий, як Іллінський сот, а живе, як худобу.
Багатий, як Крез, а живе, як пес.
Багатство без щедрості - все одно, що дерево без плодів. (Арабське прислів`я)
У труну дивиться, а гроші збирає.
У людях тороватим здавався, а вдома нікому позначився.
У могилу дивиться, а над копійкою тремтить.
У вікно подати - богу подати.
В решеті вода не тримається, у щедрого гроші не тримаються. (Казахська прислів`я)
У розпуск веселіше, а з зажімкой прибутковіше (т. Е. Жити).
Вели бог дати, не вели бог відняти.
Вели бог подати, не вели бог просити.
Володіє містом, а помирає голодом.
Воду жаліти - і каші не зварити.
Ворон же не розуміє що клює. (Казахська прислів`я)
Ворона одним оком дивиться на кулю, іншим - на купу гною. (Казахська прислів`я)
Ось тобі, боже, що нам негоже.
Всім давати - багато буде.
Вся щедрість бая - на мові. (Казахська прислів`я)
Виторгуешь у дулі м`якуш.
Де наливають, там і проливають.
Де п`ють, там і ллють.
Очі наситяться тільки жменею землі (тобто зі смертю). (Казахська прислів`я)
Дає рука не отболіт, що бере НЕ всохне.
Дає рука не збідніє. Рука, що дає не бракує,
Дає п`яти багато, що бере шести мало. (Казахська прислів`я)
Дві миші через байського сміття побилися. (Казахська прислів`я)
Роби добро і кидай його в річку.
Грошей досхочу, а ще б трошки більше.
Деньга лежить, а шкура тремтить.
Деньга покатной живе. Кругла та покатной - піде.
Для улюбленого дружка - і сережку з вушка.
Добрий господар - пан грошей, а поганий - слуга.
Дорожче срібла і злата душа, що щедрістю багата.
Тремтячий над золотом з голоду вмирає. (Казахська прислів`я)
Якщо даруєш коня, подаруй і вуздечку. (Арабське прислів`я)
Якщо ти потрапив у човен жадібності, супутницею твоєї буде бідність. (Арабське прислів`я)
Є запас, та не про вас.
Є багато, а хочеться більше.
Жадібність - всякому горю початок.
Жадібність - що річка: чим далі, тим ширше.
Жадібність не зважає на посильну ноші. (Казахська прислів`я)
Жадібність підштовхує на підлість. (Казахська прислів`я)
Жадібність спокою - лютий ворог.
Жадібність користі не приносить. (Арабське прислів`я)
Жадібність породжує туговухість: чує, та виду не подає. (Казахська прислів`я)
Жадібність останнього розуму позбавляє.
Жадібність сліпа.
Жаліти вина - не бачити гостей (або: чи не употчевать гостей).
Живота не копальні, а душу НЕ мори!
Жив в млості, а їздив у возі.
Житье скупе - плаття носить худе.
За чужим поженешся - своє втратиш.
За чужими передодні своїх небіжчиків поминає.
Зарізав верблюда, зазіхає на м`ясо чужий кози. (Казахська прислів`я)
Захотіли від кам`яного попа залізної проскури.
І вода солодка, якщо від душі подана. (Казахська прислів`я)
З блохи халяву кроїть.
З одного два зробиш - обидва скоротати (або: обидва кинеш). Ношамое носиться, держамое тримається (вологод.).
З одного хутра дві Завойко викроює.
З осьміни четвертини тягне.
З піску мотузки в`є.
Як собака, на сіні лежить: і сама не їсть, і іншим не дає.
Як ти даєш у борг, так і тобі позичають. (Арабське прислів`я)
Кинь хліб за собою - прийде перед тобою (Українське прислів`я)
Кінь тощой - господар скупий.
Хто пан деньгам- а хто слуга.
Хто мотає, в тому шляху не буває.
Хто сірих наситить, той бога знає (або: того бог знає).
Хто тороват, той не багатий.
Хто широко живе, той не замикає воріт.
Куёшь залізо - Не шкодуй вугілля, ростиш сина - Не шкодуй їжі. (Китайське прислів`я)
Або корму жаліти, або кінь.
Краще поскупитися, ніж промотають.
Краще своє поберегти, ніж чуже прожить.
Краще скупуватих, ніж мотовато.
Любиш брати, умій і сам давати. (Казахська прислів`я)
Багато бажати - добра не бачити. Багато вистачати - своє втратити.
На готову їжу завжди знаходяться їдці. (Казахська прислів`я)
На ногу ступає, а чакчур (черевиків) не купує.
На обуху жито молотить, зерна не упустить.
На обуху жито молотить, з полови мереживо плете.
Натолок в мішок, що і з місця не сволок.
Небагатий, та тороват, гостям радий.
На що мені багатого, подай тороватого.
Чи не багатий пиво варить, тороватий. Чи не багатий годує, тороватий.
Не дав бог ста карбованців, а п`ятдесят - не гроші.
Чи не шкодуй Алтин: віддаси полтину.
Не чекай підношення від того, хто сам не наївся. (Казахська прислів`я)
Не проси у багатого, проси у тороватого.
Чи не тим багатий, що є, а тим багатий, ніж поділитися радий.
Чи не тим багатий, що є, а тим багатий, ніж радий (т. Е. Чим поділишся).
Чи не той щедрий, хто дає, а той хто не бере. (Казахська прислів`я)
Недруга очі видають, скупого - частування. (Казахська прислів`я)
Ненаситного все мало.
Вівця руно ростить, а скупий гроші збирає - не про себе.
Вогню в борг НЕ випросиш (або: не дасть).
Одягнемо голих, взуємо босих- нагодуємо жадібних, напоїмо жодних, проводимо мертвих - заслужимо небесне царство.
Один страждає через зовнішність, інший через жадібність. (Казахська прислів`я)
Один трясеться за життя свою, інший - добро своє. (Казахська прислів`я)
Один цілого саду не шкодує, інший-грона винограду не дасть (Вірменська прислів`я).
Однією рукою жни, другою цієї!
Однією рукою збирай, другою роздавай!
Він живе з зажімкой (т. Е. Скупуватих).
Він і з бруду (і з лайна) пінки Сима.
Він і з каменю ликі дере.
Він над копійкою тремтить.
Він намагається, щоб і бога обдурити.
Він з кожною копійкою прощається. Він і з копійки не напрощается.
Він своїх батьків за чужим передоднем поминає.
Від м`ясо шлунок ситий, від уваги - душа. (Казахська прислів`я)
Від скупого користі, що від гнилої води. (Казахська прислів`я)
Від скупості кров з зубів.
Перестати від злого милості, а від скупа допомоги шукати.
Погані думки - від скупості. (Арабське прислів`я)
За щедрості руки видно, яке серце.
Подай у вікно - бог у підворіття подасть (т. І. Невидимо).
Пошкодуєш лички, що не увяжешь і ремінцем.
Пошкодуєш лички, віддаси ремешек.
Пожалів Алтин - рублем простий будеш (т. Е. Після).
Поки очі не наситяться, шлунок ситий не буде. (Казахська прислів`я)
Помреш - нічого з собою не візьмеш.
Пітна рука торовата, суха непіддатлива.
Продає з прибутками, а ходить голяка (або скупий, або п`яний).
Ненажерливий верблюд свою попону готовий з`їсти. (Казахська прислів`я)
Розданого добра народ не забуває. (Грузинська прислів`я)
Рука, яка вміє брати, вміє і сама давати. (Казахська прислів`я)
З миру по нитці - голому сорочка.
Свиня мені не брат, а п`ять карбованців не гроші.
Своє добро втрачає, а чужого бажає.
Скнарі гроші, що собаці сіно.
Убогий потребує, скупий скудается. Убогий багато в чому потребує, а скупий у всьому.
Скупий не дурний: собі добра хоче.
Скупуватих - НЕ дурнувато. Скупо - не по-дурному.
Скупого тремтіння рук видає. (Казахська прислів`я)
Скупого обід не звариться, поки гість не втече. (Казахська прислів`я)
Скупий багач біднішими жебрака. Укупі багатий і убогий. Потрібний (т. Е. Убогий) скудается, скупий потребує.
Скупий багач біднішими щедрого бідняка. (Арабське прислів`я)
Скупий замикає сильно, а пригощає рідко.
Скупий збирає - чорт калитку шиє.
Скупий на тороватого (або: на марнотратника) збирає.
Скупий не на себе збирає: помре, нічого з собою не візьме.
Скупий платить двічі.
Скупий своє від себе ховає. (Казахська прислів`я)
Скупого душа дешевше гроша.
Скупість - зараза. Вона чіпляється або від сусідів, або родичів. (Казахська прислів`я)
Скупість - НЕ дурість.
Скупою людиною зменшить бог віку.
Скупі вмирають, а діти скрині відмикають.
Скупі, що бджоли: мед збирають, та самі вмирають.
Скупим і руки один одному подати шкода. (Казахська прислів`я)
Солодкого не досхочу, Горький не пив.
Сліпого пригостили, посмаживши йому його ж пшеницю. (Казахська прислів`я)
Смерть животи показує (т. Е. Майно).
Собаці кістку заборгував. (Казахська прислів`я)
Ста рублів немає, а рубль не гроші.
Твоє тільки те, що ти віддав.
Тим не підмога, що рідкого розчину (надбавка: на заміс більше піде).
Торі мову солодкий, а душа черства. (Казахська прислів`я)
Тороват, як кремінь: обухом не вдарив, іскри не побачиш.
Тороватого з багатим не розпізнали.
Тороватому бог дає, а у скупого рис тягає.
Тороватому бог подає, а у скупого рис відбирає.
Той істинний герой, хто волю пристрасті не дав своєї. (Казахська прислів`я)
Три речі викликають любов: віра, скромність і щедрість
Туг мішок, та в мішку щось ежок.
Туг мішок, та скупуватий мужичок.
Важко поніс - і додому не доніс.
У богатого та скупого рубль плаче, а у тчіва та убога полушка скаче.
У грошей очей немає. У грошей очей немає: за що віддають, не бачать.
У кам`яного попа і залізної проскури НЕ випросиш.
У кого руки щедрі, тому всі дороги відкриті. (Казахська прислів`я)
У людей гріш скаче, а у нас (т. Е. У скупих) і рубль плаче.
У нього Алтин за гріш не уторгуешь.
У нього всяка копійка Алтин (або: рублевих) цвяхом прибита.
У нього від скупості зуби зрослися.
У нього Середь зими льоду в борг НЕ випросиш (або: снігу не купиш).
У ненажери живіт тріщить, а очі ще просять. (Казахська прислів`я)
У прохача одна щока горить, у відмовляє обидві щоки горять. (Казахська прислів`я)
У сироти сім шлунків. (Казахська прислів`я)
У скупа - не у нега: є що взяти.
У скупого - не у убогого.
У скупого більше пропадає.
У скупого за два тчівих вийде.
У скупого і в водохреща льоду НЕ випросиш.
У скупого багато виправдань для відмови. (Казахська прислів`я)
У скупого багато пива, меду, та пора його і зовсім в воду.
У скупого НЕ вимолотила. У скнари зерна не вимолотила.
У скупого НЕ чірьем, так Веред вирве.
У скупого що більше грошей, то більше горя.
У тороватого скупість на дні (або: під спудом) лежить.
У щедрого завжди в кишені гроші (Лезгинська прислів`я)
У щедрих господарів кури по два яйця несуть. (Казахська прислів`я)
У щедрих господарів кури по два яйця приносять.
Убогого одна потреба гнітить, скупого дві (убозтво і скупість).
Побачивши золото, і ангел звернув з дороги. (Казахська прислів`я)
Пригоститися у скупого, як сльозами його написати. (Казахська прислів`я)
Розумного мрія веде вперед, дурня підлість тягне назад. (Казахська прислів`я)
Розумний - раб своєї честі, Дурень - раб своєї власності. (Казахська прислів`я)
Розумний честь свою оберігає, скупий стада свої оберігає. (Казахська прислів`я)
Чого трошки, того і не мечі в віконце.
Чим більше є, тим більше треба.
Чим більше жиріє змія, тим більше від жадібності трясеться вона. (Казахська прислів`я)
Чим від скупого частування чекати, краще у собаки кістку відібрати. (Казахська прислів`я)
Чорт калитку шиє, скнара її набиває.
Що бідніше, то щедріші.
Віддав убогий жебракові останній п`ятак, а сам від багатого пішов і так.
Що є в печі, все на стіл мечи
Що не до душі, то попу в кадило.
Що скупого в руки попало, то і пропало.
Щоб присоромити скупого, сам його даруй. (Казахська прислів`я)
Шилом горох сьорбає, та й то обтрушує.
Шуба лежить, а шкура тремтить.
Нехай не буде тобі щедрим дарує чуже. (Туркменська прислів`я)
Щедрий не вихвалятиметься подарунком, богатир не відмовляється від сказаного.




Прислів`я про працьовитість:

Без праці хліб не народиться ніколи.
Без уміння і сила ні при чому.
Будеш намагатися - все може вдасться.
У праці народжуються герої.
Всьому свій час.
Всяк свого щастя коваль.
Кожна людина по справі пізнається.
Де пісня ллється, там легше живеться.
Очі облюбували, руки зробили.
Глибше орати - більше хліба жувати.
Гірка часом робота, та хліб солодкий.
Готуй сани влітку, а воза взимку.
Готуй сани з весни, а колеса з осени.
Справа майстра боїться.
Справа людиною ставиться, людиною і славиться.
Ділу час потісі годину.
Вдень раніше посієш - тижнем раніше збереш.
Доказ справою - найкращий доказ словами.
Будинок не великий, так лежати не велить.
За кожну справу берись вміло.
За марна справа ніхто спасибі не скаже.
Землю красить сонце, а людину - праця.
Землю удобрюй заздалегідь.
Земля турботу любить.
Зернятко до зернятку складе мішок.
До колосу колос - Батьківщині сніп.
Кінець - справі вінець.
Скінчив діло - гуляй сміло.
Коси, коса, поки роса. Роса геть - і ми додому.
Красів той, хто красиво надходить.
Крут бережок, та рибка хороша.
Хто в роботі попереду, у них орден на грудях.
Хто любить працювати, тому без діла не сидиться.
Хто роботи не боїться, у того вона і спирається.
Хто працювати радий - той буде хлібом багатий.
Куй залізо поки гаряче.
Літо - пріпасіха, а зима - пріберіха.
Краще менше та краще.
На хорошому полі і пшениця хороша.
Чи не котел варить, а кухарка.
Не місце прикрашає людину, а людина місце.
Чи не піч годує, а руки.
Чи не робота сушить, а турбота.
Чи не тоді дугу загинають, коли запрягають.
Нічиїми похвалами не приносили.
Паші Нелінивих, якщо хочеш жити щасливо.
Поки залізо в роботі, його і іржа їх не бере.
Порядок - душа будь-якої справи.
Постійність - запорука успіху.
Пшеничка ситий - і прибирання не нудна.
Робочі руки не знають нудьги.
Рука косить - спина переносить.
Риба в воді, а ягода в траві.
Сім раз примір - один відріж.
Скільки майстрів, стільки і стилів.
Рада хороший, а справа краще.
Терпіння і труд все перетруть.
Терпіння руйнує гори.
Той щось боїться, хто чесно вміє працювати.
Той праці не боїться, хто вміє працювати.
Працюй, не лінуйся.
Опери, потім і вгору.
У вправного майстра всякий інструмент Остер.
У працюючого в руках справа вогнем горить.
У хорошій артілі і коні в тілі.
Уміння завжди знайде застосування.
Старанна миша і дошку прогризёт.
Хвалися не тим, що можеш зробити, а тим, що вже зробив.
Хороший бригадир - хороша і бригада.
Хороший садівник - гарний і агрус.
Хороша Аннушка, якщо хвалять матір і бабуся.
Хороша нива у дружного колективу.
Хороша господиня з півня юшку зварить.
Гарне залізо не іржавіє.
Доброму господарю день малий.
Хороший коваль і жабу подкуёт.
Добре змазав - добре й поїхав.
Добре працювати - хліб вродить.
Буде хліб - чи буде і обід.
Хоч кинь його в бруд, алмаз - все алмаз.
Чим ленок далі, тим дохід більше.
Чому був початок, тому і кінець буде.
Що зроблено сьогодні, про те немає турботи на завтра.




Прислів`я про мови:


Без мови та дзвін ньому.
Більше знай - менше базікай.
У солодких промовах завжди таїться гіркоту.
Де багато слів, там мало справ.
Говори лише про те, що знаєш.
Говори менше - думай більше.
Говорити легко, робити важко.
Добре слово окрилює.
Добре слово людині, що дощ у посуху.
Добра людина говорить мало.
Їж пироги з грибами, а мова тримай за зубами.
За її мовою не встигнеш і босоніж.
Який розум, така й мова.
Коли говориш, гарненько думай.
Коротка мова і ясна - тому й прекрасна.
Красна мова приказкою. Стислість сестра таланту. Хто ясно мислить, той ясно викладає.
Кращі ліки - завжди говорити правду.
Мілини, Ємеля, твоя неделя.
Мирська слава дзвінка.
Багатослівність - НЕ мудрість.
Чутка без крил, а літає.
Мовчання знак згоди.
На велику справу - велике слово.
Наговорився - як меду напився.
Не всяке лико в рядок.
Невисловлене слово часом гримить, як грім.
Невимовне слово - золото.
Одне діло - говорити багато, інше - говорити справу.
Остер сокиру - та й звук Зубаст.
Правдиве слово - як ліки: гірко, зате виліковує.
Рана, нанесена словом, важче, ніж рана до стріли.
Рот не город - вона не замкнула воріт.
Сказав, як вузлом зав`язав.
Слово - полководець людської сили.
Слово - срібло, мовчання - золото.
Слово не горобець: вилетить - не спіймаєш.
Слово сказав - стрілу послав, лист написав - в пастку потрапив.
Словом пронизала то, що голкою НЕ проткнёшь.
Твоїми б вустами та мед пити.
Той не дурний, хто на слова скупий.
У дурня мова небезпечніше кинджала.
У поганих людей мову лиходій.
У тверезого на умі, у п`яного на язиці.
Хороша мотузка довга, а мова коротка.
Гарна мова коротка.
Гарну промову приємно слухати.
Чим мову бідніший на слова, тим твоя цінніше голова.
Що в обличчя сказано, зі злом не пов`язане.
Що написано пером, не вирубаєш сокирою.
Мова без кісток.
Язик до Києва доведе.
Язик мій ворог мій.
Мова м`який: що хоче, те й белькоче.
Мова від брехні НЕ червоніє, він і без того червоний.
Мова у пліткарки довше сходи.
Язиком не поспішай, а справою не лінуйся.
Язиком не поспішай, а справою не лінуйся.